Каста недоторканних: коли депутати відмовляться від імунітету

В українському політичному тераріумі не менш спекотно, аніж за вікном. Парламентарі, які представляють різноманітні фракції, а також високопоставлені чиновники гаряче дискутують на предмет того, чи варто раз і назавжди скасувати інститут депутатської недоторканності.

Зазвичай цю «вічну» тему дістають з-під сукна в період виборів. Але наразі позапланового волевиявлення на горизонті не видно. У чому ж тоді річ?

Ловись рибка…

Тема ліквідації депутатської недоторканності завжди була козирною картою, яку при потребі дістає з кишені, і влада, і опозиція. Ще б пак, адже соціологічні опитування свідчать про те, що пересічні українці гаряче підтримують (більше 80%) ідею зробити народних обранців такими ж доторканними, як і усі громадяни. Тому, коли потрібно, політики залюбки грають на чутливих електоральних струнах.

Закриті дослідження показують невпинне падіння рейтингів політичних сил, які ще кілька років тому знаходилися на піці народних симпатій, тому власне й воскресла тема недоторканності. А з урахуванням того, що «Народний фронт» та БПП планують об’єднатися в єдину партію, піднімати рейтинги необхідно кров з носу. За нашою інформацією, лідером оновленої політсили стане поки що чинний генпрокурор Юрій Луценко. До речі, про нього.

Невдовзі після призначення на посаду головного слідчого країни, Юрій Луценко заявив, що пріоритетом його діяльності буде полювання на високопоставлених чиновників-корупціонерів. Схоже, найбільшу кількість мішеней Юрій Віталійович побачив на парламентському полі.

Нещодавно він, як це й передбачено законом, скерував до Верховної Ради чергове подання на зняття депутатської недоторканності (інакше притягнути парламентарів до відповідальності неможливо) з одіозного нардепа від «Опозиційного блоку» Михайла Добкіна. Колишньому керманичу Харкова «шиють», за словами прес-секретаря генпрокурора Лариси Сарган, численні махінації з відчуження земельних ділянок, розташованих на території першої столиці України. Михайло Маркович на своїй сторінці у Facebook, коментуючи ситуацію, зауважив наступне: «Я в Україні, їхати нікуди не збираюся і готовий відповісти на будь-які претензії ГПУ».

На даний момент в парламенті знаходиться ще п’ять подань на зняття депутатської недоторканності.  Під прицілом Генпрокуратури опинилися:

– Олесь Довгий (група «Воля народу») – «ознаки зловживання службовими обов’язками з метою незаконного відчуження десяти земельних ділянок природно – заповідного фонду «Острів Жуків», загальною площею 44,25 га»;

– Борислав Розенблат (БПП) – «ознаки зловживання службовим впливом та хабарництво на загальну суму $280 тис.»;

– Андрій Лозовий (Радикальна партія) – «ознаки навмисного ухилення від сплати податків в розмірі 1,846 млн грн.»;

– Максим Поляков («Народний фронт») – «ознаки хабарництва на суму $7,5 тис.»;

– Євген Дейдей («Народний фронт») – «ознаки незаконного збагачення на суму 6.1 млн грн».

Зняти недоторканість — не означає посадити

Депутати, коментуючи ймовірність позбавлення своїх колег захисного імунітету, зазначають: кожен випадок слід розглядати індивідуально і по кожному потенційному «клієнту» ГПУ приймати персональні рішення.

Втім, чи встигнуть розглянути у сесійній залі ВР питання зняття недоторканності з вищеназваних парламентарів до літніх канікул — велике питання. Адже 14 липня слуги народу працюють останній день в сесійному залі.

Між тим, зняття депутатської недоторканності — лише перший крок на шляху до притягнення потенційного VIP-правопорушника до реальної відповідальності. Про це свідчать сухі факти. Ніхто з нижченазваних нардепів, яких позбавили недоторканності, так і не постав перед обличчям Феміди. Деякі з них перебувають за кордоном, інші спокійно продовжують депутатську діяльність.

У червні 2015 року недоторканності позбавився представник ОБ Сергій Клюєв. У вересні того ж року Рада дала «добро» на позбавлення імунітету радикала Ігоря Мосійчука. У липні минулого року статусу недоторканого позбувся одіозний нардеп Олександр Онищенко. У грудні 2016 року парламент «здав» нардепа від «Опозиційного блоку» Вадима Новинського, якого звинувачували у викраденні священика.

