В’ячеслав Кириленко: професійний перебіжчик

Читать на русском
кириленкл

Український політик, в 2014 році призначений віце-прем’єром з гуманітарних питань та міністром культури України. З 14 квітня 2016 року В’ячеслав Кириленко отримав посаду віце-прем’єр-міністра України.

Зміст

Біографія
Сім’я
Освіта
Політика
Декларація

Біографія

В’ячеслав Кириленко народився в селищі Поліське Київської області 7 червня 1968 року. Життя сім’ї Кириленко в корені змінила чорнобильська катастрофа. Поліське входило в тридцятикілометрової зони відчуження, тому вся сім’я після катастрофи на ЧАЕС переїхала до Києва.

Сім’я

Дружина – Катерина Кириленко, викладач Київського національного університету культури і мистецтв, кафедра філософії. Має вчений ступінь доктора педагогічних наук за спеціальністю “теорія і методика професійної освіти”. У подружжя є донька 1999 р.н. і син 2009 р.н.

Освіта

У 1988 році В’ячеслав Анатолійович став студентом філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Крім навчання він активно займався громадською діяльністю. У грудні 1989 року очолив секретаріат новоствореного Українського студентського союзу. У жовтні 1990-го Кириленко був одним з ініціаторів студентської Революції на граніті.

Політика

Після закінчення університету В’ячеслав Анатолійович пішов в аспірантуру. Паралельно вступив до Народного Руху України. В НРУ був членом Малої ради і головою молодіжної організації «Молодий Народний Рух». У 1994 році став членом Центрального правління НРУ, а через рік – членом його президії.
У 1994 році балотувався в парламент по Білоцерківському виборчому округу №207, але вибори програв. Вперше мандат депутата отримав в 1998 році. Він пройшов до Верховної Ради за списком Народного Руху України. У Раді був секретарем комітету з питань соціальної політики та праці.
На початку 1999 року в НРУ стався розкол. На IX з’їзді назвали можливих кандидатів від партії на президентських виборах: Геннадія Удовенка та В’ячеслава Чорновола. Частина членів НРУ, зокрема заступник голови Юрій Костенко, які не були згодні з цим рішенням. Тому вони організували нестатутне збори, яке оголосили «десятим з’їздом». На ньому Юрія Костенка проголосили головою НРУ, який перейменували спочатку в Український народний рух, а згодом – в Українську народну партію. Кириленко став його заступником.

Однак УНП Костенко і Кириленко мала досить низький рейтинг – дотягувала і до 3%. З таким рейтингом вони не могли претендувати на проходження в Раду на парламентських виборах 2002 року. Мандати нардепів опинилися під загрозою. Спас їх Віктор Ющенко. У лютому 2002 року УНП увійшла до складу блоку «Наша Україна». За його списку В’ячеслав Анатолійович знову став народним депутатом. У Верховній Раді IV скликання був заступником голови Комітету з питань соціальної політики. На президентських виборах 2004 року був довіреною особою кандидата Віктора Ющенка.
Під час Помаранчевої революції Кириленко майже постійно знаходився на сцені. Активно підтримував Віктора Ющенка. Це помітили. Тому, після того як «помаранчеві» прийшли до влади, В’ячеслав Кириленко отримав посаду міністра праці і соціальної політики в уряді Юлії Тимошенко. Це обурило Костенко. У березні 2005 року він вийшов з «Нашої України» і створив свій виборчий блок. Після чого Кириленко, показуючи свою лояльність Ющенко, демонстративно вийшов з УНП.
Після скандальної відставки Тимошенко, В’ячеслав Анатолійович увійшов до складу уряду Юрія Єханурова. Обіймав посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань.


