Віктор Янукович: проффесор та диктатор-невдаха, який розв’язав в Україні війну

Віктор Янукович – людина, яка своїм правлінням довела Україну до війни, окупації Кримського півострова та загибелі десятків тисяч осіб.

Біографія

Віктор Федорович Янукович народився 9 липня 1950 року на околиці міста Єнакієве у селищі Жуковка Сталінської (нині – Донецької) області.

Сім’я 

Батьки

Віктор Янукович із робочої сім’ї. Батько працював машиністом поїзда, мати була медсестрою. Віктор Янукович – житель Донбасу в першому поколінні. Його батьки прибули сюди в молодості. Федір Володимирович родом із Білорусі, Ольга Семенівна – з Росії.

У деяких інтерв’ю Віктор Янукович згадував, що його предки по батьківській лінії проживали на території сучасних Польщі та Литви. Також він розповідав, що свою матір зовсім не пам’ятає. Вона померла, коли Віті було лише два роки. Батько вдруге одружився, а хлопчиком в основному займалася одна з бабусь.

Дружина

Дружина – Людмила Янукович (в дівоцтві Настенко). Вона на рік старша за Віктора Януковича. Уродженка Єнакієвого. Працювала на місцевих заводах. За освітою інженер-будівельник.

У шлюбі з 1971 року, в 1997 році повінчалися. За чутками, сім’я Януковичів розлучилася на початку 2017 року, а зараз Віктор Янукович живе з Любов’ю Полежай, яка є родичкою його кухаря. Однак прес-служба президента-втікача спростувала цю інформацію.

Людмила Янукович прославилася курйозною фразою про наколоті апельсини під час Помаранчевої революції.

Сини

Олександр народився в 1973 році. Перша освіта – стоматолог, друга – економіст. Займався бізнесом. Одружений, двоє дітей. Відомий як “Саша-стоматолог”.

Віктор-молодший 1981 року народження. За освітою економіст. Народний депутат 5-7 скликань. Загинув у 2015 році в Іркутській області.

Освіта

Вищу освіту Віктор Янукович здобув доволі пізно. У тридцять років він став інженером-механіком.

Потім, через двадцять років, коли Янукович був головою Донецької області, він став дипломованим фахівцем у галузі міжнародного права.

Віктор Янукович має ступінь доктора економічних наук і професорське звання.

Кар’єра  

Трудова діяльність

Працювати молодий Віктор почав у дев’ятнадцять років. Першим місцем роботи став металургійний завод у його рідному Єнакієвому. Пізніше Янукович працював слюсарем і механіком.

Важливим для кар’єри кроком став вступ до комсомолу. Не в останню чергу завдяки цьому кар’єра хлопця з околиць Єнакієвого стрімко пішла вгору. Протягом двох десятиліть він обіймав керівні посади на кількох донецьких підприємствах.

Із 1980 року “червоний директор” Янукович став членом Комуністичної партії. В її лавах він був аж до розвалу Радянського Союзу. Потім, як і багато нинішніх, раптово розчарувався в політиці партії і вийшов із неї.

Державна та політична діяльність

Улітку 1996 року Віктора Януковича призначили заступником губернатора, а наступного року він очолив Донецьку область. У 1998 році успішно балотувався до обласної ради Донецька.

На цій посаді він пробув до свого першого призначення на пост прем’єр-міністра України в 2002 році. Ще через півроку він став головою Партії регіонів.

У 2004 році Віктор Янукович, якого Леонід Кучма зробив своїм наступником, брав участь у виборах президента. У першому турі голосування він набрав майже рівну кількість голосів зі своїм основним опонентом – кандидатом від опозиції Віктором Ющенком. У другому турі Віктор Федорович набрав 49% голосів, і Центральна виборча комісія оголосила його президентом.

Це викликало бурю невдоволення в суспільстві, що призвело до Помаранчевої революції та повторного голосування другого туру. Янукович набрав 44%. За Ющенка проголосувало на вісім відсотків більше виборців.

На початку 2005 року Янукович втратив посаду голови уряду. Проте вже через півтора року, після успішних парламентських виборів, Віктор Янукович повернув собі крісло прем’єр-міністра. Але через затяжну політичну кризу в грудні 2007 року президент Ющенко відправив Януковича у відставку. Після цього двічі прем’єр пішов у тінь і, здавалося, перестав бути топ-політиком.

Завдяки постійним сваркам усередині “помаранчевих” сил у 2010 році він перемагає на президентських виборах і стає четвертим президентом України. Однак бути головою України протягом усього п’ятирічного президентського терміну йому не довелося.

У листопаді 2013 року призупинення процесу підписання Договору про асоціацію з Європейським союзом спровокувало вихід на вулиці тисяч людей, супротивників політики президента.

У лютому 2014 року після розстрілу мітингувальників на Майдані Віктор Янукович подав у відставку і втік із країни. Наразі він проживає в Ростові-на-Дону.

Віктор Янукович на чолі Партії регіонів двічі – в 2006 і 2007 році – перемагав на парламентських виборах.

