Ігор Мосійчук про партійні фінанси, економічний націоналізм та піар на імпічменті (відео)

– Скажіть, будь ласка, чи правда, що в далеких 90-х роках ви на підтримку Акта проголошення незалежності України зробили татуювання – тризуб на руці?

– Дуже радикально вчинили.

– Тоді ситуація була така: росіяни купували триколори, вішали на форму, у такий спосіб виокремлюючи себе. Звісно, в Острові Псковської області не могло бути тризубів чи синьо-жовтих прапорців. Ми брали комсомольський значок, стирали наждаком профіль Леніна, фарбували в синьо-жовті кольори й одягали. З нас їх зривали, обзивали петлюрівцями, бандерівцями, ким завгодно. Мене це дістало – і я вирішив зробити татуювання.

– Кажуть, що зображення на тілі впливає на подальшу долю людини. У вашому житті так було?

– Впливало, звісно. Воно, до речі, є у всіх оперативних справах як особлива прикмета.

– Можливо, саме цей тризуб вплинув на ваші націоналістські й радикальні погляди?

– Якщо говорити про мої погляди, то на них, мабуть, найбільше вплинули прочитані книги, які давав мені мій дідусь Петро Антонович, який мене виростив. Він дружив із Володимиром Маликом, це відомий письменник, його називали «український Дюма». Він написав тетралогію «Таємний посол», де дуже яскраво зображені козацькі часи. Я її перечитував разів п’ять за своє дитинство, захоплювався.

– Вона була вашою улюбленою книжкою?

– Однією з улюблених. Дідусь із бабусею навчили мене читати польською. Я брав у Малика і в оригіналі читав «Вогнем і мечем» Генрика Сенкевича, бо в Радянському Союзі його не видавали.

– Усі ми пам’ятаємо гучний скандал у Верховній Раді, коли тоді ще генпрокурор Віктор  Шокін продемонстрував відео, на якому людина, схожа на вас, брала хабар. Тоді за ваш арешт проголосували 262 народних депутатів. Це перший в історії України випадок, коли депутата заарештували прямо під куполом Верховної Ради. Як ви гадаєте, чому так багато депутатів тоді за це проголосували?

– Передовсім усе ґрунтувалося на емоціях. Коли демонстрували вбивство нацгвардійців, вибухали гранати… До речі, ця граната вибухнула на місці, де я стояв буквально через півтори хвилини, звідти мене охорона забрала.

Люди бачили цю шокуючу картину, а тут показують, як ви кажете, особу, схожу на мене. Змонтовано це відео. Звісно, у людей був стрес.

– І вони повірили тому відео?

– Ті, хто знайшов у собі мужність, на ранок прийшли до суду, де мені обирали запобіжний захід, і навіть перепрошували та брали на поруки.

– Скільки таких було?

– На першому суді двоє: Євген Дейдей та Славік Константиновський. Потім було побільше, а після того – дуже багато. Я одразу сказав, що пробачаю всім, то не ви, а ваші емоції.

– А коли повернулися під купол Верховної Ради?

– Я навіть Володимиру Борисовичу Гройсману, який, порушуючи регламент, тоді це все зробив, сказав, що пробачаю. Господь розсудить. Я думаю, що невдовзі ми побачимо крапку в цій історії.

– У передвиборчій програмі Радикальної партії Олега Ляшка в розділі «Корупцію – на вила» йдеться про те, що в Україні «запрацює система контролю видатків, нехай кожен чиновник доведе легальність свого майна». Де-факто ми маємо зовсім інше. Чому РП не вдалося виконати цю обіцянку?

– Ми проголосували і є співавторами багатьох законів, які запровадили діяльність НАБУ, НАЗК, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ми усіляко продавлювали електронне декларування. Ми – за що й потерпаємо, як то кажуть, електорально, на нас нападають опоненти – вчинили чесно, задекларували все. Ми зібрали фракцію і вирішили це питання, у нас був принцип.

– Це так. Наприклад, лідер Радикальної партії Олег Ляшко, який ніби ніколи не мав власного бізнесу, задекларував мільйонні статки. Ніколи не цікавилися, звідки ці гроші?

– Цікавився, готовий і вам сказати. По-перше, він був видавцем і редактором декількох видань – частина статків з’явилась тоді. По-друге, якщо ви візьмете його декларації, вони є в доступі, то побачити, що відтоді, як він став народним депутатом і до сьогодні, він щороку декларував зростання статків.

– Статки він декларує, а звідки вони – ні.

– Ми створили НАБУ – будь ласка, хай викликають і цікавляться. Я ж не знаю, коли який долар з’явився. Я можу пояснити походження будь-якого мого майна.

