Чверть століття з «Людиною року». Літопис сучасного успіху. Історія №23: Володимир Гришко
В цьому році святкує свій 25-річний ювілей загальнонаціональна програма «Людина року».
Вже чверть століття програма зводить на зірковий п’єдестал справжніх лідерів незалежної України, особистостей, які професійною майстерністю, творчою енергією, яскравим талантом і мудрістю здобули широке визнання й авторитет. Шанована і відома не тільки в Україні, а й за її межами, «Людина року» активно впливає на процеси формування та становлення вітчизняної еліти, сприяє подальшому соціально-економічному розвитку держави, відродженню духовних цінностей, служить благородній справі консолідації прогресивних сил суспільства.
Щорічно, завдяки цьому унікальному проекту, ми маємо чудову можливість вшанувати найкращих, віддячити за їхню самовідданість, мужність, творчий пошук та невтомну працю. А ще – зарядитися, надихнутися цією дивовижною енергією успіху, відчути гордість за свою країну і її найкращих, найдостойніших представників.
За 25 років існування програми, історії здобутків і перемог наших видатних співвітчизників стали своєрідним літописом національного відродження і прогресу України в усіх напрямках суспільно-політичного, економічного й духовного життя.
Тож з нагоди почесного 25-го ювілею, ми хочемо разом з вами згадати найвідоміших, знакових, уславлених співвітчизників, які в різні роки отримували почесний титул «Людина року».
Імена цих людей спалахували на небосхилі української держави, як зірки.
Це люди-Прометеї, люди-легенди, чий внесок у становлення і розвиток країни важко переоцінити.
Історія № 23. Володимир ГРИШКО
Маестро Гришко
Яскравий феномен сучасної української культури, визнаний метр оперного мистецтва – співак Володимир Гришко. Неповторний вокаліст з діапазоном голоса в дві з половиною октави, ім’я якого записано в Книгу Рекордів України як єдиного українського оперного співака, який виконував головні партії в «Метрополітен Опера» (Нью-Йорк) – 44 рази! За свою кар’єру він виходив на сцену з такими легендами як Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Плаcідо Домінго, Деміс Русос, Андреа Бочеллі, Алессандро Сафіна та багатьма іншими. Видатному українському тенору влаштовували овації в найкращих залах США, Італії, Великобританії, Франції, Німеччини, Австрії, Китаї, Шотландії, Чехії, Японії… Його чудовому голосу підвладне все: класичні оперні твори, композиції бродвейських мюзиклів, перлини українського фольклору, колоритні китайські мелодії та сучасні естрадні пісні.
…Володимир Гришко народився в Києві, в багатодітній родині і був наймолодшим серед 5-ти братів. Співати почав дуже рано, часто виконуючи разом з мамою українські пісні. А ще його захоплювала гра на гітарі, яку він вперше почув в циганському таборі поблизу цегляного заводу, неподалік від їхнього дому. Коли Володі було 7 років, старший брат Євген, на той час вже професійний баяніст, записав хлопчика в хор «Щедрик», сам водив на репетиції. З того часу, власне, і розпочалося артистичне життя Володимира Гришка, адже колектив багато виступав, гастролював за кордоном.
До Київського музичного училища імені Глієра Володимир Гришко вступив в 1982 році, вчився по класу гітари та диригування, а з 2-го курса – і по класу вокала у видатного майстра співу Володимира Запорожцева. До речі, гітара стала найкращою помічницею майбутньої зірки сцени. У її супроводі Володимир Гришко проходив свої перші вокалізи, вчився виконувати твори, які вимагали дуже складної техніки. Далі – вступні іспити до Київської консерваторії, де молодий співак справив враження на завідувачку вокальною кафедрою, професора, народну артистку України Єлизавету Чавдар. Вона особисто відвела обдарованого студента в клас до одного з найкращих педагогів, професора, народного артиста України Володимира Тімохіна. Це сталося у 1984-му, а вже через п’ять років розпочався високий злет Володимира Гришка в оперному мистецтві. Але спочатку він закінчив ще й аспірантуру, де професор, народна артистка України Зоя Христич філігранно шліфувала майстерність молодого вокаліста, підпорядкувавши його життя майбутньому конкурсному марафону. І він розпочався.
Протягом осені 1989 року, всього за три місяці, Володимир Гришко отримав III премію на Міжнародному конкурсі оперних співаків у Марселі, II премію на Всесоюзному, тоді дуже престижному, конкурсі імені Глінки, Гран-прі і спеціальний приз Пласідо Домінго «Тенор-мілор» («Найкращий тенор») на Міжнародному конкурсі вокалістів у Барселоні. І хоча за умовами конкурсу приз «Тенор-мілор» присуджують лише італійцям, українець В.Гришко став виключенням. У Володимира повірив сам Пласідо Домінго, відчувши величезний потенціал талановитого співака.
Пройшов ще один рік. І знову гучний успіх – «Гран-прі» на Міжнародному конкурсі співаків у Тулузі, Франція. Наставниця Володимира професор З.Христич, член жюрі цього авторитетного змагання, стала свідком тріумфа Володимира, коли після виконання арії Рудольфа з опери Пуччіні «Богема» (найскладнішої і дуже показової для тенорів), публіка стоячи вітала українського співака громовими оплесками.
