Павло Жебрівський: виробник “Трамадолу”, що став аудитором НАБУ

Павло Жебрівський пройшов шлях від бетонника до бізнесмена. Близький соратник Петра Порошенка, володіючи фармацевтичними підприємствами, сприяв поширенню наркотичних препаратів. Він був главою військово-цивільної адміністрації Донецької області і потрапляв в корупційні скандали. Після відставки зайняв посаду аудитора НАБУ.

Біографія

Павло Жебрівський народився 21 березня 1962 року в селі Немиринці Ружинського району Житомирської області.

Сім’я

Одружений. Має двох дітей.

Освіта

1989 – Київський університет імені Тараса Шевченка

Кар’єра та бізнес

Трудову кар’єру Павло Жебрівський розпочинав у київській міліції. Протягом восьми років роботи пройшов шлях від простого міліціонера до старшого слідчого УВС столиці.

У 1991 році Павло Іванович звільнився з органів. Міліцейські погони поміняв на підприємницьку діяльність. Протягом 1993-2001 років Жебрівський очолював приватні торгові підприємства «Джая» і «Ян». Згодом став президентом ЗАТ «Фармація – 2000». Також контролював підприємства «Мар’янівський склозавод» і «Бердичів – холод».

Cтарша сестра Філя Жебровська є власницею компанії «Фармак» – найбільшого українського виробника ліків.

1979-1980 – робітник заводу залізобетонних конструкцій комбінату «Будіндустрія».

З 1980 по 1982 – служба в Збройних Силах Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

У 1983-1991 – міліціонер патрульно-постової служби, слідчий, старший слідчий УВС, місто Київ.

1993-1994 – генеральний директор колективного МП «Джая».

1994-2001 – генеральний директор, комерційний директор ПП «Ян», Київ

2001 – 2002 – президент ЗАТ «Фармація-2000», голова спостережної ради ЗАТ «Бердичів-холод» та голова правління ВАТ «Мар’янівський склозавод».

2002-2005 – народний депутат України IV скликання.

З 4 лютого по 19 грудня 2005 року – голова Житомирської облдержадміністрації.

2006-2012 – народний депутат України V та VІ скликань від блоку Наша Україна.

У березні 2009 року створив політичну партію «Українська платформа». Згодом став ініціатором об’єднання з Українською республіканською партією «Собор».

У серпні 2014 року склав повноваження голови партії і пішов служити добровольцем в зону АТО.

З січня 2015 року – голова антикорупційного управління Генеральної прокуратури України.

11 червня 2015 року – президент призначив Жебрівського головою Донецької військово-цивільної адміністрації.

13 червня 2018 Петро Порошенко підписав указ про звільнення Павла Жебрівського з посади голови Донецької ОВГА за власним бажанням.

19 червня 2018 року Павло Жебрівський призначений аудитором Національного антикорупційного бюро (НАБУ) за квотою Порошенка.

Політика

На початку 2000-х Жебрівський вирішив спробувати себе в політиці. Завдяки знайомству з Петром Порошенком він став заступником голови партії «Солідарність».

Однак у 2002 році Павло Іванович пішов на вибори як самовисуванець. Після перемоги став членом партії «Наша Україна». У 2005 році президент Віктор Ющенко призначив його головою Житомирської облдержадміністрації.

У перші дні на посаді, він пообіцяв звільнити всіх голів райдержадміністрацій. Формально, районні керівники підпорядковуються губернатору, але він не може їх звільняти. Це виключне право президента. Тому голови районів, яких призначив ще Леонід Кучма, залишилися на своїх посадах, а Жебрівський виглядав нетямущим в законодавчих тонкощах.

У грудні 2005 року Павло Іванович припинив роботу в обладміністрації. Уже наступного року на парламентських виборах, будучи членом «Нашої України», пройшов до Верховної Ради.

У 2009 році, коли стало зрозуміло, що проект «Наша Україна» втрачає рейтинги, Жебрівський створив власну партію «Українська платформа». Згодом об’єднав її з Українською республіканською партією «Собор». Після злиття Павло Іванович очолив новостворену партію Українська платформа «Собор».

АТО

1 серпня 2014 року Жебрівський пішов добровольцем в АТО.

Через півроку Павло Іванович демобілізувався. Майже відразу його призначили керівником управління Генпрокуратури з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами.

Ще через півроку Жебрівського призначали головою Донецької військово-цивільної адміністрації замість генерала Олександра Кіхтенка.

Компромат

Депутат-прогульник

Будучи нардепом в парламенті 6-го скликання і представляючи там блок НУНС, Павло Жебрівський увійшов в ТОП-40 народних обранців, найбільш часто відсутніх на засіданнях Верховної Ради.

Прихватизатор заводу

Старша сестра Павла Філя Жебровська ще з радянських часів працювала бухгалтером на Київському фармацевтичному заводі ім. Ломоносова. До початку 90-х вона «дослужилася» до посади заступника генерального директора з економіки.

