Росія труїть сурогатом майбутній урожай українських фермерів
Весняна посівна кампанія в Україні під загрозою зриву: ринок заполонили низькосортні мінеральні добрива з Росії та інших пострадянських країн, що діють на боці Москви
За оцінками експертів, частка російського контрафакту коливається в межах 30-40% від всієї продукції, що продається, пише dsnews.ua.
За 2017 рік Russian Federation привезла в нашу країну добрив на 2 мільярди доларів, зайнявши сумарно 70% всього вітчизняного ринку, про що ми писали в публікації “Чорний ринок мінеральних добрив: російська загроза українському АПК”. В цьому році тенденція не змінилася: за даними Союзу хіміків України, за 2018 року імпорт добрив зріс до 57% в загальному обсязі споживання, в той час як до 2014 року його частка становила менше 15%.
Частина імпорту з РФ розподілили між собою Білорусь, Казахстан, Узбекистан, Литва, Польща і Туреччина. Тому економічний ефект від введених Кабінетом міністрів антидемпінгових мит виявився не таким істотним, як очікувалося. Спеціалізоване видання “Латифундист” цитує Віталія Саблука, заступника директора Інституту аграрної економіки: “Імпортні марки добрив з Узбекистану, Казахстану, Болгарії та інших країн – це не що інше, як “замаскована” продукція російських виробників. Причому якість її залишає бажати кращого. Що в результаті позначається і на врожайності”. Активіст ВО “Свобода” Олександр Аронець масовий імпорт російської продукції назвав атакою на український чорнозем і елементом спланованої гібридної війни Росії.
Як розповів нам радник Союзу хіміків України Ігор Гольченко, найчастіше сертифікати якості не надаються при імпорті, особливо з Росії, щоб приховати або виробника, якщо такий знаходиться під санкціями, або щоб не платити антидемпінгове мито. Будь-який контроль якості або хімічного складу ввозяться добрив на кордоні не проводиться: “Союз хіміків України неодноразово звертався до Державної митної служби та в Міндоходов з вимогою проведення контролю хімічного складу ввозяться добрив, але жодного конструктивного відповіді або дії з боку цих органів ми так і не дочекалися”.
Як повідомляє аграрне інформаційно агентство Agravery, херсонський фермер Роман Д. при засіві озимої пшениці вирішив додати в грунт азотно-фосфорне добриво узбецького виробництва. Захотів заощадити грошей, оскільки азіатський продукт коштував на 30% менше аналогів. “Сто раз уже пошкодував про те, що взяв узбецьку. Її гранули забили мені всі сошники через те, що були нестандартного розміру. Довелося сівалки ремонтувати. І час втратив, і гроші витратив. Потім мені вже знайомий фермер сказав, що я купив якийсь російський сурогат, розфасований в Узбекистані “, – скаржиться аграрій. І таких історій українські хлібороби можуть розповісти більш ніж достатньо.
Схожа ситуація сталася і з харківським фермером Валентином Собко. Він поскаржився на неякісну аміачну селітру, вироблену в Казахстані: “Скажу чесно – мене підкупила ціна. Якщо зазвичай за тонну платиш 8700-9500 гривень за тонну, дивлячись який виробник, то я сторгувався за 7500 гривень. Думав, що заощадив, а через три місяці вся селітра перетворилася в один великий шматок каменю. Ціла тонна!”, – розповів аграрій в коментарі Agravery.
Довелося українським фермерам зіткнутися в цьому році і з несподіваним явищем: у них стали купувати порожню тару, що залишилася від мінеральних добрив, щоб повторно її використовувати як упаковку продукції. “Особливо цікавляться, якщо є упаковка від білоруських, менше від узбецьких або казахстанських добрив. Спочатку було незрозуміло навіщо це робиться, а потім з’ясувалося, що в неї по другому колу фасують російський контрафакт”, – цитує одного з учасників ринку сайт Bizagro.
Активіст ВО “Свобода” і популярний блогер Олександр Аронець на своїй Facebook-сторінці розповів про класичну схему продажу контрафакту і фальсифікату: фермерам пропонують мінеральні добрива, вироблені під відомим брендом.Якщо у потенційних покупців закрадається сумнів в якості продукції (упаковка, вага, склад) то дилери підсовують аналог, випущений нібито за ліцензією, але на 15-20% дешевше. Основу “ліцензійних” добрив нерідко становить справжні, а от далі починається “алхімія”: вміст з оригінальною пачки змішують з порошком з важкими металами (зазвичай це кадмій) і радіоактивними елементами.
