Харченко Олександр Володимирович: ніжинський “парашутист” і прогульник у Київраді
Олександр Володимирович Харченко – більшу частину життя прожив в Ніжині, але раптово став депутатом Київради і “відзначився” прогулами.
Біографія
Харченко Олександр Володимирович народився 12 жовтня 1980 року в місті Чернігів. У віці одного року разом з батьками Олександр переїхав до Ніжина (Чернігівська область).
Освіта
Олександр Харченко у 1997 році закінчив середню школу №16 у Ніжині. Вищу освіту він здобув у Харкові. У 2003 році він закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, а через два роки – Харківську національну академію міського господарства.
Крім того, в 2010 році Олександр Харченко отримав диплом магістра ділового адміністрування в Kennesaw State University (США).
Сім’я
Батько Олександра, Володимир Харченко – колишній ніжинський суддя. Його мати, Тетяна Харченко є власницею і кінцевим бенефіціаром ТОВ “Приват житло експлуатація” (основний вид діяльності – будівельно-монтажні роботи).
Олександр одружений. Дружину звуть Тетяна Мазуренко. У шлюбі народився син Олександр Лев.
Кар’єра
У четвертому скликанні Верховної Ради у період з 2005 по 2006 роки Олександр Харченко був помічником народного депутата, члена депутатської фракції Партії регіонів Олександра Кисельова. Працював Харченко на громадських засадах.
Деякий час він був співробітником прокуратури. З 2006 року Харченко займається приватною адвокатською практикою.
З 2011 року він обіймав посаду першого заступника голови правління МГО “Інтернаціональний союз”, яка здійснює захист представників національних меншин.
Згідно з єдиним державним реєстром підприємств, Олександр Харченко є засновником і керівником ряду компаній.
У 2019 році був начальником юридичного управління на приватному підприємстві “ОвручГазАвто” (основний вид діяльності – роздрібна торгівля паливом в спеціалізованих магазинах).
Олександр Харченко кілька разів невдало балотувався до Верховної Ради по двісті дев’ятому мажоритарному округу (місто Ніжин, Варвинський, Ніжинський, Носівський, Срібнянський райони, частина Ічнянського району Чернігівської області).
У 2012 році Харченко йшов на вибори самовисуванцем. Але отримав він лише 3.01% або 2 425 голосів. З цим результатом Олександр виявився тільки на восьмому місці.
Через два роки він знову взяв участь у виборах. На цей раз Харченко йшов від Блоку Петра Порошенка. Однак ще до початку виборів, його кандидатура була знята.
У 2019 році Олександр Харченко втретє балотувався у парламент. Тепер він йшов, як кандидат від партії Ігоря Смешка “Сила і честь”. Але і на цих виборах його чекало розчарування. З результатом 4,01% або 2828 голосів, Олександр Харченко залишився на четвертому місці.
Зате більш вдало він балотувався до Київської міської ради. У 2014 році Олександр Харченко у якості кандидата від “УДАРу” переміг на двадцять п’ятого мажоритарному окрузі (Дніпровський район столиці). А через рік під брендом партії “Солідарність” він пройшов до Київради, набравши найбільше голосів виборців на п’ятдесят першому мажоритарному окрузі (Дніпровський район).
У Київраді він входить до депутатської фракції «Солідарність» і в постійну комісію з питань містобудування, архітектури та землекористування. Є заступником голови комісії.
Компромат
За даними ЗМІ, Олександр Харченко прогулював сесії Київради.
“Найзатятіший прогульник, адвокат Олександр Харченко – син колишнього Ніжинського судді.
Після обрання у Київраду влітку 2014 року, Харченко знову спробував свої сили на виборах до парламенту. У Верховній Раді він вирішив представляти не виборців Дніпровського району, а рідних ніжинців. Втім, Блок Петра Порошенка зняв його з реєстрації, в результаті чого переміг представник Народного фронту”.
Влітку 2015 року “напередодні виборів до Київради 8 скликання, Харченко вирішив завоювати любов виборців організацією розважальних заходів.
Але якщо на таке проведення часу у депутата час є, то на засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, де він повинен вирішувати суспільно важливі проблеми, у нього часу не вистачає”.
У 2017 році Олександр Харченко виявився одним з учасників бійки в Київраді. Депутат-“свободівець” Юрій Левченко під час свого виступу сказав, що мер Києва Віталій Кличко повинен піти у відставку, інакше його можуть “винести ногами вперед”.
Як відзначають журналісти, “після цього депутат від фракції “Солідарність” Олександр Харченко зажадав направити скаргу в ГПУ, а представник” Свободи “Володимир Назаренко спробував його вдарити, через що і виникла бійка”. У конфлікт втрутився мер Києва Віталій Кличко, який взявся рознімати учасників конфлікту.
Декларація
У березні 2019 року київський депутат опублікував електронну декларацію за минулий рік.
У Києві Олександру Харченку належить одна квартира (площа 55,4 кв.м). Його дружина володіє теж квартирою у столиці (92,2 кв.м) і земельною ділянкою в селі Рожни Київської області (1450 кв.м).
Також Харченко вказав нерухомість своїх батьків. Так, його мати володіє двома земельними ділянками (1000 і 829 кв.м) і житловим будинком (156,4 кв.м.) у Ніжині. У столиці їй належить ще одна квартира (153,2 кв.м.) та три паркувальних місця.
Батько адвоката і політика володіє п’ятьма земельними ділянками в селі Кропивне Чернігівської області. Загальна площа землі – 73 102 кв.м. Там же Володимир Харченко має житловий будинок у тридцять “квадратів”.
З цінного рухомого майна Олександр Харченко задекларував наручний годинник швейцарського виробництва, а також ювелірні вироби, що належать його дружині.
Власного автомобіля у київського депутата немає. Зате двома машинами володіє його батько – Lada Kalina 2006 року випуску і Great Wall Haval H3 2012 випуску.
Дохід від зайняття підприємницькою діяльністю за 2018 рік у Олександра Харченка склав майже мільйон гривень (948 тисяч). Від надання нерухомості в оренду він заробив ще 119 тисяч. Зарплата матері склала 121 тисячу, а пенсія – 28. Пенсія батька – 216 тисяч.
Банківських рахунків Олександр Харченко не має. Готівковими коштами він задекларував 49 тисяч доларів. У дружини є 35 тисяч доларів, у батька – 24 тисячі доларів і у матері – 8,5 тисячі доларів.