Компромат 

Судимості

У молодості Віктора Януковича двічі притягували до кримінальної відповідальності. Вперше він був засуджений у 1967 році на три роки за звинуваченням у грабежі – знімав з перехожих шапки – але провів у в’язниці лише півроку.

За словами інших ув’язнених, Віктор Янукович отримав дострокове звільнення не за гарну поведінку, а за те, що співпрацював з адміністрацією в’язниці, “здаючи” інших ув’язнених.

Удруге Віктор Федорович потрапив за ґрати на два роки за нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Згодом прихильники Януковича ситуацію з другою кримінальною справою пояснювали тим, що він просто захищав дівчину від домагань п’яного чоловіка.

Навесні 2017 року Генеральна прокуратура висунула проти президента-втікача звинувачення в державній зраді.

За пособництво російським військам і розв’язання війни держзвинувачення спочатку вимагало для Януковича довічного покарання, а потім – п’ятнадцятирічного ув’язнення.

Двадцять місяців суд розбирав справу Януковича. У січні 2019 року українська Феміда заочно засудила його на тринадцять років в’язниці.

Винуватець двох революцій

У 2004 році спливав термін президентства Леоніда Кучми. “Донецькому” клану українських “підприємців” була необхідна своя людина на президентському кріслі. На цю роль уже протягом двох років готували Віктора Януковича.

І хоча сам прем’єр у 2002 році заявляв, що не збирається в президенти, але, як то кажуть, труба покликала – і Янукович став кандидатом від провладних сил.

Для того щоб він переміг, було залучено потужний адміністративний ресурс. Усі телеканали, газети, білборди сурмили про кандидата з народу Віктора Януковича.

Під час виборів влаштовували каруселі, підкупи виборців, залякування опонентів. На виборчих дільницях було зафіксовано масові вкидання у виборчі урни бюлетенів, на яких стояли “хрестик” або “галочка” навпроти прізвища провладного кандидата. У підсумку в другому турі Янукович переміг.

Український народ не визнав підсумків голосування і вийшов із мирним протестом. Зрештою, влада, бачачи безперспективність залякування протестувальників, пішла на поступки та провела “третій” тур виборів. У 2004 році все закінчилося без кровопролиття.

Через десять років протести проти Януковича повторилися. Постійне лавірування між Росією та Євросоюзом привело Януковича в глухий кут. Народ вимагав підписати Асоціацію з Європейським союзом і вибрати західний вектор розвитку країни. Росія так просто не могла відпустити сусідку зі свого впливу.

У результаті процес підписання Асоціації загальмувався. Українці знову вийшли на Майдан. Але мирного рішення цього разу не вийшло.

Розстріл Небесної Сотні спровокував відповідні дії протестувальників. Янукович склав із себе президентські повноваження і покинув країну.

Україна опинилася у вогні війни проти Росії, яка окупувала Кримський півострів і ввела війська в Донецьку і Луганську області, де було створено маріонеткові “народні республіки”.

Сам же Віктор Федорович осів у Російській Федерації та намагався довести, що тільки він є легітимним президентом України.

Казуси з дипломами та академічними званнями

Неосвіченість політика викликала інтерес до його дипломів. В Українській академії зовнішньої торгівлі, де нібито Янукович здобув другу вищу освіту, заявили, що такого студента не пам’ятають.

Викликали сумніви і його наукові звання. Так, Янукович був академіком Каліфорнійської міжнародної академії науки, освіти, індустрії та мистецтв. Однак такого наукового закладу ніколи не існувало.

Курйози

Віктор Федорович доволі часто потрапляв у курйозні ситуації. Так, класикою неосвіченості президента стала його анкета, яку він заповнював перед президентськими виборами 2004 року. В графі “освіта” він скромно зазначив “проффесор”.

Плутав він й імена відомих особистостей на кшталт Ахматової, яку називав Ахметовою. Не міг вимовити слово “увімкни” і згадати, як українською мовою буде слово “елка”.

Під час церемонії покладання квітів Невідомому солдату на Януковича падав вінок. Нестійким був і сам політик. Як вперше був кандидатом у президенти, Віктор Янукович як підкошений упав, коли в нього кинули курячим яйцем.

Декларація

Про статок Віктора Януковича ширилися справжні легенди. І золотий батон, який було знайдено в його резиденції Межигір’я, тому підтвердження.

Востаннє президент-утікач подавав декларацію у 2012 році. Звичайно ж, вона не відповідала реальному фінансовому стану Віктора Януковича.

Того року він заробив двадцять мільйонів гривень, з яких лише сімсот сімдесят тисяч були зарплатою. Більшу частину, п’ятнадцять мільйонів, йому дали гонорари за його бестселери. Ще чотири мільйони – це банківські дивіденди і відсотки.

Скромно в декларації Янукович згадав, що володіє одним житловим будинком, земельною ділянкою та квартирою. Зате гаражів у нього було цілих два. Житловим будинком і ділянкою землі володіла і його дружина.

Власних автомобілів у Віктора Федоровича, згідно з декларацією, не було. Зате Людмила мала Toyota Sienna і Honda Odyssey.

На той момент у банку президент зберігав майже двадцять чотири мільйони гривень. А ось готівки у нього, мабуть, не було.