Барвіненко Віталій Дмитрович: нардеп-“тушка”, кнопкодав-рецидивист и автор скандального закона

Барвіненко Віталій Дмитрович – нардеп, якого підозрювали в підкупі виборців, сепаратизмі і навіть вбивстві.

Біографія

Барвіненко Віталій Дмитрович народився 3 червня 1981 року в місті Білгород-Дністровський, Одеської області.

Освіта

У 1998 році після закінчення школи Віталій Дмитрович Барвіненко вступив до Одеського національного університету імені Мечникова. Через п’ять років він став дипломованим економістом-міжнародником.

У 2016 році політик здобув другу вищу освіту в Академії державного управління.

Сім’я

Політик одружений з 2017 року. Дружину звуть Віра (дівоче прізвище Мілєхіна).

Кар’єра

Після закінчення ВНЗ два роки (2004-2006) Віталій Дмитрович Барвіненко працював в одному з департаментів Одеської міської ради та керував агропромисловою асоціацією “Укрнасінсервіс”.

З 2002 року почав політичну кар’єру. У цьому році він невдало балотувався по “мажоритарці” до Одеської міської ради в якості кандидата від “Української партії справедливості – Союз ветеранів, інвалідів, чорнобильців, афганців”.

У 2005 році Віталій Дмитрович Барвіненко стає членом “Блоку Юлії Тимошенко” і через рік проходить з цією політичною силою в Одеську обласну раду. Був керівником обласного осередку політсили до 2010 року.

У 2006 році він пробував стати і народним депутатом. Однак його місце у списку БЮТ виявилося непрохідним.

Але вже в 2007 році на позачергових парламентських виборах він все-таки отримує депутатський мандат. 

В шостому скликанні (2007-2012) Верховної Ради Віталій Дмитрович Барвіненко був членом комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики, а також входив до складу лічильної комісії Верховної Ради.

До 2010 року народний депутат був членом фракції БЮТ, потім перейшов в протилежний політичний табір – Партію регіонів.

За час роботи в шостому скликанні Віталій Дмитрович Барвіненко зробив вісім депутатських запитів, взяв участь у створенні десяти законопроєктів і чотири рази виступив в парламенті.

У 2012 році він балотувався по сто сорок першому мажоритарному округу (Одеська область) як кандидат від Партії регіонів. За нього проголосувало сорок один з половиною відсоток виборців і він вдруге став народним депутатом.

У сьомому скликанні парламенту Віталій Дмитрович Барвіненко до 22 лютого 2014 року був представником фракції Партії регіонів, потім перейшов в депутатську групу “Економічний розвиток”. Також він був членом комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.

За час роботи у Верховній Раді сьомого скликання (2012-2014) народний обранець зробив вісімнадцять депутатських запитів і взяв участь в створенні двадцяти восьми законопроєктів.

Вийшовши з Партії регіонів в 2014 році, на позачергові вибори, які відбулися в тому ж році Віталій Дмитрович Барвіненко пішов, як самовисуванець. Він знову переміг на сто сорок першому мажоритарному окрузі. Однак на цей раз політик отримав тільки 26,66% підтримки.

У восьмому скликанні Верховної Ради Віталій Дмитрович Барвіненко став членом депутатської групи “Економічний розвиток” (до березня 2015), а потім групи “Відродження”.

Парламентарій увійшов до складу комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. За п’ять років роботи у восьмому скликанні парламенту він зробив сімнадцять депутатських запитів, став автором (співавтором) п’ятдесяти чотирьох законопроєктів і сім раз виступив в стінах Верховної Ради.

На парламентських виборах в 2019 році Віталій Дмитрович Барвіненко вперше зазнав поразки. За нього на сто сорок першому мажоритарному округу проголосувало 19,90%. За його опонента з партії “Слуга народу” Олександра Ткаченка віддали свої голоси 36,83%.

Компромат

Віталій Барвіненко став одним з перших депутатів, якого назвали “політична тушка” за перехід з фракції БЮТ до фракції Партії регіонів. Пізніше, після розстрілів на Майдані в 2014 році він покинув і цю політсилу, ставши членом “Відродження”, яку відкрито називали групою, що відстоює інтереси великого бізнесу.

Але перед виходом з Партії регіонів політик “встиг” проголосувати за пакет законів, що обмежують права громадян, які отримали в народі назву “диктаторські закони 16 січня».

У 2012 році відеооператор телестудії “Правда ПРО” був побитий помічником Віталія Барвіненко за те, що насмілився знімати на відео парламентарія.

У тому ж році ще кілька одеських журналістів заявило про те, що після публікацій статей про Барвіненко їх почали бити, спалювати автомобілі і погрожувати їх родичам.

