Олександр Сочка: небагатослівний депутат, який голосував за обмеження свободи слова

Олександр Сочка – колишній журналіст. Ставши парламентарієм, він голосував проти свободи слова, а своїм колегам запропонував відкривати сесії парламенту піснею про оленів.

Біографія

Олександр Олександрович Сочка народився 19 лютого 1971 року в селі Білки в Закарпатській області.

Освіта

Диплом журналіста Олександр Сочка отримав в 1993 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Сім’я

Про родину Олександра Сочки інформації у відкритих джерелах немає.

Кар’єра

Після закінчення ВНЗ повернувся на Закарпаття, де працював за фахом в місцевих газетах “Срібна Земля” та “Фест”.

Пізніше перебрався до столиці. Тут Олександр Сочка працював в прес-службі “Блоку Юлії Тимошенко”.

На громадських засадах він був помічником народних депутатів. У четвертому скликанні Верховної Ради – Степана Хмари, в п’ятому – Віталія Чепиноги, в сьомому – Віталія Кравчука та Олександра Турчинова. У нинішнього секретаря РНБО Сочко трудився на платній основі.

Крім того, закарпатець також на громадських засадах з 2008 по 2010 рік був радником голови уряду Юлії Тимошенко.

Олександр Сочка три рази балотувався в український парламент. У 2007 році він йшов під сто сімдесят другим номером в списку “Блоку Юлії Тимошенко”. Тоді його номер виявився непрохідним. Але через те, що кілька парламентаріїв вибули з парламенту, Олександр Сочка зміг зайняти місце в депутатському кріслі в травні 2008 року.

Народний обранець Олександр Сочка став членом комітету з питань соціальної політики та праці. Парламентарій увійшов до складу груп з міжпарламентських зв’язків з Чорногорією, Грузією, Ізраїлем, Фінляндією, Італією та Польщею.

За період з травня 2008 по грудень 2012 року Олександр Сочка зробив три депутатські запити, став автором або співавтором тридцяти чотирьох законопроектів і три рази виступав на трибуні Верховної Ради.

У 2012 році Олександр Сочка знову балотувався з політичною силою Юлії Тимошенко – ВО “Батьківщина”. Його сто восьмий номер знову виявився непрохідним. Однак на цей раз закарпатець увійти до складу народних депутатів не зміг.

Через два роки Олександр Сочка змінив партію і опинився в Народному фронті. З цією політичною силою він втретє пішов на вибори до Верховної Ради.

Його ім’я виявилося під номером п’ятдесят у списку і після виборів у листопаді 2014 року він вдруге став парламентарієм. До виборів закарпатець був радником голови Верховної Ради Олександра Турчинова.

Сочка увійшов до складу комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Він став членом груп з міжпарламентських зв’язків з Австралією, Литвою, США, Ізраїлем, Норвегією, Словенією і Албанією.

Політик відвідав вісімдесят п’ять відсотків засідань Верховної Ради і дев’яносто чотири відсотки засідань комітету. Олександр Сочка зробив десять депутатських запитів, став одним з авторів двадцяти чотирьох законопроектів. А ось виступив у стінах парламенту народний обранець всього раз. 24 березня 2017 року під час Години запитань до уряду Сочка попросив передати слово іншому парламентарію.

Компромат

У 2007 році фотокореспондент газети “Сегодня” Олександр Лесик сфотографував, як після мітингу Юлії Тимошенко в Одесі, партійні прапори складають в карету швидкої допомоги. Після цього до журналіста підійшов чоловік спортивної зовнішності і наказав йому стерти знімки. Лесик відмовився. Тоді невідомий відібрав у нього фотоапарат, а його побив.

Представники газети вимагали від “Блоку Юлії Тимошенко” вибачень. Однак голова прес-служби партії Олександр Сочка заявив, що інцидент з Лесиком – провокація з боку політичних опонентів.

Один раз “народнофронтівець” попався на кнопкодавстві. Під час “бюджетної ночі” 28 грудня 2017 року Олександр Сочка проголосував не тільки за себе, але і за свого сусіда під час голосування за законопроект №1557.

Олександр Сочка голосував за законопроекти №6688 і №9157, які передбачають обмеження прав свободи слова в інтернеті і на телебаченні.

У 2017 році парламентарій запропонував усім народним депутатам під час відкриття чергової сесії Верховної Ради виконувати пісню групи ТІК – “Олені”. Таким чином він відреагував на законопроект №6722, який передбачав виконання молитви “Отче наш” відразу після відкриття пленарних засідань.

Декларація

11 березня 2019 року народний депутат подав електронну декларацію за 2018 рік. У Олександра Сочка у власності є три квартири в Києві.

У селі Літки на Київщині у парламентарія є земельна ділянка в тисячу квадратних метрів. З 2008 року Олександр Сочка пересувається на BMW 318i. Тоді автомобіль обійшовся йому у двісті п’ятдесят п’ять тисяч гривень.

Зарплата народного обранця за 2018 рік склала чотириста сім тисяч гривень. Ще чотириста двадцять дві тисячі політик отримав в якості відшкодування витрат на виконання депутатських повноважень.

Дохід від відчуження рухомого майна – двісті тридцять дві тисячі гривень. Відсотки по банківських вкладах склали майже тринадцять тисяч гривень.

На банківських рахунках у політика зберігається півтори тисячі доларів і двісті сімдесят вісім тисяч гривень. Готівковими коштами Олександр Сочка задекларував дев’яносто тисяч гривень, двадцять сім тисяч доларів і тисячу євро.