– Поговорімо про фінансування Радикальної партії Олега Ляшка. У вас багато осередків у регіонах. Внесків партійних вистачає, чи є ще якісь статті доходів?

– Говорімо чесно. Ваше видання існує ж за якісь кошти.

– Так.

– Багато видань не гребують поняттям «джинса», як вам відомо. Тому, звісно, інколи наші депутати місцеві якісь ефіри проплачують десь, якісь публікації роблять у розділі «Реклама» або від імені прес-служби.

Але зараз, після впровадження державного фінансування, оскільки ми вирішили бути чесними, усе фінансування – з державного бюджету або з тих пожертв, які отримує партія. Це легко перевірити.

Нас перевіряло НАЗК – жодних претензій немає. Ми продемонстрували, звідки профінансовані партійні газети, ролики, які крутять на телебаченні, звідки кошти на оренду автомобіля, який задекларував не Олег Ляшко, а партія. Не всі журналісти вміють читати декларації.

У мене була ситуація. Я в 2015 році продав «Мерседес» і купив «Лексус». Так от деякі журналісти написали, що з декларації Мосійчука зник «Мерседес», він його приховав.

– До речі, у ЗМІ писали ще після виборчих перегонів, що ви були спонсором Радикальної партії Олега Ляшка. Зараз ви її фінансуєте?

– Ні. Я не займаюся підприємницькою діяльністю, а, як то кажуть, проїдаю статки.

– Зараз з’являється багато ініціатив відокремитися від окупованих територій Донбасу. Ви підтримуєте такі ініціативи?

– Ні, категорично. Заяву Саакашвілі, де він сказав, що збудував би стіну ще міцнішу, ніж Яценюк, але між Україною й окупованими територіями, я вважаю закликом до порушення територіальної цілісності країни.

Донбас наш, український! За те, щоб його повернути, захистити, віддавали життя мої друзі. Я власноруч їх ховав.

Якщо побудуємо стіну, дамо можливість Росії геть інтегрувати території у свій економічний простір, що призведе, у кращому разі, до Придністров’я, а в гіршому – до того, що їх анексують, як і Крим.

– Який ваш план дій щодо Донбасу? Мінські угоди не працюють…

– Не працюють! Ми їх найбільше критикували й критикуємо. Наш план дій дуже простий, є три напрямки, за якими має рухатись Україна.

По-перше, необхідно змінити економічну політику із кредитно-ресурсної, яка зараз. Бо беруть кредити, прожирають і розкрадають, а продають винятково ресурси, нічого не перероблюють і не випускають. Звісно, така економіка не може бути економікою країни, що воює, яка претендує на повернення територій. Ми маємо зробити нашу економіку промисловою. Для цього ми маємо програму нової економічної політики. Вона ґрунтується на таких поняттях: економічний націоналізм, протекціонізм.

– Це як?

– Приклад: ліс-кругляк. Ми запровадили мораторій, дали ввозити сюди безкоштовно деревообробне обладнання – маємо зростання надходжень до бюджету від деревообробної галузі на 20%. Так само можемо діяти в сільському господарстві.

По-друге, зовнішній напрямок. Мусимо звернутися до всіх представників країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою скликання безпекової конференції в «будапештському форматі». Ба більше – парламент за нашою ініціативою уже звернувся до США щодо укладання прямої військової угоди з Україною для виконання Будапештського меморандуму щодо визнання України союзником поза НАТО.

Ми мусимо робити кроки, наполягати на цьому. Ми були третьою у світі країною за ядерною потужністю.

– Чи не втомилися від нас у світі?

– Від нас не втомилися. Коли наші політики на ефірах і скрізь кажуть: «Та що там той Будапештський меморандум, це ж просто папірець», я кажу: «Це ви його папірцем називаєте, по-перше. По-друге, а звідки ви знаєте, як на нього відреагують наші партнери, ви його виносили на порядок денний?». А вони не виносили, самі так вирішили, слухають адміністрацію ватного президента Обами тощо. Я, до речі, не підтримував Клінтон на виборах.

– Ви підтримували Трампа?

– Так, я вважав, що Трамп переможе. Він, до речі, поки що виправдовує мої сподівання.

По-третє, мусимо зробити потужні й мобільні збройні сили.

– Президент каже, що вони в нас дуже потужні.

– Звісно, вони потужніші, ніж у 2014 році, коли тікали повз нас в окопах, а ми просили хоча б зброю залишити.

Ми маємо покращити, розробити план, закрити кордон. Росію ми маємо чавити в одному-єдиному напрямку – закриття кордону.

Щойно закриють кордон – за місяць-півтора території звільнять, зачистять. Ба більше – найбільшим карателем на звільненому Донбасі буде Ахметов і його група, бо вони найбільше пограбували його, знищили і принизили, а ми знаємо, як Рінат Леонідович ставиться до осіб, які його принижували в житті.

