Львівсько-київська мафія забудовників: як Кличко будувати і жити допомагає

У Києві, як і раніше, немає єдиного архітектурного плану. Землевідведення, так само як і дозволи на будівництво, дають за незрозумілою процедурою. А кадрові призначення здійснюють без громадських слухань. Власне, це типова картина функціонування команди Кличка. Завести своїх людей, сісти на відкатний відсоток від комерційної нерухомості, збільшити навантаження на соціальні об’єкти, піти на новий проект, залишивши людям купу проблем. За такою схемою працюють.

Але якщо раніше кличковці заробляли на землевідведеннях разом із підгодованими забудовниками з ім’ям, то тепер працюють узагалі з сумнівними конторами, що не мають ні історії, ні статутного фонду, ні навіть дозвільних документів. По всьому Києву фірми «Роги і копита» хаотично забудовують місто, створюючи фінансові піраміди і перевантажуючи інфраструктурні та соціальні об’єкти: дороги, транспорт, лікарні, дитсадки та школи.

Однією з таких фейкових фірм, через які проводять масштабні земельно-корупційні махінації в столиці, є львівська «Галжитлобуд».

Львівські гості

На цьому етапі «Галжитлобуд» будує два великих проекти в Києві – один у Шевченківському районі (ЖК «Багговутівській») та інший на Оболоні (ЖК «Бережанський»). Особливо цікава ситуація з оболонським об’єктом. Уже зараз там триває активне зведення паль під гігантський житловий комплекс по вулиці Бережанській, який включатиме, якщо вірити рекламним проспектам, 10 багатоповерхових будинків. Приблизно йдеться про 5 тисяч нових квартир, які збільшать за кілька років населення мікрорайону на 12-15 тисяч осіб.

Щоб зрозуміти навантаження на мікрорайон, наведемо кілька характерних цифр. Усього на ці п’ять тисяч квартир забудовник планує побудувати аж 150 паркомісць. Дитячого садка або школи тим паче не буде. Якщо ж подивитися карту району, то в пішохідній доступності від споруджуваного комплексу є лише три школи — № 285, №326 та №14. Із дитячими садами ситуація ще складніша – наявних не вистачає навіть на жителів мікрорайону.

Нашій редакції дала коментар мешканка мікрорайону Оксана Середа, яка живе навпроти майбутнього ЖК. «Вони вирішили побудувати 10 будинків, а щоб у заторах стала Автозаводська та Бережанського, достатньо там спорудити ще дві висотки. Зараз доїхати до метро “Мінська” вранці – це кошмар. 12-й трамвай забитий, 19-й також забитий. Якщо ще інтервал між трамваями невеликий, влізти якось можна. Якщо побудують ці будинки, тоді на роботу можна буде виїжджати о 6 ранку. А ще людей дратує, що забудовники будують лише квартири. Ні садків, ні школи, ні лікарні, нічого нового немає. Будують максимум лише дитячий майданчик. А він щось принципово вирішує? Батьки можуть піти на роботу і залишити дитину на цілий день на дитячому майданчику? А київська влада, замість того щоб зобов’язати забудовника створювати спочатку соціальні об’єкти, а лише потім комерційні, всі ці проблем ивзагалі не помічає», — обурюється киянка.

Утім, Оксана Середа все ж таки помиляється. Київська влада не просто стежить за новобудовами, вона робить усе можливе, щоб їх з’являлося в місті якомога більше. Особливо яскраво це можна простежити на прикладі РК «Бережанський».

По-перше, цікавий сам забудовник, який навіть на тлі особливо каламутних київських персонажів, на кшталт Анатолія Войцеховського, має вигляд дуже підозрілий. Комплекс будує якась фірма ТМ «Галжитлобуд», як зазначено на офіційному сайті ЖК «Бережанський». Більше жодної інформації про забудовника немає. Ні дозвільних документів, ні історії компанії, ні контактної особи, взагалі нічого. Хоча в реєстрі Мін’юсту значиться інша назва – ТОВ «Галжитлобуд». У побуті можна сказати, що так, це одна і та сама компанія, але юридичною мовою – зовсім різні.

По-друге, на сайті того ж Мін’юсту можна знайти ім’я власника «Галжитлобуд» — це якийсь Василь Кицкай. Проживає в містечку Рогатин Івано-Франківської області. Він же – Кицкай – значиться кінцевим бенефіціаром «Галжитлобуд». Сама фірма, крім іншого, займається вантажоперевезеннями та оптовою торгівлею. Це те саме, що суднобудівна фірма паралельно займається ще й вирощуванням моркви. Але найцікавіше далі – це статутний фонд фірми, яка, нагадуємо, будує багатоквартирні будинки – 5 (п’ять!) тисяч гривень. Це трохи менше ніж 200 доларів. Погодьтеся, солідно?

