Чисту душу хочу я все більше: поет-канібал в деталях розповів про кошмарний досвід поїдання людей

Валдайський поет, 22-річний Дмитро Лучин, який убив і з’їв 45-річну жінку, був засуджений до 19 років колонії суворого режиму

«Студент, спортсмен, студент», – як себе коротко на суді охарактеризував Лучин, своєї провини не визнав. При цьому на попередньому слідстві канібал в деталях розповідав, як вбивав свою жертву, а також про кошмарний досвід поїдання людей.

Зі своєю жертвою чоловік познайомився в соціальних мережах. 8 березня 2017 року Лучин запропонував своїй новій пасії відзначити разом Жіночий день. Він приніс в якості подарунка нові вірші і пляшку вина, але незабаром затіяв скандал.

Причому, як запевняють слідчі, причина для сварки була надуманою: Лучину був потрібен привід спровокувати бійку. В ході сварки поет кілька разів ударив жінку пляшкою з-під вина. Коли нещасна знепритомніла, пустив в хід ніж. Те, що сталося далі, описувати рука не піднімається.

Після цього Лучин на стіні в квартирі написав кров’ю новий вірш:

«Чисту душу хочу я все більше, більше, ніж милого тіла, адже оргазм від душі завжди йде довше, а від тіла годину, два і згоріло».

Ще через кілька годин в квартирі вже працювали оперативники, криміналісти. Сам же Лучин докладно розповідав про свої нічні пригоди – що і як «пробував». У свою чергу, криміналісти винесли свій вердикт: «Виявлено явні ознаки канібалізму».

Про Лучина відомо, що він виховувався в неповній сім’ї – ніхто з його колишніх друзів згадати поруч з ним батька так і не зміг. У школі вчився середньо, відслужив в армії, навчався в аграрному технікумі. Крім віршів Лучин досить серйозно захоплювався пауерліфтингом.

На своїй сторінці Лучин зізнався, що основою його світогляду є герметизм – містико-езотеричне теософське вчення. При цьому улюбленим фільмом Лучин назвав «Американську історію жахів», один із сюжетів якої, до речі, розповідає про маніяка на прізвисько Кривавий Лик, який вбивав випадкових жінок.

Зауважимо, що судово-психіатрична експертиза визнала вбивцю осудним.

Свої твори на езотеричні і навіть патріотичні теми канібал розміщував в Мережі – він мав майже шість тисяч постійних читачів. Якраз напередодні розправи канібал хвалився статусом номінанта в конкурсі «Поет року 2016», а вірші Лучина друкували в альманасі «Лірика». Однак його творчість не витримує ніякої критики: вона вкрай безграмотна. Ось тільки один приклад:

Моє серце не витримає болю,

Тут любов вся вичерпалася давно,

Набридло грати в любові ролі,

І вже якось серцю рівно.

Ближче до вироку позиція канібала різко змінилася – він заявив, що ні в чому не винен. І в прозі, і у віршах.

«Вдумайтеся, хто це перед вами?

Маніяк, вбивця, людоїд? Але не так.

Я поясню все короткими словами:

Студент, спортсмен, поет, а решта – маячня.

Сподіваюся, ви у всьому без поспіху розберетеся.

Зрозумієте, що вбивства я не скоював », – таким нехитрим твором закінчив своє останнє слово віршомаз і спробував пригадати знаменитого маніяка Чикатила.

Ні сльози матері (жінка запевняє, що її сина підставили), ні вірші з клітки, схоже, не зворушили прокурорів, і вони попросили визнати Лучина винним в скоєнні вбивства, а також в нарузі над тілом потерпілої і призначити йому 20 років колонії. Новгородський суд дав на рік менше, а також зобов’язав виплатити сину жертви 1,5 мільйона рублів в якості моральної шкоди. Тепер Лучину доведеться написати як мінімум бестселер, щоб відшкодувати шкоду родичу нещасної жінки.

Нагадаємо, тіло дівчинки знайшли в лісосмузі: в Україну «повернувся» моторошний маніяк з 90-их

Як повідомляла Politeka, в Києві школярка скоїла непоправне на очах у всіх.

Також Politeka писала, що складений топ знаменитих жінок-маніяків: на їх рахунках сотні жертв, жорстокість вражає.