Грігол Катамадзе: Про підслідність нового правоохоронного органу — Служби фінансових розслідувань

ВГО «Асоціація платників податків України» вже розповідала читачам про своє бачення створення Служби фінансових розслідувань із використанням концепції ILP-моделі. Продовжуючи цю тему, сьогодні я розкажу про підслідність цього нового правоохоронного органу.

Про цепише Григол Катамадзе для Ліга: Закон. Далі наводимо текст автора без змін.

На початку хочу зазначити, що Служба фінансових розслідувань має стати державним правоохоронним органом, на який буде покладено завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, зарахованих законом до його підслідності.

Зауважу, що в Україні наявність різних органів, наділених повноваженнями здійснювати розслідування фінансових правопорушень, призводить до виникнення проблемних питань, пов'язаних із розмежуванням компетенції, здійсненням взаємодії, визначенням відповідальності, що в підсумку спричиняє виникнення конфліктів щодо підслідності. Як наслідок, це створює небезпеку визнання недопустимими доказів, зібраних із порушенням правил підслідності.

Саме тому виникла необхідність провести широку дискусію щодо подальшої діяльності таких органів, ліквідації відповідних підрозділів у правоохоронних органах і створення єдиного правоохоронного органу відповідно до міжнародних світових практик, завданням якого буде виявлення й усунення системних загроз у сфері економіки та фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому. Він перебере на себе повноваження щодо розкриття фінансових злочинів від інших правоохоронних органів і замінить наявні неефективні структури. Цей орган має стати єдиним аналітичним центром концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, яку збирають державні органи й органи самоврядування.

Створення єдиного органу з боротьби із фінансовими правопорушеннями представники української влади декларують впродовж останніх шести років. Тому не дивно, що на шостому році ця умова з'явилася в меморандумах про надання макрофінансової допомоги Україні як з МВФ, так і з ЄС. Однак створення єдиного правоохоронного органу для боротьби з економічними злочинами повинно стати нашим пріоритетом на шляху до розбудови сильної, незалежної країни!

Повторюся, міжнародний досвід організації системи протидії економічній злочинності свідчить про те, що зменшення кількості правоохоронних органів із протидії економічним злочинам тільки підвищує ефективність їхньої діяльності.

У багатьох європейських країнах органи із фінансових розслідувань виконують роль як оперативних, так і слідчих підрозділів, тобто охоплюють широкий спектр функціональних обов'язків. Можна сказати, що створення спеціалізованих підрозділів успішно реалізовано в усіх розвинених країнах під різними найменуваннями та з різною відомчою належністю.

Повертаючись до ситуації в Україні, варто зазначити, що недостатньо ухвалити відповідний законодавчий акт і створити такий орган - потрібно запропонувати таку модель організації його діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства. Для цього треба максимально передбачити всі можливі нюанси його функціонування, як-от структура, підслідність, компетенція, повноваження, підпорядкування, принципи діяльності, антикорупційні механізми тощо.

Говорячи про підслідність, необхідно зазначити, що в законодавстві немає поняття «економічні або фінансові злочини».

Водночас критерієм зарахування злочинів до числа економічних або фінансових можна вважати сферу господарської діяльності, яку створюють економічні відносини та на яку посягає кожен такий злочин. Не випадково законодавець передбачив спеціальний розділ VII у Кримінальному кодексі України, який дістав назву «Злочини у сфері господарської діяльності». Саме в цьому розділі містяться склади злочинів, які посягають на суспільні відносини у сфері господарської діяльності, що виникають із приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг. Водночас економічні та фінансові злочини часто мають комплексний характер, тобто їх можуть вчиняти в сукупності з іншими протиправними діяннями, відповідальність за які передбачено статтями різних розділів Особливої частини Кримінального кодексу України. Економічна злочинність дуже часто має тісний зв'язок з організованою злочинністю, корупцією, тіньовою економічною діяльністю. Зазначене зумовлює доцільність зарахування до переліку злочинів в економічній і фінансовій сфері і ряду інших посягань, які розміщені в інших розділах Особливої частини Кримінального кодексу, але які також вчиняють у сфері господарської діяльності та спричиняють відповідно шкоду господарським, економічним відносинам. Проаналізувавши зміст різних статей, що містяться в різних розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, можна дійти висновку, що до злочинів, які за певних обставин також можна зарахувати до економічних, належать: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем; зловживання владою або службовим становищем; зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; службове підроблення; службова недбалість тощо, за умови, що такі злочини відбуваються у сфері господарської діяльності.

Тому вважаю за доцільне зарахувати до основної підслідності Служби такі злочини:

- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
- підроблення документів, які подають для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців;
- протидія законній господарській діяльності;
- протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації - якщо розслідування цього злочину не зараховано до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів із бюджету без установлених бюджетних призначень або з їх перевищенням - якщо розслідування цього злочину не зараховано до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
- видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, - якщо розслідування цього злочину не зараховано до підслідності Націона?ьного антикорупційного бюро України;
- ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок;
- доведення банку до неплатоспроможності;
- доведення до банкрутства;
- порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
- фальсифікація фінансових документів і звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
- шахрайство із фінансовими ресурсами;
- маніп?лювання на фондовому ринку;
- підроблення документів, які подають для реєстрації випуску цінних паперів;

порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- виготовлення, збут і використання підроблених недержавних цінних паперів;
- незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
- незаконне збирання з метою використання чи використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
- розголошення комерційної або банківської таємниці;
- незаконне використання інсайдерської інформації;
- приховування інформації про діяльність емітента;
- незаконна приватизація державного, комунального майна.

Однак зауважу, що під час розслідування зазначених вище злочинів є ймовірність встановлення інших злочинів. Останні в такому разі також буде розслідувати Служба, тому їх має бути зараховано до її додаткової підслідності. Такими правопорушеннями можуть бути: шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем; заподіяння майнової шкоди через обман або зловживання довірою; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання під час продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів; незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення; створення злочинної організації; підроблення документів, печаток, штампів і бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; зловживання владою або службовим становищем; зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; службове підроблення; службова недбалість.

Отже, хочу наголосити, що під час створення Служби фінансових розслідувань доцільним видається чітко визначити підслідність, яка б увібрала в себе повноваження наявних економічних підрозділів у структурі СБУ, Національної поліції, ДФС. Водночас новостворена структура не повинна бути перевантажена справами про незначні злочини, а також не повинна займатися адміністративними провадженнями. Разом із тим необхідно врахувати, що її повноваження не повинні дублювати повноваження інших правоохоронних органів.

І на завершення хочу зазначити, що Асоціація платників податків України надалі планує більш детально розповідати про своє бачення створення Служби фінансових розслідувань.

Президент ВГО АППУ,
віце-президент Європейської асоціації платників податків,
член Наглядової ради УРБ,
член колегії ДПС України,
Надзвичайний і Повноважний Посол Грігол Катамадзе