Важке дихання Києва. Не задихнутися і не загрузнути в смітті

Брудне повітря – це одна з основних проблем Києва.

Через спалювання сміття, автомобільних вихлопів і промислового смогу серед киян спостерігається підвищений ріст захворювань дихальної системи, хвороб серця і схильність до онкології.

Щоб не довести Київ до стану, непридатного для життя, депутат Київради Людмила Костенко пропонує створити в місті мережу повітроочисних веж Smog Free Tower, а громадянська активістка Юлія Семик розробила для столиці стратегії раціонального поводження з відходами.

Не видно, значить, не існує

Підступність забрудненого повітря в тому, що ми не помічаємо, скільки в ньому шкідливих домішок. Подібно радіації, міський смог вбиває повільно і непомітно, але настільки ж невідворотно. 790 тис. смертей тільки в Європі щорічно, на думку дослідників з Університетського медичного центру Майнце (Німеччина), викликані забруднень навколишнього середовища. У групі ризику переважно жителі мегаполісів, і кияни тут не виняток. Керівник дослідження Томас Мюнцель зазначає, що при середньоєвропейській смертності від забруднення повітря – 120 чол.на 100 тис. населення, в Україні цей показник помітно вищий – понад 200 смертей на 100 тис. населення на рік. А це щорічно 80 тис. передчасних смертей українців.

Незважаючи на страхітливі цифри, нинішня влада не робить активних дій з порятунку киян. Першою серед депутатів Київради, хто порушила питання про безпеку столичного повітря, стала Людмила Костенко. У своїй колонці для The Page Костенко зазначила, що "Основною причиною забруднення в мегаполісах є автомобільна загазованість. Влада європейських столиць витрачає мільйони бюджетних коштів тільки на розробку раціональних транспортних схем, які б дозволили не тільки швидко і необтяжливо переміщатися по місту, а й зменшували негативний вплив на екологію».

(Депутат Київради Людмила Костенко)

У європейських столицях вже не перший рік діють ефективні заходи щодо зменшення вихлопних викидів. З 2003 року за в'їзд в центр Лондона Всі автомобілісти, крім муніципального транспорту і таксі, оплачують щоденне екологічне мито в розмірі 11,5 фунтів (430 грн.) У 2008 році в Берліні створена особлива екологічна зона Umweltzone площею 88 км2, куди заборонено в'їзд автомобілів, чиї викиди не відповідають європейським Еко-нормативам. А з 2017 р по Парижу заборонено пересуватися на автомобілі, старше 20 років.

(Париж в автомобільному смозі)

Києву поки не можна похвалитися вдалими нововведеннями в боротьбі з автомобільними викидами. Головною причиною загазованості української столиці Людмила Костенко вважає відсутність єдиної транспортної схеми. "Де в місті доречніше розвивати трамвайний транспорт, який не залежить від заторів? А де будувати міцні широкосмугові магістралі, бо тут не перший рік проходять шляхи тридцятитонних фур? На багато приватних, але важливих питань і відповідає подібна схема. І сьогодні Берлін, який не пошкодував грошей для розробки транспортної схеми, в три рази менш забруднений, ніж Київ».

Співробітники Центральної геофізичної обсерваторії ім. Б. Срезневського інформувавши, що у вересні в повітрі Києва концентрація небезпечного діоксиду азоту перевищувала втричі. На думку європейських медиків, саме діоксид азоту призводить до передчасного старіння, дитячого та старечого недоумства, а також провокує онкології. Невтішна статистика тільки підтверджує висновки вчених - за перших чотири місяці 2020 р. в Україні померло 200 тис. чол.

"Гроші лежать у нас під ногами»

Однією з причин небезпечного забруднення повітря у вересні стала пожежа на Дарницькому сміттєзвалищі. В результаті горіння сміття Лівий берег Києва опинився в диму. Населенню рекомендували не відкривати вікон і по можливості залишатися вдома.

