Арсен Аваков: екс-губернатор без довіри та міністр під прицілом НАБУ

Читать на русском
Арсен Аваков: экс-губернатор без доверия и министр под прицелом НАБУ

Біографія

Арсен Борисович Аваков народився 2 січня 1964 року в Азербайджані. Проте там прожив лише два роки. У 1966 році його родина переїхала в Україну.

Сім’я

Одружений, виховує сина.

Освіта

1988 – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

Арсен Борисович навчався у Харківському політехнічному інституті. Після його закінчення, працював інженером в Харківському науково-дослідному центр. Аваков активно займався наукою. Захоплювався математичними моделями.

Кар’єра і бізнес

1981–1982 – працював препаратором кафедри «Автоматизовані системи управління» Харківського політехнічного інституту.

1987–1990 – інженер у Всесоюзному науково-дослідницькому інституті охорони вод.

1990 – заснував і очолив АТ «Інвестор», а у 1992 – комерційний банк «Базис».

2002 – обраний членом виконавчого комітету Харківської міської ради.

2005-2010 – призначений головою Харківської обласної державної адміністрації.

26 березня 2006 – обраний депутатом Харківської обласної ради V скликання. Член комісії з питань бюджету.

З 2012 року народний депутат VII і VIII скликань.

22 лютого 2014 обраний в.о міністра внутрішніх справ.

З 27 лютого 2014 – міністр внутрішніх справ України.

Політичну кар’єру Арсен Борисович розпочав у 2002 році. Його обрали членом виконавчого комітету Харківської міської ради. Через три роки Авакова призначили головою Харківської обласної державної адміністрації. Тоді ж він відмовився від повноважень президента в АТ «Інвестор» та банку «Базис».

У 2005 році тодішній глава МВС Юрій Луценко заявив, що губернатор Харківської області в ультимативній формі просить залишити в спокої членів його команди. За словами Луценка, в так звану команду, входило чимало хабарників. Аваков усе заперечував.

Його також звинувачували в тому, що всі бюджетні організації він перевів на обслуговування у підконтрольний йому банк «Базис». Аваков пояснював, що «Базис» виграв тендер і обслуговує лише деякі бюджетні кошти, що стосуються виплат заробітної плати. Говорив, що вирішив не обмежувати цей банк на ринку лише через те, що колись мав до нього відношення.

Уже через рік більшість депутатів у облдержадміністрації почали його різко критикувати. Вони висловлювали невдоволення через підвищення цін на паливо в Харкові, скорочення робочих місць на місцевому тракторному заводі, доведення авіаційного заводу майже до банкрутства. Авакову висловили недовіру. Але це рішення він оскаржив у суді.

Ситуація повторилася у 2010 році. Депутати знову висловили Авакову недовіру. Його звинуватили у використанні адміністративного ресурсу в ході президентських виборів. Цього разу Арсен Борисович був змушений подати у відставку.

Компромат і чутки

Проблеми із законом

Проблеми із законом у Авакова почалися з 1993 року. Його підозрювали в причетності до кількох серйозних злочинів. Зокрема, розкрадання в особливо великих розмірах газоконденсату з Балаклійського родовища. Також звинувачували у присвоєнні значних коштів при реалізації конденсату через свої комерційні структури шляхом значного заниження його вартості.

Найсерйозніше звинувачення Арсену Борисовичу пред’явили у 2012 р. 26 січня того року проти нього відкрили кримінальну справу за незаконну зміну цільового призначення і передачу в приватну власність 55 га державних земель вартістю понад 5,5 млн грн. Привід для порушення кримінальної справи виявили під час інвентаризації харківського відділення Держкомзему в кінці 2011 року. У квартирах Арсена Борисовича провели обшуки.

21 березня його офіційно оголосили в міжнародний розшук Інтерполу і через кілька днів затримали в Італії у місті Фрозіноне. Щойно інформація про це потрапила в ЗМІ, Україна стала вимагати екстрадиції. Проте отримали відмову. Італійський суд затримав Арсена Борисовича на 40 діб. З-під варти його звільнили у квітні 2012 року.

МВС та конфлікти

За підсумками парламентських виборів 2012 року, Арсена Борисовича обрали народним депутатом за списками «Батьківщини». Отримавши депутатський мандат та недоторканність, він повернувся в Україну.

22 лютого 2014 року Верховна Рада призначила Авакова виконуючим обов’язки міністра внутрішніх справ, а через п’ять днів затвердили на посаді міністра. Відразу після призначення він провів кадрові зміни в МВС. Призначив проведення службового розслідування за фактами вчинення дисциплінарних проступків, перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем керівниками управлінь МВС. Також підписав наказ про розпуск спецпідрозділу «Беркут».

Він обіцяв системні зміни в МВС. Правоохоронні органи планували очистити через процедуру атестації. Перші зрушення почалися із запуску Патрульної поліції. Однак реформу просував не стільки Аваков, скільки його заступниця Ека Згуладзе.

Однак Патрульна поліція виявилася лише яскравою обгорткою. Справжнього очищення так і не відбулося. Більше половини «старих» міліціонерів просто стали «новими» поліцейськими. Серед правоохоронців досі залишаються й беркутівці.