Саме на цій посаді він опинився в центрі корупційного скандалу. Тодішній депутат від Партії регіонів Василь Хара звинуватив Кириленка у втручанні в роботу Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, а конкретно – в роботу тендерної комісії із закупівлі путівок у санаторно-курортні заклади для безкоштовного і пільгового лікування та реабілітації громадян. За його словами, керівництво Фонду за участю Кириленко отримувало «великі відкати» від санаторіїв, які виграли тендер. В’ячеслав Анатолійович звинувачення відкидав. Обіцяв подати на Хару в суд. Однак згодом про інцидент все забули.
На парламентських виборах 2006 року Кириленко знову пройшов до Верховної Ради за списком «Нашої України». У грудні очолив парламентську фракцію партії. У квітні Ющенко особисто представив його кандидатуру на посаду глави партії «Наша Україна».
На дострокових парламентських виборах 2007 року В’ячеслав Анатолійович був головою політради блоку «Наша Україна – Народна самооборона». У Раду обирався під №2. Згідно з домовленістю НУНС і БЮТ, Кириленко повинен був стати спікером. Однак багато політиків були проти. Тому він залишився лідером парламентської фракції НУНС.
Бачачи безперспективність свого становища, яке посилювалося падінням рейтингу Віктора Ющенка, Кириленко подав у відставку з посади голови фракції і з групою прихильників вийшов з партії. Це фактично стало кінцем НУНС. Взимку 2009 року він очолив громадський рух «За Україну!», Яке через рік перетворилося в політичну партію. Ще через рік Кириленко підписав угоду про спільну опозиційну діяльність і об’єднанні своєї партії «За Україну!» З партією «Фронт змін» Арсенія Яценюка.

На парламентські вибори 2012 року Кириленко йшов вже під прапорами об’єднаної опозиції «Батьківщина».
Він став заступником голови фракції Арсенія Яценюка. У Верховній Раді VII скликання він отримав посаду голови Комітету з питань культури і духовності. 10 вересня 2014 року партія «За Україну» увійшла до складу «Народного фронту», на дострокових парламентських виборах В’ячеслав Кириленко знову повернувся в Раду. Після чого в грудні увійшов до складу коаліційного уряду, обійнявши посаду віце-прем’єра з гуманітарної політики, а заодно і міністра культури.
На посаді відзначився черговим скандалом. Розгорівся він навколо докторської дисертації його дружини Катерини Кириленко, яку в березні 2014 року призначили завідувачем кафедри філософії Київського національного університету культури і мистецтва. Докторську дисертацію вона захистила в жовтні 2015 го. Згодом виявилося, що робота – суцільний плагіат. Цілі розділи були просто переписані з наукових робіт інших авторів.
Відразу після того, як Катерина отримала докторський ступінь, міністр культури Кириленко призначив конкурс на заміщення посади ректора КНУКіМ. Після цього з університету почали звільняти викладачів, які могли б скласти їй конкуренцію. Вчені зверталися до прем’єра і президента, щоб ті вплинули на ситуацію. В результаті дисертацію Катерини Кириленко направили на розгляд Атестаційної колегії Міністерства освіти, яка не знайшла підстав для скасування наукового ступеня. Однак процес просування її на посаду ректора КНУКіМ зупинився. Що стосується В’ячеслава Анатолійовича, то на початку 2016 року його хоч і ввійшов до Кабміну Володимира Гройсмана із збереженням поста віце-прем’єра з гуманітарної політики, портфеля міністра культури все ж його позбавили.

Декларація

Згідно з декларацією чиновника 2017 році В’ячеслав Кириленко отримав 607 787 грн доходів. Про це стало відомо завдяки даним Єдиного державного реєстру декларацій. Єдиним джерелом доходу В’ячеслава Кириленка стала його зарплата. Дружина чиновника в 2017 році заробила 326 534 грн. Також Кириленко задекларував 1 200 доларів, а його дружина – 20 250 доларів і 4 600 євро готівкою.
Також в декларації чиновника згадується житловий будинок в Іванковичах площею 900 кв. м. Однак його власником вказана дружина.

 


Шмигаль Денис Анатолійович: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації віце-прем'єра

Гінзбург Валентина Григорівна: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації

Нойнець Олександр Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Олександр Верголяс: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Новосад Ганна Ігорівна: досьє, декларації і компромат на міністра освіти від «Слуги народу»

Мефодій Олександр Григорович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Титикало Роман Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Хахулін Владислав Костянтинович: досьє, освіта, сім'я, компромат, декларації

Кравцов Євген Павлович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Арахамія Давид Георгійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Білецький Андрій Євгенійович: досьє, біографія, освіта, сім'я, кар'єра, декларації

Одинець Владислав Іванович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Антоненко Андрій Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра і компромат

Сипачьов Володимир Веніамінович: досьє російського бізнесмена і банкіра

Венедіктова Ірина Валентинівна: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Пидласа Роксолана Андріївна: досьє, кар'єра, освіта, декларації і компромат на "слугу народу"

Райнин Ігор Львович: досьє, біографія, кар'єра і компромат на екс-губернатора Харківщини

Опадчій Ігор Михайлович: біографія, сім’я і компромат на депутата Київради

Шавлак Олександр В'ячеславович: досьє, сім'я, кар'єра і компромат на скандального митника

Показати ще