Дмитро Колєсніков: володар тітушок Кривого Рогу

Читать на русском
Дмитрий Колесников 00

Звичайний слюсар-”птушник”, який дослужився до посади Міністра промислової політики. Його звинувачували в організації збройних нападів на мітингарів та у незаконному продажі державного майна. Зараз йому готують підозру.

Біографія

Дмитро Валерійович Колєсніков народився 27 березня 1972 року на Дніпропетровщині, у Кривому Розі.

Сім’я

Одружений, є донька. Дружина Надія – власниця медичної фірми у Кривому Розі. Донька Анастасія народилася в 1998 році.

Освіта

Після школи вступив у СПТУ №44 в Кривому Розі, яке закінчив у 1990 році. Цього ж року його призивають в армію. Після служби, у 1992 році, вступає в Державну металургійну академію, де у 1998 році отримує диплом інженера-металурга. З 2000 по 2002 рік навчається на магістратурі Київського національного економічного університету за спеціальністю “економіка підприємств”.

Кар’єра

Свій трудовий шлях розпочав у травні 1992 року на Криворіжсталі, куди він іде працювати слюсарем одразу після повернення із армії.

У серпні 1993 переходить на посаду інженера-механіка у ВАТ “Славутич”, де пропрацював до 1995 року.

У травні-вересні 1995 року – головний механік на приватному підприємстві “Володимир”.

У вересні 1995 року потрапляє на Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, у якому пропрацював більше 9 років. За цей час йому вдалося зробити кар’єру від звичайного слюсаря-ремонтника до головного механіка підприємства.

У 2005 році Колєсніков переходить в інший металургійний комбінат Кривого Рогу – “Південний”, на посаду заступника директора закупівель.

Однак тут він пропрацював лише рік, та у березні 2006 повертається на “Центральний” на посаду виконавчого директора.

А вже через місяць, після четвертого переобрання Юрія Любоненка головою Кривого Рогу, він отримує запрошення стати його першим заступником. На цьому посту він теж недовго затримується, та вже в серпні 2006 року отримує посаду першого заступника Міністра промислової політики в другому уряді Януковича.

Після дострокових виборів 2007 року втрачає посаду та за списками Партії Регіонів проходить у Верховну Раду.

У 2010 році повертається в Кабінет Міністрів вже у статусі Міністра промислової політики.

Наприкінці 2012 року президент Янукович переводить його на посаду голови Дніпропетровської ОДА. Звільнений у 2014 році.

З 2014 року – депутат Верховної Ради від Опозиційного блоку. Член Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Декларація

У своїй декларації за 2017 рік Дмитро Колєсніков зареєстрував трохи більше 3 млн гривень доходів.

Від держави нардеп отримав близько 700 тисяч гривень – 275 тис. зарплати в Верховній Раді та 253 тис. за виконання депутатських повноважень. Ще 191 тис. йому компенсували за номер у готельному комплексі “Київ”. Його надали Колєснікову як депутату з іншого міста, не дивлячись на те, що той з 2011 року володіє повноцінною квартирою в Києві.

Ще 2,3 мільйони прибутку приходяться на дружину Надію. За минулий рік її фірма, яка займається наданням медичних послуг, принесла сім’ї 651 тисячу гривень. 60 тисяч вона отримала за надання в оренду свого майна, ще 85 тис. – з депозитів в українських банках.

Але найбільше грошей в 2017 році Колєснікови отримали від продажу своєї автівки Mersedes-Benz S500, яка також була зареєстрована на дружину. Ця угода принесла їм 1,57 мільйони гривень.

На банківських рахунках нардепа та його сім’ї знаходиться 374 тисячі гривень та 240 тисяч доларів.

Уся зареєстрована нерухомість сім’ї Колєснікова розташована в двох містах – Києві та Кривому Розі. Зі столичної нерухомості у звітності він зазначив одну квартиру та готельний номер – 188 та 38 квадратних метри відповідно. Ще одна невелика квартира у 40 кв.м та нежитлове приміщення площиною 177 кв.м зареєстровані на дружину.

У Кривому Розі вони мають дві квартири та орендують приміщення для своєї фірми. Усю цю нерухомість задекларувала дружина Надія.

Після продажу автомобіля єдиним транспортом подружжя залишилися два байкерських мотоцикли марки Honda – Valkyrie та Gold Wing Gl-1800.

Серед іншого рухомого майна в декларації – два чоловічих та один жіночій годинники невідомих марок.

Компромат

Дмитро Колєсніков причетний до гучної справи з незаконної приватизації державного майна. У листопаді 2012 року він як голова Держагентства України з управління державним корпоративним майном і правами дав згоду на переоформлення двох виробничих корпусів Трубного інституту в Дніпрі на спортивно-оздоровчий комплекс та столову. Це було потрібно для того, щоб у подальшому передати їх з державної у комунальну власність, адже згідно з законом, таким чином можна передавати права тільки на об’єкти соціальної сфери.

Через два тижні після цього Колєснікова назначають головою Дніпропетровської ОДА. Ще через декілька місяців комунальне підприємство, на баланс якого передали нерухомість інституту, визнають банкротом, а його майно продають приватній компанії за 16,7 мільйони гривень.

За цим фактом прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 – зловживання владою.

Колєснікова неодноразово звинувачували в кришуванні банд “тітушок. Так, узимку 2014 року під час Євромайдану у Дніпрі на мітингуючих напала група молодиків з битами та травматичною зброєю. Міліція, яка знаходилася поряд, не втручалася у бійку. Тоді в організації нападу одразу звинуватили депутата Дніпропетровської ОДА Олександра Вілкула та його начальника Колєснікова. Сам голова ОДА заявив, що то були народні дружини, які організували громадські організації. “Все цілком законно”, – додав він.

Як і всі колишні регіонали, голосує проти патріотичних законів. Наприклад, він вносив свій голос проти зміни військового привітання на “Слава Україні!” та проти визнання українського суверенітету над окупованими територіями.

Новини

Генеральна прокуратура України неодноразово намагалася внести пропозицію про позбавлення Дмитра Колєснікова депутатського мандату та притягнення його до кримінальної відповідальності за незаконну передачу державного майна. 8 жовтня генпрокурор Юрій Луценко заявив, що його відомство вже підготувало текст підозри народному депутату від Опоблоку.


Шмигаль Денис Анатолійович: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації віце-прем'єра

Гінзбург Валентина Григорівна: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації

Нойнець Олександр Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Олександр Верголяс: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Новосад Ганна Ігорівна: досьє, декларації і компромат на міністра освіти від «Слуги народу»

Мефодій Олександр Григорович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Титикало Роман Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Хахулін Владислав Костянтинович: досьє, освіта, сім'я, компромат, декларації

Кравцов Євген Павлович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Арахамія Давид Георгійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Білецький Андрій Євгенійович: досьє, біографія, освіта, сім'я, кар'єра, декларації

Одинець Владислав Іванович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Антоненко Андрій Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра і компромат

Сипачьов Володимир Веніамінович: досьє російського бізнесмена і банкіра

Венедіктова Ірина Валентинівна: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Пидласа Роксолана Андріївна: досьє, кар'єра, освіта, декларації і компромат на "слугу народу"

Райнин Ігор Львович: досьє, біографія, кар'єра і компромат на екс-губернатора Харківщини

Опадчій Ігор Михайлович: біографія, сім’я і компромат на депутата Київради

Шавлак Олександр В'ячеславович: досьє, сім'я, кар'єра і компромат на скандального митника

Показати ще