Олексій Новіков про Генплан Києва і боротьбу з незаконною забудовою

– Біля метро «Лісова» в Києві знесли МАФи, які утворювали ринок. Отже, почалась нова хвиля знесення МАФів? Із чим це пов’язано?

Я хочу сказати, що на моєму окрузі є МАФи, на які скаржиться більшість мешканців. Через те, що вони не відповідають сучасному стану, в них продають алкоголь, цигарки. Користі від них жодної. Люди скаржаться, що відвідувачі гомонять вночі, ходять в туалет в прилеглі двори. Ми інколи спілкуємось з підприємцями, і їх позиція, що це робочі місця. Але я вважаю, що сучасне місто має позбутися МАФів. Якщо ж надавати робочі місця, то будемо всюди будувати ці МАФи. Я проти них. Підприємці мають пристосовуватись до сучасних тенденцій і шукати інші шляхи заробітку.

– Але якщо говорити про «Лісову», то в тих МАФах багато чого продавалось. Можливо, для людей ціни були більш доступними, ніж у супермаркетах. Якщо місце буде облаштованим, то, може, й ціни будуть вищими?

– Не погоджуюсь. Навпаки, то й же «Ашан» може дати меншу ціну. Більше того, там вас не будуть обвішувати. Знову ж таки, це благоустрій прилеглої території, велика кількість робочих місць, сплата податків і розвиток сучасної інфраструктури.

Те, що ви кажете про «Лісову», то це зміни з боку вулиці Кіото. Якщо ж казати про вихід з метро в інший бік, то, якщо ви пригадаєте, там також був «шанхай» з МАФів, а зараз там стоять сучасні конструкції. Там продаються ті ж самі позиції продуктів, працюють ті ж самі люди, але вони зорганізувалися. Там є накриття, взимку відвідувачам не падає на голову сніг. Там не жарко влітку і не холодно взимку. До речі, на ринку «Юність» також територію привели до ладу.

– Хто зазвичай є власниками кіосків?

– Я знаю, що один підприємець може бути власником декількох кіосків. Один кіоск не є дуже прибутковим, тому мова не йде про тисячі підприємців. А якщо ці декілька підприємців зможуть зорганізуватись, то вони своїм працівникам забезпечать робочі місця в сучасних центрах, які будуть ними же побудовані.

На моєму окрузі біля метро «Дарниця» я знаю, що є 15 підприємців. Я б хотів, щоб вони зорганізувались і побудували сучасний центр, і, в залежності від того, хто скільки профінансував, то й отримає відповідну площу.

– Я питаю тому, що, виходить, вони незаконно працювали і хтось їм це дозволив. Я правильно розумію, що ці МАФи були незаконними?

– Закон – це те, що написано на папері, прийнято Верховної Радою під потреби мешканців, громади. З МАФами інколи бувають абсурдні ситуації, коли узаконюють незаконне. Яскравий приклад (я зараз з цього приводу пишу депутатські звернення) – проведене навесні «Євробачення».

Привели до ладу площу навколо метро «Лівобережна», прибрали МАФи, поставили сучасні зупинкові комплекси, виклали бруківкою тротуари, прибрали зупинку громадського транспорту під естакадою, зробили реконструкцію станції. Тобто суцільні плюси. Але коли наші європейські гості поїхали, вже немає потреби бігати перед ними на цирлах, а про киян влада не думає, і почали повертати ці МАФи. Один з них поставили посеред викладеної тротуарними плитами доріжки. Підприємець показує дозвіл, виданий відділом благоустрою, все є на сайте, є фото, як він виглядав до того, як його знесли, і зараз роботу відновлено.

В мене нема претензій до підприємців. Вони працюють, створюють економічні відносини в Києві та в країні. Але якщо не регулювати і дати їм волю, вони поставили МАФи б всюди. Тому цим питанням ми будемо займатися разом із працівниками відділу благоустрою, які узаконили те, що не має працювати.

– Якщо надано дозвіл, де ж тоді та стратегія благоустрою міста Києва, про яку ви казали спочатку?

– Є людський фактор. Депутати, чиновники – люди. Вони додержуються стратегії, але може у когось є власні інтереси. Треба розбиратися.

Я не спеціаліст і не входжу до комісії з торгівлі, щоб більш детально розказати про це питання, але воно складне. Оскільки є люди, які кістми ляжуть, аби зберегти свої МАФи. Навіть минулої суботи ми ходили до такого МАФу, знімали відео. Ми купили в ньому склянку горілки за шість гривень, за гривню нам дали шматочок лимону. Приїхали власники цього МАФу, почали мені розказувати, що я зі своїми Порошенком і Кличком грабуємо Київ, а бідним підприємцям не даємо можливості працювати. Сидить жіночка, яка каже, що після 40 років вже неможливо знайти роботу. Хтось знаходить, а вона не може. Почнемо працювати по наркопритонах, там буде та ж сама логіка: нам треба працювати, треба робочі місця, ми нікого не примушуємо вживати наркотики чи алкоголь. Але це неправильно.

– Ви хочете сказати, що в Києві достатньо робочих місць для людей, яким уже більше за 40 років?

– Я бачу, що в магазинах потрібні продавці, касири, люди, які розставляють продукцію. Потрібні кондуктори. Я знаю яка в них зарплата. Вища, ніж у юриста, який мені допомагає.

– Мер Віталій Кличко справді сказав, що МАФи будуть прибирати. Також він говорив про незаконні забудови в Києві, що після ухвалення Генерального плану до нас прийдуть інвестори. Чому в нас досі немає Генерального плану?

– У нас є Генплан, так званий «2020». Який був розроблений, погоджений і термін його дії – до 2020 року. Наразі розробляється до 2025 року.

