Телетайп: Театр тіней у виконанні президента Зеленського

А тільки у мене склалося враження, що поточні місцеві вибори напружують Володимира Зеленського куди більше, ніж недавні президентські, не кажучи вже про парламентські?

Тоді все котило само собою, на натхненні — на куражі - мовляв, створимо небувале. Тепер розуміють, що серіал «Президент — це не роль, а робота» вже не перезняти, і самі ж себе переконують, що все зробили правильно. Пам'ятаєте, чим завершувалося, так би мовити, послання президента непривітній Верховній Раді? Та ото ж.

Місцеві вибори страшать настільки, що нові обличчя аж перекошує і ручки починають судорожно хапатися за непотрібне. Наприклад, депутатка від "Слуг" Тетяна Грищенко подала проект постанови Ради, яка скасовує другий тур виборів у зв'язку з епідемією коронавірусу. Тобто, вони хочуть побачити результати першого туру, переконатися, що облажалися до непристойності, але цю ганьбу до фіналу не доводити? Типу, ми в будиночку, нас не чіпати? Ну це ж дитинство з несвіжими памперсами, а не державна діяльність!

Зрозуміло, керівництво фракції тут же відхрестилося - мовляв, особиста ініціатива самої депутатки.

Ага, значить, нікому раніше невідома Тетяна Грищенко з тихого Малина, освіта середня, на період обрання в Раду безробітна, відповідно, незалежна і самостійна, як шлагбаум на хуторі, вирішила скасувати другий тур виборів в країні? А керівництво фракції, значить, про це ні сном, ні духом. І ми повинні в таку дурню повірити? Схоже, на тлі страху перед поразкою на виборах у керівництва «Слуг народу» розвинулася якась мозкова непрохідність... Спучило їм мізки-то.

До речі, що розуміти під поразкою "Слуг"?

Ні, це не про те, яка партія За агрегатованим результатом опиниться на першому місці, а яка на другому. Або хто більше своїх мерів проведе. Мова про те, що за поточною соціологією відсоток у «Слуг» виявляється вдвічі меншим, ніж на парламентських виборах. Розумієте, всього за рік підтримка українців просто обрушилася!

Але ж у нас - не просто політичний театр, у нас — театр тіней. І "Слуга народу" - це не партія, бо ні ідеології, ні структури, ні громадської діяльності. Це лише політична тінь, що відкидається президентом Зеленським. А що відбувається з тінями сонячним днем?

Тому сам Володимир Олександрович і його оточення абсолютно правильно розуміють, що поразка на малозначущих, здавалося б, місцевих виборах неминуче викличе ланцюгову реакцію перерозподілу влади. Спочатку підуть напрочуд прагматичні альянси "Слуг" у місцевих радах, а потім цю хворобу підчепить і Верховна Рада. І Ігор Коломойський зі своїм діловим і політичним партнером Віктором Медведчуком зможуть прикупити кілька десятків депутатів зі "Слуг", причому, мажоритарники вийдуть зі складу "зеленої" фракції. А це означатиме, що монобільшість помре не лише фактично, а й юридично. І Зеленському доведеться створювати коаліцію в Раді-формальну чи неформальну — не так важливо. Важливо, що доведеться ділитися. Вплив. Посада. Потік.

І в підсумку ослабне влада самого президента при всій симпатії народу особисто до Володимира Олександровича - республіка то у нас парламентсько-президентська!

Коли це вже два місяці стверджую я - сторонній аналітик, можна скептично посміхатися. Але таке ж бачення виклав у своєму інтерв'ю один з тих, хто кували президентську перемогу, голова парламентського комітету з культури та інформації Микита Потураєв. Адже він насправді -розумний, грамотний і досвідчений. І Потураєв вважає, що після місцевих виборів Рада буде або переформатована, або Зеленському доведеться відправляти її на перевибори через непрацездатність.