– Фракції «Батьківщина» й «Самопоміч» та ВО «Свобода» звернулися до Верховної Ради із прохання терміново поставити на голосування законопроект №2278 щодо імпічменту президента. Чому РПЛ не долучилася? Адже Ляшко ще рік тому збирав підписи в Раді за імпічмент. Що змінилося?

– А ви не хочете зараз прочитати, хто автори цього законопроекту, який вони попросили внести на розгляд ВР? Олег Ляшко, Ігор Мосійчук.

– А чому ви з ними не йдете вимагати, щоб цей законопроект поставили на голосування?

– Як вимагати? Вийти, як вони, пропіаритися до трибуни?

– Тобто це був просто піар?

– Звичайно. Ми наполягали й наполягаємо, готові руками й ногами проголосувати. Тим паче, ми вважаємо, що це безпековий закон. Саме його відсутність призвела до війни на Донбасі, до окупації Криму. Якби був цей закон, Януковича усунули б за порядком імпічменту, не було б жодних підстав для Путіна анексувати Крим і вдиратися на Донбас.

– Хто блокує цей закон?

– Президент. На жаль, всі президенти України блокують цей законопроект. Хоча я ще раз наголошую, що він безпековий. Втрата частини Донбасу й анексія Криму – наслідок відсутності закону про імпічмент президента.

Юлія Володимирівна Тимошенко зараз кричить скрізь, що готуватиме й проводитиме референдум щодо ринку землі. Вона категорично проти продажу. Скільки референдумів уже Юлія Володимирівна ініціювала – жоден не пройшов. Це прямий доказ піару.

2008 рік. Тимошенко вдруге стає прем’єр-міністром України, а вже через місяць вносить на розгляд парламенту законопроект про ринок землі, який передбачає її продаж іноземним компаніям, іноземним громадянам, особам без громадянства й іноземним державам. І після цього вона розповідатиме, що проти ринку землі? Піар – наше все.

Тому ми діємо методично: Радикальна партія зареєструвала законопроект про імпічмент, але ми розуміємо, що на сьогодні немає політичної волі. Ну, битимемося головою об трибуну, кричатимемо, виступатимемо – вона все одно не з’явиться.

– А коли з’явиться політична воля?

– Після зміни влади. На жаль, сьогодні в парламенті є сили, які в будь-який спосіб блокуватимуть цей законопроект. Я переконаний, що та сама Юлія Володимирівна лише на словах зацікавлена в ухваленні цього закону, оскільки бачить себе на посаді президента.

– Ви багато років боролися із гральним бізнесом в Україні. Ми всі знаємо, що ще з 2009 року гральний бізнес заборонено, але є багато гральних закладів, які називають інтернет-центрами, лотереями тощо. Зараз продовжуєте цю боротьбу?

– Насправді я не прихильник цілковитої заборони грального бізнесу. Я прихильник того, що все повинно мати свої правила. Якщо він зараз заборонений, то не може працювати взагалі апріорі. Якщо він працює, це незаконно, підпільно, дає нелегальний дохід.

Але наші люди схильні грати. Ми маємо убезпечити найбідніші та середні прошарки населення від лудоманії, бо це ж хвороба. Що для цього роблять у цивілізованих країнах? Визначають зони, в які не може потрапити звичайна людина, а людина зі статками може прийти туди грати.

Можливо, дозволити казино в п’ятизіркових готелях, але його не можна робити, як у нас зараз – біля кожної наливайки.

– Ми неодноразово чули від народних депутатів, що ці заклади кришують правоохоронці. Хтось зацікавлений у цьому нелегальному бізнесі.

– Як ви думаєте, якщо біля вас надворі працює нелегальний гральний заклад, про нього дільничному відомо?

Звісно, без «даху» правоохоронців такий бізнес не може працювати. Ба більше – більшість точок, де баригують наркотиками, також під прикриттям правоохоронців. Але питання, який це правоохоронець: дільничний, керівник відділку чи на найвищому рівні. Я думаю, що на державному – ні, що це рівень керівників управлінь.

– Ви ж заступник голови комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

– Абсолютно. Я порушую це питання постійно.

– Як нам казав Борислав Береза, вони 18 разів закривали на Троєщині гральний заклад, тепер ще раз збираються закривати.

– Обдирати українців – прибуткова справа. Якщо це легалізували б, то, по-перше, не було б доступу кого завгодно, а по-друге, була б система державного контролю, було б зрозуміло, який відсоток тих, хто виграє. Зараз у підпільних закладах відсоток тих, хто виграє, дуже низький. Це, по суті, лохотрон. Беруть українця – роблять із нього лоха, витрушують останні копійки.