– Це той Генплан, який зараз рекламує Віталій Кличко, про який він каже, що його ухвалять на початку 2018 року?

– Так.

– Чим він буде відрізнятись від чинного?

– Життя не стоїть на місці, територія розвивається. Я вважаю, що потрібно виносити за межі Києва промислові об’єкти. Ті території, на яких вони зараз знаходяться, робити такими, де зможуть жити люди, робити там парки, розвивати інфраструктуру. В цьому плані має бути зазначено, як проходитимуть нові гілки метро. Тобто показано стратегічний розвиток – до чого ми прагнемо. Інші документи – це детальні плани територій, навколо яких постійно відбуваються скандали. Це важка, клопітна справа, але документ важливий.

Стосовно того, що мер бореться з незаконним будівництво, на практиці я цього не бачу. Є чинні норми, на комісії кажуть, що вони нормальні, але їх не дотримуються. Регулюються ці норми Міністерством регіонального будівництва. Забудовник, який має можливість впливати на міністерство, отримує від нього погодження на відступ від тих чи інших норм. Це стосується і висотності, і близькості до певних об’єктів. Ось як будівництво заправки на вулиці Ревуцького. За нормами її неможна будувати, але є дозвіл на відступ від діючих будівельних норм.

– Із приводу АЗС на Ревуцького. Ви нам казали, що збираєтесь звертатись до заступника голова Адміністрації президента Валерія Кондратюка. Ви вже звернулись до нього?

– Так. Чекаємо на відповідь.

– Віталій Кличко казав, що поки немає Генплану Києва, боротьба з незаконним будівництвом відбувається за допомогою судів. А ось у новому Генплані прописано, що кожне нове будівництво має пройти громадські слухання, необхідне обговорення кожного проекту експертами та активістами. Генплан визначить, яка висотність є допустимою в кожному районі. Скільки взагалі випадків перевищення висотності об’єктів?

– Таких випадків багато. З останнього, що я чув, це дві точки на Саксаганського, де будуть будувати більше 20 поверхів, а ви знаєте, що там середня висотність – сім поверхів.

Ця норма, про яку йдеться в цитаті Віталія Кличка, діє вже досить давно, але вона не завжди виконується. Що значить – громадські слухання? Дуже важливо спілкуватися з громадою. Але коли починається спілкування з громадою, хочуть побудувати 30 поверхів. Потім приводять своїх заангажованих представників, і все вирішується таким чином: добре, ми зріжемо два поверхи, буде 28 поверхів. Це не вирішення питання. Є норми. Якщо це центральний ареал, то там норми – до п’яти поверхів. З громадою це потрібно обговорювати таким чином: будуємо не більше п’яти поверхів, але як ви це хочете бачите – чи це вас не потурбує, можливо, потрібен сквер.

– Ми бачимо, що будівлі ростуть на очах, але чи обговорюють це з громадою?

– Формально деякі громадські слухання проводять, але не так, як це відбувається в європейських країнах. Це все профанація. На жаль, стан економіки такий… Як у піраміді Маслоу: базова потреба – їсти. Якщо не вистачає грошей на харчування, людина не готова думати ні про що інше, навіть погодиться на злочин заради їжі.

Наші люди занепокоєні тим, щоб працювати. Вони рано встають, їдуть на роботу, пізно ввечері повертаються. У них немає часу вивчити ситуацію, зрозуміти, хто правий, а хто ні. На цьому тлі з’являються активісти, яким люди довіряють. Вони кажуть, що не дадуть будувати, а насправді, це люди, які створюють візуальний імідж рятівників. Потім вони приходять и кажуть, що не змогли, переможемо наступного разу.

– Ви молодий амбіційний депутат Київради. Якби у вас була можливість стати мером Києва, що ви зробили б найперше, аби місто стало справжньою європейською столицею?

– Передчасне запитання. Я вважаю, що після першого класу неможливо потрапити до вищого навчального закладу. Мені потрібно пройти всі щаблі, отримати досвід, а далі вже поговоримо про те, що потрібно робити. Кого не запитай – всі критикують мера. Десь і я не погоджуюсь з його політикою. Але бути мером – це нелегка робота, дуже відповідальна, тому треба повернутись до цього питання через багато років. Давайте я реалізую себе як депутат. Побачимо як люди оцінять мою роботу, щоб я вдруге став депутатом. Далі будемо дивитись.

Але що я стратегічно проговорюю з людьми. Навіть у тих умовах, в яких існує Україна, можливий більш стрімкий її розвиток. За рахунок чого? Наприклад, ми на окрузі виділяємо кошти на ремонт покрівель, асфальтового покриття, комунікацій. Але, за великим рахунком, для розвитку Києва це робити не потрібно. Є новобудови, і я не виділяю кошти на їх ремонт. Люди купили квартири, у них все нормально, вони обслуговуються не в комунальних ЖЕКах. Якщо проблема не вирішується, вони не будуть чекати більше одного-двох місяців. Що ж сталося з нашим комунальним фондом? За десятки років вкрали те, що мешканці сплачували. Було безвідповідальне господарювання, фонд розкрадено. Я кажу людям: «От дивіться, закривати дірки неправильно, але поки я депутат, приведемо до ладу ваш будинок. Коли ж у вас не буде протікати дах, все буде нормально з комунікаціями, асфальтовим покриттям, ви маєте відмовлятись від цих ЖЕКів, бо вони й надалі будуть дурити. Ці кошти, які ми протягом років зекономимо і не будем на вас виділяти, спрямуємо на розвиток муніципального транспорту, екології, будівництво нових доріг, нових гілок метро, садочків і так далі».