А потім почалася приватизація «вмираючих» радянських підприємств. Схема тоді була відпрацьованою. Заводи акціонувалися, а більша частина акцій опинялася у потрібних людей, які згодом і ставали господарями колишнього радянського добра.

Філя Іванівна якраз виявилася в потрібний час в потрібному місці. При заводі ім. Ломоносова нею була заснована фірма «Фармак», яка випускала медпрепарати для внутрішнього ринку.

Державний завод опинився на межі банкрутства, а приватна фірма Жебрівськіх процвітала і отримувала замовлення.

Як припускають, відбувалося це не без допомоги земляка Філі Іванівни – тодішнього Міністра охорони здоров’я України Юрія Спіженка.

До 1995 року фармацевтичний завод ім. Ломоносова припинив своє існування, а вся виробнича база опинилася в АТ «Фармак». Через короткий час Філя стала власницею 45% акцій нового підприємства, а її братові Павлу дісталося 15% загальної частки заводу. Крім того, Павло ще й очолював дрібні фірми, так чи інакше пов’язані з великим бізнесом: ПП «Ян», АТ «Фармація-2000» і Мар’янівський склозавод.

Через кілька років роботи Філя Жебровська офіційно стає першою в Україні жінкою-мільйонером.

Кришування власного бізнесу

Особливість новоствореного українського капіталізму полягала в тому, що бізнесмени-початківці завжди відчували «наїзди» з боку рекетирів. По всій країні існували численні ОПГ, до яких входили колишні кримінальники, спортсмени та представники силових структур, які кошмарили підприємців, «віджимаючи» на свою користь частину майна або грошей.

Подібної долі уникнув «Фармак». І, як вважають, не випадково. Павло Жебрівський, перетворившись з міліціонера на підприємця, зв’язків з колишніми колегами не втратив. Є припущення, що Павла Івановича було поставлено «смотрящім ментовського общака».

Це дозволило частину грошей, отриманих «правоохоронцями» від корупції та здирництва, вкладати в розвиток власного бізнесу. І з іншого боку, страхувало «Фармак» від «наїздів братви і МВС».

Виробництво і торгівля наркотою

Ставши народним депутатом, Павло Іванович також не забував про інтереси сім’ї. У Верховній Раді він відразу ж зайняв посаду заступника голови комітету з охорони здоров’я. Він лобіює вільний продаж наркотичного препарату «Трамадол», що виробляється «Фармаком».

Поставки препарату в аптеки йшли через фірму самого Жебрівського «Фармація-2000».

Поки Жебрівський працював в цьому комітеті, громадські активісти ніяк не могли добитися заборони вільного продажу цього наркотика.

Тільки в 2008 році, коли бізнесмен з комітету пішов, легальну торгівлю цією наркотою заборонили. Однак родина Жебрівських знайшла вихід із ситуації. Фабрика «Фармак» почала виробляти і поширювати очні краплі «Тропікамід». Їх наркомани почали вживати внутрішньовенно.

Офшорний бізнес

Процвітаючий фармацевтичний бізнес, за інформацією, сім’я Жебрівських ховала від оподаткування в Україні. З цією метою Філя Жебровська разом з дочкою колишнього міністра охорони здоров’я Спіженка створили страхову компанію «Панацея-1997».

Через неї значна частина доходів підприємства у вигляді страхових платежів виводилася в офшори. Пізніше і акції самого «Фармак» були продані кіпрській і віргінським компаніям за якими стояв брат Філі Павло.

Неефективний губернатор

Ставши в 2015 році військово-цивільним губернатором Донецької області, Павло Жебрівський потрапляв в корупційні скандали. За відомостями через них фармацевтичний бізнесмен не став Генеральним прокурором України. Ця посада дісталася Юрію Луценку.

Крім того, ще в листопаді 2015 року народні депутати від Донеччини звернулися з листом до президента Петра Порошенка, в якому обурювалися незадовільною роботою губернатора. Вони звинуватили Жебрівського в підтримці сепаратистів і самоусуненням від вирішення соціальних проблем жителів області, де йдуть бойові дії.

Декларація

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський задекларував майже 3,2 млн гривень доходу за 2017 рік. Павло Жебрівський вказав у декларації 596 429 гривень зарплати за 2017 рік, понад 1 млн гривень виплати матеріальної допомоги, 6,6 тис. гривень доходу від надання майна в оренду і понад 1,5 млн гривень дивідендів.

Дохід дружини Жебрівського склав: понад 487 тис. гривень зарплати за основним місцем роботи та 16,4 тис. гривень – за сумісництвом, а також майже 31 тис. гривень страхових виплат.

Крім того, Павло Жебрівський задекларував 100 тис. доларів готівки, а також майже 374 тис. гривень і майже 101 тис. євро на банківських рахунках.

Дружина Жебрівського зберігає 20 тис. євро готівкою. Також Жебрівський вказав в декларації земельні ділянки в Києві, Київській і Житомирській областях, житловий будинок і гараж в Києві, ювелірні вироби, годинники, автомобілі ВАЗ 21093 та Lexus, акції F. I. & P. HOLDINGS LIMITED, 100% в приватному підприємстві “Ян”.