Анатолій Шарій: скандальний блазень і невдаха на службі Кремля

Анатолій Шарій – відомий в інтернет-мережі українофоб, відеоблогер, колишній журналіст, пропагандист Кремля. Знаменитий як автор величезної кількості відеороликів з їдкою критикою української влади з 2014 року. Характерний стиль – перекручування фактів, упередженість, прикрашання, сарказм, явна проросійська риторика. Рідна сестра Олена називає Анатолія Шарія аферистом, злодієм і педофілом. Що ще являє собою інтернет-клоун – читайте в нашому огляді.

Біографія

Шарій Анатолій Анатолійович народився 20 серпня 1978 року в Києві. Згідно з власними заявами, закінчив Київське вище танкове інженерне училище, факультет полкової розвідки. Разом з тим, в 1992 році КВТІУ було реорганізовано в Київський інститут сухопутних військ. Тобто відучитися Шарій повинен був у віці 14 років.

Лиха молодість комбінатора

Більшості Анатолій Шарій відомий як «веселий хлопець по той бік екрану», який з почуттям «викриває» всі гріхи, явні і надумані, української влади, медіа та патріотів. Однак в журналістиці Анатолій Анатолійович з’явився тільки в 2005 році, у віці 27 років, повідомляє hyser.

До того Шарій був звичайнісіньким наркоманом – завсідником казино з яскраво вираженою ігровою залежністю.

Грати Шарій почав в сімнадцятирічному віці і за дев’ять років гульні встиг спустити сотні тисяч доларів. Гроші заробляти він почав рано: розводив однолітків ще в шкільні роки. Потім перейшов на більш високий рівень і взявся «катати» підприємців. Як хвалився Шарій, «я вмів придумувати різні хитромудрі комбінації, іноді не зовсім чесні, іноді – відверто протизаконні».

Паспортом Шарій обзавівся тільки коли йому стукнуло 25. Для отримання документа була потрібна виписка з військкомату. Але в армії Шарій не служив, а щоб уникнути військової служби – викрав з військкомату особисту справу. Згідно з діючими тоді законами, з 25 років молоді люди призову на строкову військову службу не підлягали.

Перестати просаджувати в казино чималі суми допомогла Анатолію Анатолійовичу його перша дружина Ольга Рабулець. Дівчині тільки стукнуло 18 (за деякими даними, вона навіть була неповнолітньою), Шарій був старший за неї на 9 років. Що вже свідчить про деякі комплекси молодої людини – з юними і недосвідченими воліють заводити стосунки невпевнені в собі в сексуальному плані хлопці.

Дізнавшись про його залежність, Ольга підшукала Анатолію роботу менеджера в солідній компанії. Шарій зумів швидко збільшити прибуток фірми. А потім… тупо спустив зароблені компанією гроші в казино.

Ользі він регулярно влаштовував скандали, закочував істерики. Сказав, що намагався покінчити життя самогубством, вистріливши собі в скроню, але вийшла осічка.

Але дівчина твердо намірилася витягнути Шарія. В підсумку вони розписалися. Дуже скоро Шарій увірвався в журналістику. Втім, свою любов до гральних закладів Анатолій переніс на нову професію. Позбавлений своєю дружиною можливості грати, Анатолій Анатолійович прославився серією гучних розслідувань про гральний бізнес, компенсуючи брак гострих відчуттів.

Віддячив колишній ігроман Ользі Рабулець вельми своєрідно. Проживши в шлюбі сім років, Шарій кинув дружину з малолітньою донькою, коли в 2012 році втік з України.

Шарій на самоті сумував недовго: вже в 2013 році він зробив пропозицію журналістці Ользі Бондаренко, яка згодом стала його дружиною. Тепер уже Ольга Шарій – розділяє політичні погляди чоловіка, є співробітницею його видання. Інформація про неї, крім дати народження 25 березня і наявності вищої освіти, відсутня – що породжує чимало домислів.

Журналіст-розслідувач до втечі з України

Перший досвід в журналістиці Шарій отримав в глянцевих виданнях «Наталі», «Единственная», «Полина». Працював в газетах «Сегодня» і «Московський Комсомолець».

У 2008 році очолив відділ розслідувань сайту «Обозреватель», яким керував протягом чотирьох років. Саме на цей період припадають основні журналістські звершення Шарія, що принесли йому популярність в медіа-колах. У їх числі розслідування: вбивств бездомних тварин, незаконного обігу наркотиків, грального бізнесу.