Ось що таке навіть неформальний альянс "Слуг" з групою"За майбутнє", через яку визирають пустотливі кучеряшки оскаженілого Ігоря Валерійовича? Це означає, що максимум через пару місяців майже вся фракція Зеленського, за винятком угруповання "Квартал" (для них ВАЗ — просто земна іпостась Бога) і небагатьох самостійних на кшталт того ж Потураєва (інших не називаю, щоб передчасно не спалити!), забудуть про нинішні часи, як про нічний кошмар жебрака. І почнуть продуктивно і прибутково працювати не на офіс президента, а на офіс того, хто президентів робить.

А якщо Зеленський не стане доводити до такого образливого конфузу і оголосить перевибори через відставку уряду, коронавірус або просто під настрій, то і в майбутній раді президентської партії чекає коаліція! З все тими ж закулісними власниками політсил!

Тобто, стрімкий закат своїх скоростиглих кар'єр, який обіцяє цей сценарій, Володимир Зеленський і його оточення вгадують. І роблять титанічні, але трагікомічні спроби наздогнати поїзд, який вже пішов.

Тому і таке послання президента Верховній Раді, яке більше скидається на райдужний звіт дирекції будинку престарілих і розумово відсталих перед його ж мешканцями. От чесно, я готовий славити ВАЗа днями безперервно, якщо він переселить мене в ту країну, про яку так смачно розповідає! Та й не тільки я!

Тому телеінтерв'ю все того ж президента, в якому він багато в чому дублює самовихваляючі тези зі свого послання раді — ВАЗ просто прагне зробити свою тінь густішою.

Тому і агітаційний вояж "Слуг" у прифронтові райони Донецької та Луганської областей — дехто в ОП придумав, що така акція зможе повернути симпатію тамтешніх громадян, які, втомившись чекати миру від Володимира Зеленського, тепер пов'язують свої мирні надії, на жаль, з Віктором Медведчуком. Взагалі-то, у всій пропрезидентській фракції дефіцит людей, які вміють аргументовано і переконливо спілкуватися - що з журналістами, що з народом. Але якраз вони скептично налаштовані щодо перспектив на цих виборах і в цілому, тому в ВІП-агітатори вляпуватися не захотіли.

Тому і сумнівне, як мухомор, опитування, покликане заманити на виборчі дільниці молодь, стурбовану щодо пихнути, але щоб обов'язково легально! Скажіть, ви взагалі таку ультраправильну молодь хоч десь бачили?

До речі, з'явилася цікава версія, що невиразне питання щодо Будапештського меморандуму — це спроба таким чином отримати як би народну згоду на розміщення на території України військових баз, тієї ж Великобританії, наприклад.

Натовська військова база де-небудь в районі Миколаєва дійсно зміцнила б обороноздатність України. Але є три нюанси.

Перший: чому ми до гланд знову підбираємося через низ? Таке серйозне питання треба ставити перед людьми прямо, без фокусів і проблем.

Другий: представляючи територію під іноземну військову базу, зазвичай країна отримує багато грошей і всяких преференцій. Боюся, що у нинішньої влади може вийти навпаки — ми ж самі ще за це і заплатимо.

Третій: не дай Бог, натяки на військові бази - це лише картонна лякалка в бік Росії, щоб була більш зговірливою по Донбасу. Від такої репризи нам вже не відмитися…

Рухаючись цим шляхом, Володимир Зеленський ризикує прийти до збиткової ющенківської позиції «я хотів так багато хорошого, але забитий народ мене не зрозумів і не оцінив».

Між іншим, театр тіней може існувати тільки в напівтемряві. І він тут же перестає працювати, якщо з'являється сильне джерело світла — наприклад, заграва великої пожежі.

Місцеві вибори скидаються на подібну пожежу? Якщо центральна влада продовжить вважати мерів великих міст своїми головними ворогами, то скоро дізнається відповідь.

Олександр Кочетков, аналітик і політтехнолог, спеціально для "Політеки"