(Пожежа на Дарницькому сміттєзвалищі)

На думку громадянської активістки, члена ГО "Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Юлії Семик, в Україні повністю відсутня стратегія поводження з побутовими відходами. Єдиним законним методом поводження зі сміттям є тотальне спалювання. «На сьогодні в Україні немає жодного легального безпечного переробного заводу. Жоден законопроект у сфері сміття не дійшов до реалізації на місцевому рівні. Чиновникам вигідно підтримувати спалювання, адже вони заробляють на чорному ринку вторинної сировини».

(Цивільний активіст, член ГО "Асоціація підприємств у сфері поводження з небезпечними відходами" Юлія Семик)

Згідно з діючими схемами, сортування сміття проводиться нелегально. При цьому учасників схем не турбує ні безпека працівників звалищ,ні безпека отриманої сировини, ні безпека людей, що живуть поруч зі сміттям. Для ділків, які заробляють на нелегальному смітті, і для чиновників, які їх покривають, інтерес представляє тільки отримання неоподатковуваного податками прибутку. За оцінкою експерта, в середньому кількість відсортованих відходів коштує 1 500 грн., а вартість тонни пластику досягає 10 000 – 15 000 грн.

Коли німці говорять про сміттєвий бізнес, то нагадують, що «гроші лежать у нас під ногами». Україна ж знаходиться на порозі того, щоб загрузнути в побутових відходах і задихнутися від диму, від їх спалювання. На думку Юлії Семик, щоб врятувати екологічну ситуацію, країні слід впровадити дві стратегії. По-перше, потрібно застосувати політичну волю і нарешті на державному рівні затвердити стратегію поводження з побутовими відходами. По-друге, впровадити довгострокову стратегію культури поводження дітей зі сміттям: сортування, Утилізація, грамотне споживання. Чим довше Україна буде знаходиться без регуляторного законодавства у сфері поводження з відходами, тим дорожче нам обійдуться наслідки сміттєвого колапсу.

Вежі останньої надії

Ініціатива Юлії Семик не єдина в Києві, яка спрямована на виховання свідомої поведінки школярів при поводженні з відходами. З 2018 року діє програма «Kyiv School Recycling», в рамках якої школярі отримують знання, а також практичні поради, як поводитися зі сміттям, щоб мінімізувати можливу шкоду навколишньому середовищу.

(Виступ Людмили Костенко перед учнями в рамках «Kyiv School Recycling»)

Крім "Kyiv School Recycling", депутат Київради Людмила Костенко також ініціювала петиція №10238, покликану встановити в Києві мережу 7-метрових веж, здатних очищати до 30 тис.м3 повітря щогодини кожна. "Києву просто необхідний постійний захист від мікрочастинок. По-перше, потрібно організовувати регулярний полив вулиць для знищення осілого пилу. По-друге, в місті повинна запрацювати система повітроочисних веж. Завдяки системі подібних веж такі китайські мегаполіси, як Шанхай і Пекін, мають рівень забруднення нижче, ніж у мільйонниках Канади».

Вежі Smog Free Tower датського дизайнера Дааза Розенгаарда не тільки очищають повітря, але і прикрашають площі Пекіна і Тяньцзінь (Китай), Роттердама (Голландія), Кракова (Польща) і Мехіко (Мексика). У всьому світі території навколо повітроочисних веж стають відкритими майданчиками для соціальної взаємодії. Тут часто відпочиває молодь, спілкуються люди похилого віку і призначають неформальні зустрічі. Саме подібних відкритих майданчиків, на думку урбаністів, зараз не вистачає Києву.

(Вежа Smog Free Tower у Пекіні)

Журналіст видання "Ділова столиця" Віталій Дяченко упевнений, що "Для української столиці потрібна розгалужена система подібних веж, яка змогла б покрити місто, як вишки стільникового зв'язку». Досвід передових міст Європи та Китаю показав, що мільйони інвестицій, вкладені на очищення повітря сьогодні, - це мільярдна економія на охороні здоров'я вже завтра. На думку Дяченка, " саме від киян в першу чергу залежить, чи зможе місто скористатися новою технологією очищення повітря або продовжить задихатися від автомобільного смогу і диму палаючих звалищ».

Як зауважила автор петиції про встановлення вооздухоочістних веж Людмила Костенко: "це маленький крок для кожного киянина, але величезний стрибок для всього міста!»