У 2009 році опублікував матеріал про одеський дитбудинок «Перлинка», в якому стверджував, що дитбудинок використовується як прикриття борделю для педофілів. Через рік Шарій був визнаний рішенням суду винним у наклепі і заплатив позивачам неустойку в якості моральної компенсації. У світлі заяв його сестри не виключено, що Анатолій Анатолійович просто видавав бажане за дійсне.

Першого травня 2011 року Шарій двічі вистрілив в відвідувача київського кафе з травматичного пістолета. Виклад того, що відбувалося, за версією Шарія сильно відрізняється від того, що зафіксували камери кафе. Автор запису констатує, що Анатолій Анатолійович напав першим і вистрілив потерпілому в спину.

У зв’язку з даним інцидентом проти Шарія порушили кримінальну справу.

12 липня 2011 року на Анатолія Шарія було скоєно замах. По його автомобілю зробили постріл, який привів до наскрізних пошкоджень лобового і заднього скла. Сам Шарій не постраждав. У жовтні ГУМВС України в місті Києві повідомило, що замах був інсценований самим потерпілим. Внаслідок чого проти Анатолія Шарія порушили другу кримінальну справу.

7 лютого 2012 року Шарій був оголошений у всеукраїнський розшук. До того моменту він уже встиг втекти з країни, незважаючи на подвійну підписку про невиїзд.

За чужим паспортом Шарій виїхав до Москви, звідти – в Нідерланди. 8 червня з’явилося повідомлення, що йому надали статус політичного біженця в Литві терміном на п’ять років і вид на проживання в Євросоюзі. Кримінальні справи проти себе утікач пояснював переслідуванням з боку влади Януковича.

«Якщо я повернуся в Україну, вони кинуть мене в тюрму, і ніхто не скаже ні слова. Прошу притулок до тих пір, поки банду Януковича не спіткає сумна доля. Я буду допомагати цьому», – заявив Шарій.

«Інтелігенція» за кордоном. Рупор Кремля

Вся посильна допомога в поваленні «банди Януковича» від Шарія полягала лише в тому, що він мовчав і не відсвічував аж до початку в Україні Революції Гідності. Встиг тільки потрапити в руки голландським правоохоронцям в компанії майбутньої дружини Ольги Бондаренко. 16 липня 2013 року втікача заарештував Інтерпол за запитом української влади. Втім, буквально за день Україні відмовили в екстрадиції.

А ще Шарій знайшов в Нідерландах свою зведену по батькові сестру, з якою не контактував 32 роки. І встиг, за її словами, вкрасти у неї грошей.

Неспішне голландське буття Шарія змінив Євромайдан в Україні. Тут же втікач повернувся в ефір, де буквально розцвів новими фарбами. Він створив на YouTube свій канал, де із завидною регулярністю почав публікувати відео з розбором подій в Україні. Основна тема сюжетів: викриття «фальсифікацій» в українських ЗМІ. При цьому власні «викриття» Шарія правдивістю особливо не відрізняються.

Сюжети Шарія регулярно дискредитували Революцію Гідності та її лідерів, збройні сили країни в ході конфлікту на Донбасі і нацполіцію.

Шарій намагався висвітлювати події з життя т.зв. «ЛДНР» – до появи сюжету про святкування дворіччя проголошення «ДНР» 9 квітня 2016 року. Шарій охарактеризував те, що відбувається і саме свято, як «злив», після чого отримав наганяй від кремлівських господарів і зосередився на українських реаліях. З 2017 року Анатолій Анатолійович осмілів і критикує опозиційні сили в РФ, зокрема Олексія Навального.

В ході діяльності Шарія-блогера його характеризували, як «ватного журналіста», ловлячи на відвертій брехні та підтасовуванні фактів.

Найбільш яскраво свою позицію українофоба Анатолій Шарій показав, в грубій формі назвавши жителів Західної України людьми другого або навіть нижчого сорту. Відео з подібним посилом Анатолій Анатолійович опублікував незабаром після перемоги Революції Гідності. Згодом відео він видалив, і зовсім в дусі кремлівської «іхтамнєт» риторики почав доводити, що «єготамнєбило». Журналісти в черговий раз викрили Шарія в брутальній брехні.

Вичерпною характеристикою даного персонажа може служити той факт, що в російській пресі Шарій охарактеризований як людина з ім’ям, яке «стало символом чесної і неупередженої журналістики».

Джерело: hyser