За даними ЗМІ, батько політика, Дмитро Лукич, завдяки підтримці сина-парламентарія зумів дуже швидко перетворитися на успішного фермера. Крім того, і сам Барвіненко-молодший незаконно зміг розжитися величезними ділянками землі в Одеській області.

У 2013 році ініціював аморальний законопроєкт, за яким планувалося дозволити полювання в заповідних зонах. За цей законопроєкт на політика обрушився шквал звинувачень і критики, які змусили його відмовитися від втілення блюзнірською ідеї.

У восьмому скликанні Верховної Ради громадський рух “Чесно” неодноразово “ловив” народного депутата за кнопкодавством – голосуванні за інших членів Верховної Ради.

Також “Чесно” в розслідуванні “Які нардепи компенсують і не комплексують“, опублікувало перелік народних депутатів, які мають нерухомість у Києві, але отримують компенсацію за житло. 

Серед них опинився і Віталій Дмитрович Барвіненко. У парламентарія в декларації за 2016 рік з’явилася квартира в столиці. Однак він і далі отримував компенсацію за житло.

Громадянська мережа “Опора” після перевірки декларацій парламентаріїв, виявила, що Віталій Барвіненко трохи “скромно” декларує свої статки. У декларації за 2015 рік він вказав лише один автомобіль. У той самий час в Єдиному державному реєстрі МВС за політиком записаний ще один транспортний засіб – Land Rover Discovery.

У пресі ім’я Віталія Барвіненко пов’язували і з куди важкими злочинами. Так, наприклад, в 2014 році народного депутата називали одним з тих, хто може бути причетним до загибелі активіста Михайла Карбуняна, убитого 1 вересня.

У 2018 році народний депутат Мустафа Найєм написав у своєму Твіттері, що його колега по парламенту Віталія Барвіненко планував очолити сепаратистське угруповання “Народна рада Бессарабії” в 2015 році.

У 2019 році правоохоронці викрили сітку підкупу виборців на користь Віталія Барвіненко. 

Як зазначає “ТСН“, під час обшуків поліцейські вилучили списки з прізвищами громадян, які “продали” свій голос, списки із зазначенням сум, які виділялися на цю схему з підкупу виборців.

Також вилучено телефони з листуванням між учасниками злочинної групи, ноутбуки, в яких були списки “куплених” виборців, їх дані тощо.

Журналісти проєкту “Дiстало” в ході розслідування встановили, що Віталій Барвіненко має відношення до масштабних земельних махінацій в курортному містечку Затока в Одеській області. Так, стало відомо, що наближені парламентарія контролюють як мінімум півтора десятка баз відпочинку.

Також журналісти з’ясували, що Віталій Барвіненко і його дружина мають багатомільйонні доходи і витрати, які не відображаються в декларації. Як вважають співробітники проєкту “Дістало”, ці доходи можуть бути отримані від реалізації злочинних схем із землею в курортному селищі Одеської області.

Декларація

У 2019 році народний обранець опублікував електронну декларацію про свої доходи за минулий рік.

У селі Мархалівка на Київщині у політика є дві земельні ділянки загальною площею майже три тисячі квадратних метрів/

У Віталія Дмитровича Барвіненко чотири квартири: в Одесі, Затоці, Києві, а також одна за кордоном, в Греції. Ще однією столичною квартирою в сто “квадратів” володіє дружина парламентарія трьох скликань. В Одесі у політика також є нежитлове приміщення в сорок п’ять квадратних метрів.

З цінного рухомого майна Віталій Дмитрович Барвіненко вказав шість швейцарських годинників. 

Автомобільний парк подружжя Барвіненко складається з чотирьох машин. Самому народному обранцеві належать Toyota Land Cruiser і Land Rover Discovery 4, його дружина пересувається на Ford Fiesta і Porsche Cayenne 9YA AS.

За 2018 рік народний обранець отримав за роботу у Верховній Раді один мільйон сто п’ятдесят дві тисячі гривень (зарплата і різні компенсації). Зарплата Віри Барвіненко склала сім з половиною тисяч гривень. Дохід від відчуження рухомого майна склав один мільйон сто двадцять вісім тисяч гривень.

На банківському рахунку у політика є сто двадцять тисяч гривень. Готівковими коштами у нього задекларовано дев’яносто тисяч євро, сто сімдесят тисяч доларів і чотири мільйони гривень. У Віри Барвіненко “готівкою” є вісімсот тисяч гривень.

Посилання

Офіційний сайт Віталія Дмитровича Барвіненко

Особиста сторінка Віталія Дмитровича Барвіненко в Фейсбук

Офіційна сторінка прес-служби Віталія Дмитровича Барвіненко в Фейсбук