У відкритих джерелах про «Галжитлобуд» і Кицкая практично нічого немає. Відомо, що вони побудували кілька будинків у Львові, які, за відгуками місцевих жителів, дуже дисонують із загальним архітектурним виглядом міста. І є також у мережі інтерв’ю Кицкая, написане канцелярською мовою. «Наш принцип – якість понад усе». Це інтерв’ю так називається. А ось цитати з інтерв’ю: «Кожна деталь має значення. У будівництві не буває чогось неважливого. Контроль на кожному етапі — лише так можна досягти успіху». Все інтерв’ю тримається на пафосі та рекламі ще не побудованих київських об’єктів.

І знову ж, жодної конкретики про саму фірму та Кицкая. Скільки людей працюють у «Галжитлобуді», що у них є з будівельної техніки, хто у них займається проектуванням будівель – цього нічого немає. Але найцікавіше у всій цій історії навіть не це. У «Галжитлобуд» немає дозволу на будівництво ЖК «Бережанський».

Дах Кличка

Місце на вулиці Бережанській, яке зараз активно освоюють невідомі будівельні бригади, в оренді в іншої фірми «Роги і копита» з ще божевільнішою назвою, ніж у Ільфа і Петрова — ТОВ АТП-13057-7. Вигадати безглуздішу і складнішу для запам’ятовування назву, мабуть, буде складно. У реєстрі Мін’юсту засновником зазначеної компанії є якийсь Дубінко Олег Іванович. Але, судячи з усього, цей «засновник» такий собі Фунт. Принаймні, ми знайшли резюме з таким самим ім’ям, датоване 3 вересня 2015 року. З нього можна скласти якийсь портрет «засновника фірми». Молодий чоловік 1989 року народження шукає роботу веб-дизайнера з очікуваною зарплатою  10 тисяч гривень. Раніше працював продавцем-консультантом.

Утім, у цьому ж реєстрі керівником АТП-13057-7 значиться якийсь Ігор Бурський. На офіційному сайті компанії (якщо таким можна назвати неохайну візитку) єдиною контактною особою є також якийсь Ігор. Судячи з усього, це одна і та сама людина. Знову ж таки, серед співробітників фірми значиться лише одна людина – бухгалтер. Саме ж АТП-13057-7, якщо судити з сайту, займається ремонтом вантажівок, здає в оренду гаражі та продає автодеталі. Загалом, дрібна конторка, яких у Києві сотні. І ось це барижне АТП, яке бере за ремонт вантажівок 200 гривень на годину, вже купу років тримає близько 10 тис. кв. метрів землі на Оболоні. Йдеться про ділянку землі, на якій почала будівництво ще одна дивна контора – «Галжитлобуд». Ось тільки у АТП-13057-7 ця земля взята в оренду під будівництво… торгового центру. А будують житлові будинки.

Як так може бути? А ось тут ми виходимо вже на справжніх зацікавленців цього будівельного об’єкта. Запит на зміну цільового призначення ділянки до Київради особисто направив директор Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексій Поліщук. Колоритний персонаж, що заслуговує окремого розслідування. Поліщук пов’язаний на такій кількості скандалів, що за його біографією можна писати окремий том кримінального кодексу в розділі земельних махінацій. Спроба відчуження землі у екскаваторного заводу АТЕК, афера на Ярославому Валу, 18 (двічі відчуження вже проданої ділянки), передача земельної ділянки Олександра Януковича на ім’я його друга Артура Ростомяна, земельні «подарунки» у Вишгороді йому і його дружині… загалом, як говорив Остап Бендер, досить вульгарна людина, яка любить гроші більше, ніж треба.

Інша річ, що й Поліщук – це теж виконавець. Вищого рівня, ніж зовсім липові Дубінко, Буров або невідомий забудовник Кицкай. У самого Поліщука вже є статус, ім’я. Він володіє дрібними будівельними фірмочками, зв’язками і дрібним капіталом, але і він – Поліщук — залишається виконавцем. Замовник на всі ці земельно-будівельні афери сидить вище і навіть двічі легалізований у великому статусі київською громадою на мерських виборах.

До речі, показово, як Поліщук став директором земельного департаменту. Жодних конкурсів. Жодного обговорення з громадськістю. Навіть профільна комісія Київради не розглядала його кандидатуру. Віталій Кличко просто призначив його головним із землевідведення в столиці. І Поліщук із дуже спритною компанією хлопців трудиться на благо всіх киян. Ось, ЖК «Бережанський» зводять. Хіба не молодці?