Тим не менше, у Генпрокуратурі сповнені оптимізму і вважають, що позбавлення депутатів захисного імунітету з часом принесе реальний, а не декоративний результат.

«Подання на зняття депутатської недоторканності, які зараз лежать в Раді — лише квіточки. Восени, повірте, будуть нові подання і ягідки», – зауважив у розмові з Politeka один із підлеглих Юрія Луценка.

Операція з ліквідації

Підхопив тему депутатської недоторканності і президент: гарант ініціює повну ліквідацію захисного імунітету нардепів.

«Резонансні справи, рішучі кроки по боротьбі з корупцією, які зараз демонструє Генеральна прокуратура й НАБУ, нагадують всім нам про такий анахронізм, як депутатська недоторканність. Мій проект змін до Конституції готовий. Він вимагає політичної волі від народних депутатів – раз і назавжди урівняти себе в правах з громадянами України. Так само, як ми зняли недоторканність з суддів», – зазначив Петро Порошенко.

Думки самих нардепів з приводу доцільності ліквідації недоторканності прогнозовано розділилися. Представник (щоправда, тільки де-юре) БПП Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook ініціативу глави держави прокоментував наступним чином: «Саме Порошенко вже три роки формує порядок денний Ради. Не всі це знають, але правда полягає в тому, що винесення питань для голосування робиться за поданням голів фракцій. А в реаліях – за засіданнями «стратегиічної сімки» на Банковій. І там, і там Порошенко має вирішальний вплив. Порошенко мав три роки, щоб вирішити питання з недоторканістю, але всіляко гальмував процес».

Недоречною вважає ідею скасування інституту недоторканності представник «Народного фронту» Георгій Логвинський в ефірі каналу 112:«І ПАРЄ в своїй доповіді, яка вважається достатньо вагомим інструментом в законодавчому полі усіх 47 країн Ради Європи, вказала, що в країнах молодої демократії вони не рекомендують позбавляти депутатів імунітету. Чому? Тому що, в умовах, коли правоохоронна система не являється досконалою і незалежною, депутати будуть залежними від олігархів, людей які контролюють силові органи».

Проти того, щоб відправити депутатську недоторканність у небуття виступають і в «Опозиційному блоці». «Для тих, хто порушує закон, депутатський імунітет – не захист. А от захистити опозицію, щоб вона говорила правду і не була за це переслідувана – може. Як би опозиція могла боротися з владою, якби не було цього імунітету?» – аргументує свою позицію представник ОБ Нестор Шуфрич.

У радикалів Ляшка своя думка. Вони в один голос заявляють: для рівних прав варто не лише скасувати депутатську недоторканність, а й ухвалити закон про процедуру імпічменту президента.

Чи буде поставлено крапку?

Ліквідація захисного імунітету означає повне або часткове скасування ст. 80 Конституції.

Ст. 80 Основного закону свідчить: народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу або наклеп. Народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані або заарештовані. Не допускається обшук, огляд особистих речей і багажу, транспорту, житла або службового приміщення депутата, прослуховування телефонних переговорів та інші заходи, що обмежують свободу депутата.

Слід зауважити, що для повного або часткового скасування 80-ї статті необхідно внести зміни до Конституції, а для внесення будь-яких змін в Основний закон, як відомо, потрібно набрати 300 голосів «за».

Настрої, які наразі панують у будівлі під скляним куполом на Грушевського свідчать про те, що «недоторканна» ініціатива так нею і залишиться. До речі, в режимі «off record» навіть представники коаліції критикують ідею скасування імунітету. Ключовий аргумент: депутати без імунітету будуть повністю керовані і, побоюючись порушення проти них кримінальних справ (була б людина, а стаття знайдеться), слухняно виконуватимуть будь-які забаганки Банкової.

Загалом, тема депутатської недоторканності, а, точніше, її скасування, стала вже притчею во язицех. Цю тему більш як десятиліття беруть на озброєння представники найрізноманітніших політичних сил, але «недоторканий» віз і нині там.

Судячи з усього, так буде і зараз, бо якби чинна влада і справді хотіла б відправити її на звалище історії, могла зробити це, коли до лав коаліції входили радикали, «Самопоміч» і «Батьківщина». Тоді, нагадаємо, правляча парламентська більшість нараховувала навіть трішки більше, як 300 «багнетів».

Наталія Ромашова

Фото: hubs.ua