Ще будучи аспірантом консерваторії Володимиру Гришко присвоїли звання заслуженого артиста України. З 1990 року – він соліст Київського академічного театру опери та балету. Майстерність та віртуозність володаря «золотого голосу» сягає рівня найкращих оперних тенорів світу, він бажаний гість в найвідоміших закордонних театрах. Протягом сезонів 1995-2003 року маестро приймає участь в спектаклях «Метрополітен-опера» в Нью-Йорку («Травіата» Верді, «Богема» Пуччіні, «Хованщина» Мусоргського, «Игрок» та «Война и мир» Прокоф’єва, «Сказание о граде Китеже» Римського-Корсакова). На цій престижній сцені він співає разом з легендарними тенорами Лучано Паваротті та Пласідо Домінго, розділюючи з ними одну гримувальну кімнату. Цей етап в біографії артиста важко переоцінити. Ось як прокоментував його сам Володимир: «Тут я маю можливість працювати з найвидатнішими диригентами і режисерами світу. Тут я виходжу на сцену, на якій співають справжні мегазірки сучасного оперного мистецтва. Тут я зрозумів, наскільки важливий для артиста «Bodylanguage» – мова тіла». Американська публіка чудово приймала В.Гришка, а професійні критики називали його тенор яскравим, екстраординарним, відмічали драматичну виразність і емоційність виконання.
Загалом в репертуарі Володимира Гришка більше 30 партій вітчизняного і світового репертуару, романси, українські, російські, італійські, іспанські пісні. Також Володимир отримав широке визнання за свої концертні виступи. У квітні 2005 року він співав разом з Лучано Паваротті в Києві, на сцені Національного палацу мистецтв «Україна». Тріумфальними були для нього і концерти з примадонною оперного співу Монсеррат Кабальє влітку 2004 року і навесні 2006 року.
В творчому активі Маестро – більше 30-ти альбомів, які видані в багатьох країнах світу, а також цікаві музичні експерименти, серед яких грандіозний проект True Symphonic Rockestra, суть якого у виконанні відомих оперних арій у рок-стилі. В проекті взяли участь також всесвітньо відомі тенори Джеймс Лабрі і Томас Дюваль.
Довгий час Володимир Гришко продовжував свою кар’єру як оперний співак. Але прийшов час і артист вирішив розширити коло своєї діяльності, почавши виконувати естрадні пісні. Дебют В.Гришка в цьому жанрі відбувся в грудні 2011 року, коли він презентував свій перший естрадний альбом «Чужой рай» і відеокліп на пісню «Необъяснимая». Особливою популярністю у слухачів і досі користуються пісні «Все дальше и дальше», «Красивая», «Песня о любви».
Ще однією яскравою сторінкою в творчому доробку Володимира Гришка є виконання ним композицій з репертуару улюбленого мільйонами, видатного співака Мусліма Магомаєва. З цим генієм вокалу, на піснях якого виросли цілі покоління, Володимир Данилович був знайомий особисто. Шкодуючи про мрію, який не судилося здійснитися, – зробити спільну программу зі своїм кумиром, – В.Гришко підготував цикл «Ты – моя мелодия», яку публіка дуже тепло приймала як в Україні, так і в Австрії, Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах, Казахстані, Білорусі. Артист включив до нього біля 20 пісень з репертуару М.Магомаєва: «Верни мне музыку», «Благодарю тебя», «Зимняя любовь», «Свадьба», «О море, море», «Ты моя мелодия», «Чертово колесо», «Королева красоты» та інші, деякі італійські композиції, які так любив його видатний попередник. На думку багатьох поціновувачів творчості Мусліма Магомаєва, так щиро і проникливо, як Володимир Гришко, ці пісні не виконував ніхто. Вони наповнилися новою силою і здобули друге життя.
В липні 2018 року в Києві на честь 75-річчя з дня народження кумира минулого сторіччя відбулося урочисте відкриття сквера і пам’ятника Мусліму Мамомаєву. Звичайно, в концертній програмі з цього приводу брав участь і Маестро Гришко. Натхненно і потужно, об’ємно і, разом з тим, шляхетно звучав його дивовижний голос, подарувавши присутнім незабутні враження.
В 2006 році Володимир Данилович став професором кафедри сольного співу Національної музичної Академії ім.Петра Чайковського. Досвідчений педагог вже має учнів, які гідно продовжують його естафету високих досягнень в оперному співі, таких як Андрій Кімач (у 2019 році він переміг у престижному Міжнародному конкурсі ВВС в місті Кардіфф). А ще Маестро Гришко відкрив у Харкові Міжнародну академію класичної та популярної музики, яка за його унікальною методікою оволодіння голосом готує вокалістів, що в майбутньому будуть представляти Україну за кордоном.
…Володимир Гришко. Неперевершений співак, що отримав світове визнання і якому сам легендарний Лучано Паваротті надав титул «Маестро». Віртуозний вокаліст, якому підвладні найскладніші оперні партії. Один з видатних тенорів сучасності, завдяки якому в різних куточках земної кулі слухачі дізналися про високий рівень українського мистецтва. Натхненна, творча і наполеглива людина, яка реалізувала свій талант і свою мрію, прославивши Україну на весь світ.
В 1996 році Володимиру Гришко було присвоєне звання Народного артиста України.
Володимир Гришко нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеню, він повний кавалер ордену «За заслуги». Також він є Лауреатом Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка.
26 березня 2011 року Володимир Гришко під час урочистої церемонії вручення премії «Людина року-2010» став володарем почесної Спеціальної нагороди «Зіркове SOLO».2626 у розвиток культури та
Генеральна дирекція загальнонаціональної
програми «Людина року»