Олексій Якубін про повернення Росії в ПАРЄ та комунікацію з агресором

– Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив, що варто подумати над скасуванням санкцій з Російської Федерації, накладених через агресію проти України, щоб та раптом не вийшла зі складу РЄ, адже це позначиться на захисті прав людини у Росії. Про що це свідчить?

Інша справа заяви української делегації. Частина представників вже говорять, що якщо Росія повернеться в ПАРЄ, то вони вийдуть звідти. Це неприпустимо. Це неконструктивна позиція. Було б краще, якби вони не робили таких голосних заяв, тому що може так статися, коли РФ справді повернеться, доведеться або виходити, або продовжувати не відповідати за свої слова. До того ж українська делегація складається з депутатів із різних фракцій. Є представники від «Опозиційного блоку». Скоріш за все, позиція української делегації у цьому питанні теж буде неоднорідною.

– Постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба сказав: «Відкриті та чіткі сигнали такого високого посадовця як генсек – є грою на максимальне підняття ставок. Відповідно, зараз ідеться про те, щоб будь-якими правдами і неправдами сформувати коаліцію на підтримку повернення Росії до ПАРЄ, навіть ціною руйнування цінностей і механізмів впливу РЄ». Отже, Кулеба вважає, що повернення РФ – це руйнування цінностей. Ви вважаєте, що ні. Це для того, щоб система краще працювала.

– Апеляція до цінностей у контексті європейської політики не зовсім працює. Європейські політики переважно розуміють цінності в більш прикладному, організаційному сенсі.

Українська делегація могла б робити акцент на тому, що якщо Росія повернеться, взамін маємо отримати щось інше. Наприклад, посилити свої позиції в ПАРЄ. Наразі складається враження, що частина наших політиків говорили, що ПАРЄ – дуже важлива для України організація, до тих пір поки вона відповідала їхнім інтересам, наприклад, коли приймали резолюції по Криму. Як тільки ця організація почала приймати резолюції не в наших інтересах, наприклад, останню, яка стосується закону про мови – чуємо, що ПАРЄ – це просто майданчик для дискусій і жодної важливої ролі не грає.

Насправді треба оцінювати щось, а потім робити демарші. Рада Європи ж не відмовляється від своїх резолюцій, що стосуються цілісності України, Криму. Вони залишаються. Вважаю, що присутність Росії лише дозволить краще моніторити або контролювати можливість виконання цих резолюцій.

– 14 листопада було голосування в ООН щодо ситуації з правами людини у Криму. Бачили, що Росія не підтримувала цю резолюцію. Тобто Російська Федерація є в ООН і голосує проти. Має право вето. Чим тоді присутність Росії у ПАРЄ допоможе людям з порушеними правами у тому ж Криму?

– Принаймні, це може означати майданчик для дискусій. Останнім часом їх кількість кардинально зменшилась: в Україні немає посла в Росії, Росія не має посла в Україні. Тобто з РФ спілкуємося або на рівні якихось заступників міністра окремих посольств, або через контактну групу. ПАРЄ може стати додатковим місцем для дискусій. Чим їх більше, тим краще. Зможемо обмінюватись певними сигналами з Росією, тому що, так чи інакше, нам треба комунікувати.

Не секрет, що зараз готується проект резолюції щодо введення миротворців на Донбас. Є висока імовірність, що цей проект буде на базі російського проекту, який РФ вже внесла в Раду безпеки ООН. Тобто комунікувати з Росією нам необхідно.

Присутність Росії в ООН Україні в принципі не заважає. Ми ж не говоримо, що виходимо з ООН, бо там є РФ. Приймаємо правила гри. Якщо говорити про ПАРЄ, тут такий же принцип. Треба максимально використовувати всі майданчики для посилення позицій України, але при цьому не робити катастрофи з того, що там є Росія.

– В Україні зараз вже вкотре говорять, що треба розривати дипломатичні відносини з Росією взагалі. Чи можливо буде вирішувати усі ці конфлікти без дипломатичних відносин?

– Точно ні. Скептично відношуся то розриву дипломатичних відносини з РФ. Це лише погіршить ситуацію і з контактами, і з громадянами, які знаходяться на території Росії. Такий крок жодним чином не допоможе нам в контексті просування Мінських угод. Більше того, наприклад, в контексті нормандської групи, якщо розірвемо дипломатичні відносини з РФ, нам потрібна буде третя країна, через яку зможемо комунікувати. Свого часу, Грузія зробила таку помилку й розірвала дипломатичні відносини з РФ. Їм довелось спілкуватися через Посольство Швейцарії. Колись я був присутній на зустрічі з грузинським міністром, який займався схожим питанням окупованих територій. На його думку, велика проблема грузинських нюансів щодо реінтеграції територій полягала в тому, що вони мало комунікували. Україні не варто повторювати цю помилку.

Зрозуміло, нашим політикам подобається робити піар на розриві дипломатичних зв’язків з Росією. Але в реальності це просто дасть сигнал нашим західним партнерам, що ми не готові рухатись в напрямку виконання Мінських угод. Це означатиме, що ми готові ще більше посилювати напругу в стосунках з Росією. Врешті, це може призвести до уявлення, що ми готові виходити з «Мінську».