Володимир Загорій: архітектор сімейного бізнесу і меценат

Власник однієї з найбільших компаній з виробництва ліків Володимир Загорій перетворив радянський фармацевтичний завод в сучасну європейську компанію. В основі його бізнесу лежать сімейні цінності.

Біографія

Володимир Загорій народився 9 вересня 1951 року в селі Старий Калкаїв Полтавської області.

Освіта

Володимир Загорій має три вищі освіти. Першим дипломом, який отримав майбутній бізнесмен в 1974 році, став диплом фармацевта.

Через чотирнадцять років він отримав другу освіту в сфері економіки, а в віці 41 року закінчив вищу школу підприємництва при Київському державному економічному університеті.

Сім’я

Зі своєю дружиною Людмилою познайомився ще в студентські роки.  Весілля зіграли на третьому курсі.

У Володимира Загорія двоє дітей. Син Гліб, який народився в Вологді, пішов по стопах батька. Має дві освіти економіста і фармацевта.  З 1997 року працює на підприємстві батька.

Є у Володимира Загорія і дочка. Однак її ім’я і біографії в відкритих джерелах відсутня.

Кар’єра

Після закінчення Ленінградського хіміко-фармацевтичного інституту Володимир Загорій отримав розподіл в Вологду, де керував аптечним складом.

У 1979 році Володимир Загорій повернувся на Полтавщину.  Протягом десяти років він обіймав керівні посади на хіміко-фармацевтичному заводі в Лубнах.

У липні 1988 року наказом Міністерства медичної і мікробіологічної промисловості Володимир Загорій був призначений головним інженером Київського виробничого хіміко-фармацевтичного об’єднання “Дарниця”.  На той момент в об’єднання входили: Дарницький хіміко-фармацевтичний завод (головне підприємство), Борщагівський хіміко-фармацевтичний заод (БХФЗ), Київський вітамінний завод і Монастирищенський хіміко-фармацевтичний завод.  У цьому ж році «Дарниця» вперше закупила імпортне обладнання для виробництва ліків.

Після розпаду СРСР «Дарниця» кілька разів змінювала юридичну форму організації. Спершу вона стала орендним об’єднанням, потім колективним підприємством, а в 1994 році акціонерним товариством.  Акції були розподілені між співробітниками підприємства.  Генеральним директором новоспеченого АТ акціонери призначили Володимира Загорія.

При цьому Київський вітамінний завод, БХФЗ і підприємство в Монастирище отримали економічну самостійність. Через багато років, в березні 2015-го «Дарниця» придбає у київського муніципалітету 30% акцій БХФЗ за 171,8 млн грн.

Володимир Загорій залишався гендиректором підприємства протягом 16 років.  За цей час «Дарниця» повністю модернізувала виробництво, логістичний комплекс і транспортну систему. У вересні 2002 року фірма однією з перших в Україні пройшла незалежний аудит на відповідність вимогам GMP (good manufacturing practice) і отримала відповідний сертифікат.

У 2007 році Володимир Загорій мало не позбувся свого підприємства. “Дарниця” стала об’єктом рейдерської атаки з боку бізнесмена Михайла Кіпермана. Його юристи намагалися оскаржити легітимність емісій акцій, проведених в 1990-х роках. Доходило і до спроб фізичного захоплення підприємства.

В результаті Загора вдалося відстояти «Дарницю», але ціна виявилася високою: затяжна боротьба погіршила ринкові позиції компанії. Власники навіть домовилися про продаж «Дарниці», але в останній момент відмовилися від угоди. Син Володимира Загорія стверджує, що рішення прийняв саме він, а не батько.

«Я полетів в Лондон, пройшов всі юридичні процедури, але в момент, коли я повинен був поставити підпис, з якоїсь причини я попросив паузу. Спустився покурити, і не докуривши сигарету, зателефонував батькові і сказав, що угоди не буде », – згадував Гліб Загорій в одному з інтерв’ю.

У 2009 році Гліб зайняв пост гендиректора «Дарниці», а його батько очолив наглядову раду. За словами Гліба, Володимир Загорій завжди вважав «Дарницю» не своїм, а сімейним бізнесом.  Тому церемонія передачі «штурвала» компанії пройшла не тільки на підприємстві, а й в колі сім’ї.

«Одного разу батько зрозумів, що я обганяв його з точки зору професійного зростання, поглядів на життя і урочисто передав мені кермо влади. Цю подію ми відзначили за величезним столом, де зібралося три покоління нашої родини. Батько поступився мені місце на чолі столу, на якому я сиджу і зараз», – згадував Гліб.

Новому гендиректору вдалося подолати наслідки рейдерського кризи. Сьогодні «Дарниця» виробляє близько 250 препаратів і є лідером в Україні за обсягом виготовлення ліків в натуральному вираженні.  Прибуток компанії в 2018 році зросла на 31,3%, до 449,134 млн грн.

У 2014 році Гліб залишив пост гендиректора, оскільки пройшов до Верховної Ради за списками Блоку Петра Порошенка. За словами Гліба, рішення далося сім’ї нелегко, адже Загории довгий час принципово уникали участі в політиці. Загорій-молодший увійшов до парламентського комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.  Він не раз потрапляв в рейтинги найпродуктивніших депутатів за активну законотворчу діяльність.

У вересні 2018 року Загории залучили до управління «Дарницею» Дмитра Шимківа – екс-заступник голови Адміністрації Президента України та колишнього главу українського представництва Microsoft. Однією з його завдань став пошук зарубіжних партнерів для стратегічного соруднічества.

Крім підприємницької Володимир Загорій займається викладацькою та науковою діяльністю. У 2002 році отримав звання доктора фармацевтичних наук. Володимир Антонович більше двадцяти років викладає в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, завідує кафедрою промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології.

Володимир Антонович – автор 250 наукових робіт, 8 патентів і авторських свідоцтв, 7 монографій, 11 інструктивно-методичних рекомендацій та положень.

Благодійність

Загорії системно займаються благодійною діяльністю. У 2015 році вони створили Фонд сім’ї Загорій, який працює в трьох основних напрямках: культура здоров’я, культура мистецтва і культура благодійності.

Серед проектів фонду – навчання школярів основам першої допомоги, розвиток реабілітаційної медицини, тренінги з підприємництва для ветеранів АТО, Культурний центр Анни Ярославни у Франції.  Фонд також бере участь в проекті # ЩедрійВівторок, який є частиною глобальної ініціативи #GivingTuesday.

Володимир Загорій – президент Ліги українських меценатів. Спільно з Міністерством освіти ця організація щорічно проводить Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика.  Конкурс проводиться в усіх регіонах України, а також в країнах, де є українська діаспора: в Польщі, Канаді, Аргентині, Швеції, Фінляндії, Японії. В одному з інтерв’ю Володимир Загорій підкреслював, що в 2014 році учасники виконували завдання навіть в Сєвєродонецьку, де від обстрілів тремтіли вікна.

Мета конкурсу – підняти популярність української мови. За словами самого Володимира Загорія, організатори хочуть показати, «що українська мова – це престижно, що за неї навіть платять гроші, як за знання інших предметів, скажімо, інформатики».

Крім того, Ліга українських меценатів займається виданням книг і видає стипендії і премії – зокрема, за літературну діяльність.

Статки

Батько і син Загории протягом останніх десяти років входять в сотню найбагатших українців. За даними журналу «Фокус», Володимир Антонович і Гліб Володимирович займають 72-е місце в топ-100. Їх стан оцінюють в $ 82 млн.