У ніч з 24 на 25 березня 2014 року поблизу Рівного при затриманні був убитий координатор «Правого сектору» Олександр Музичко, також відомий як Сашко Білий. «Правий сектор» в його вбивстві звинувачував Авакова і обіцяв помститися. Вони вимагали відставки міністра МВС і арешту бійців «Сокола», причетних до убивства Білого.

Ще один скандал в який потрапив міністр МВС пов’язаний з в.о. начальника ДАІ Олександром Єршовим. Журналісти провели власне розслідування і виявили, що той бере хабарі. Заробляючи 12000 грн в місяць, він дозволяв дочкам витрачати мільйони на купівлю дорогих автомобілів та будинків. Аваков до останнього захищав Єршова.

У вересні 2016 року генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що стосовно Арсена Авакова відкрито кримінальну справу. Генпрокуратура передала матеріали до Національного антикорупційного бюро. НАБУ розслідувало кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Дергачівської районної адміністрації Харківської області під час відчуження у приватну власність понад 18 га землі компанії «Інвестор», яку заснував Аваков, а кінцевим бенефіціаром лишилася його дружина Інна.

Декларація

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков задекларував за 2017 рік – 1 082 323 грн доходів, а його дружина Інна – 56 976 679 грн.

З суми доходів міністра 710 099 грн склала його заробітна плата в міністерстві, 76 800 грн – роялті від видавництва “Фоліо”, 295 424 – відсотки в “Ощадбанку”.

Дружина Авакова отримала 291 692 гривні зарплати в ПАТ “Інвестор”, 304 124 грн зарплати за сумісництвом в Avitalia s.r.l. (Італія), 567 989 грн відсотків в “Ощадбанку” і дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав на користь Atmosphere Entertainment Inc (Нью-Йорк, США) в 55 812 874 грн (продаж 40% статутного капіталу телеканалу “Еспресо”).

На рахунках в Державному експортно-імпортному банку у міністра 940 682 грн, в “Ощадбанку” – 424 794 грн, $ 182 899, у його дружини – € 3 373 євро, 1 191 754 грн, $ 231 479. Ще $ 1 953 693 Інна Авакова зберігає в “Райффайзен Банк Аваль”,: € 1 459 960 – в Banca Popolare del Frusinate (Італія).

Міністр має 200 тис. грн в дорогоцінних металах; 25 тис. грн, $ 10 тис., € 60 200, 1 900 канадських доларів і 96 тис. Японських ієн готівкових коштів. У його дружини – $ 35 тис., 140 тис. грн, € 21 тис. готівкових коштів.

Аваков – бенефіціарний власник двох кіпрських компаній, зареєстрованих за однією адресою. Він також володіє 100% корпоративних прав італійської Avitalia s.r.l. вартістю 8 832 000 грн. Від компанії міністр отримав більше 148 Ціна: 423 грн дивідендів, які повинні були бути нараховані ще в 2016 році, але не пройшли за рахунками.

Глава МВС володіє двома квартирами в Харкові площею 657,9 м² і 70,9 м² і однієї в Чугуєві Харківської області на 55,4 м². Також чиновник орендує номер в київському готелі на 77,6 м². У Авакова і його дружини у власності по одній ділянці землі на 0,12 га в селі Коробочкине Чугуївського району.

Також Аваков задекларував авторське право на книгу “Ленін з нами?” російською, українською та англійською мовами.

Міністр вказав годинник Vacheron Constantin, Rolex Daytona і Jaeger LeCoultre; кілька колекцій картин, монет, вин і поштових марок, різноманітний антикваріат і бібліотеку на 8 тис. книг.


Шмигаль Денис Анатолійович: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації віце-прем'єра

Гінзбург Валентина Григорівна: досьє, біографія, кар'єра, компромат і декларації

Нойнець Олександр Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Олександр Верголяс: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Новосад Ганна Ігорівна: досьє, декларації і компромат на міністра освіти від «Слуги народу»

Мефодій Олександр Григорович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Титикало Роман Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Хахулін Владислав Костянтинович: досьє, освіта, сім'я, компромат, декларації

Кравцов Євген Павлович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Арахамія Давид Георгійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат

Білецький Андрій Євгенійович: досьє, біографія, освіта, сім'я, кар'єра, декларації

Одинець Владислав Іванович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат, декларації

Антоненко Андрій Сергійович: досьє, освіта, сім'я, кар'єра і компромат

Сипачьов Володимир Веніамінович: досьє російського бізнесмена і банкіра

Венедіктова Ірина Валентинівна: досьє, освіта, сім'я, кар'єра, компромат і декларації

Пидласа Роксолана Андріївна: досьє, кар'єра, освіта, декларації і компромат на "слугу народу"

Райнин Ігор Львович: досьє, біографія, кар'єра і компромат на екс-губернатора Харківщини

Опадчій Ігор Михайлович: біографія, сім’я і компромат на депутата Київради

Шавлак Олександр В'ячеславович: досьє, сім'я, кар'єра і компромат на скандального митника

Показати ще