У кращому випадку пропорція виглядає 2 до 1. Отримане “добриво” фасується в нові мішки і продається нічого не підозрюють фермерам. А кадмій – дуже токсичний метал і при попаданні в продукти харчування він згодом завдає шкоди здоров’ю людини. Але навіть якщо даний добриво змішали з нешкідливим крейдою або золою, то аграрій все одно залишиться в програші – він в рази недоотримає запланований урожай через те, що не витриманий баланс поживних речовин для грунту.
На упаковках самопальних добрив вказується некоректна інформація про зміст, пишуться абстрактні цифри, нічого не мають спільного з реальним вмістом. Проблема в тому, що встановити відповідність добрива стандарту можна лише в спеціалізованих лабораторіях: наприклад, нещодавно в карбамідно-аміачної суміші, привезеної з Росії, азоту виявилося менше 20%, а норма становить 28-32%.
Російські компанії-виробники “Дорогобуж”, “Єврохім” і “Уралхім” практично весь 2017 рік працювали за такими схемами, стверджують в Союзі хіміків України: “Ці схеми передбачають додавання в аміачну селітру гранул складних добрив (механічне змішування), незначної кількості кальцію, фосфору / сірки або інших мікроелементів.
По суті, це та ж сама аміачна селітра з абсолютно тим же впливом на грунт, але за документами складу добрива формально змінюється, і в результаті такі маніпуляції дозволяють оформляти імпортовані добрива вже під іншими митними кодами (ТНЗЕД). Відповідно, це дозволяє імпортерам ухилятися від сплати митних зборів і платежів. Оскільки контроль з боку митних органів відсутня – товар без мит потрапляє в Україну.
Тільки за минулий рік розмір недоотриманих Україною мит за цією статтею склав більше 90 мільйона доларів”, – заявив Ігор Гольченко. Головний аналітик по ринку агрохімії ІА” Інфоіндустрія “Михайло Саніцкій в коментарі виданню “Агроінсайдер”зазначив, що серед мінеральних добрив проблема №1 – це фальсифікат карбамідно-аміачної суміші (КАС). “Розплодилося багато шахраїв, які” бодяжат бурду “і видають її за КАС. І з фальсифікатом рідких добрив боротися складно “, – зазначив він.
Карбамідо-аміачна суміш (КАС 32) містить 32% азоту. Завдяки цьому хімічному елементу КАС виходить дуже щільним по консистенції. Але якщо добриво розбавити звичайною водою і додати звичайну кухонну сіль, то зовні її буде не відрізнити від оригінальної КАС. Результат використання такого “добрива” виявляється плачевним: повністю “згорає” урожай і завдається шкода грунту. Виробництво “бурди” – побічний наслідок введених Урядом України навесні 2017 року антидемпінгових мит в розмірі 31,8% для двох видів – карбаміду і КАС.
Санкції розраховані на п’ять років. Як повідомляє видання “Харчопром України”, до введення цих заходів Росія була основним зовнішнім постачальником азотних добрив в Україні, займаючи до 90% імпорту – і це після анексії Криму та військової агресії на Донбасі! Напередодні 2019 року українські експерти аграрного ринку налаштовані песимістично. “Втрати врожаю будуть однозначно”, – стверджує глава Аграрного союзу України Геннадій Новіков в нашій публікації “Ризики-2019: дефіцит врожаю і втрати мільярдів гривень”. На думку Віталія Саблука, “пшениця втратить 10% потенціалу врожайності, а це 5 мільярдів гривень виробленої продукції. Для конкретного фермера це 800-1000 гривень недоотриманого прибутку з кожного гектара, що в комплексі негативно вплине на ВВП – тобто пенсії, соціальні виплати, валютні надходження “.
Раніше ми писали, що у засилля російської контрабанди є два негативних наслідки для України: знищення власної хімічної промисловості та агропромислового комплексу через неякісні добрив. Щоб побороти контрабанду мінеральних добрив потрібно з нею по-справжньому боротися.
У Союзі хіміків України нам розповіли, що основні пункти пропуску російських добрив – це Сумська, Чернігівська та Харківська митниці. З червня по вересень 2018 років через ці три пункти заїхало близько 200 тисяч тонн добрив з РФ без сплати мит і без перевірки хімічного складу. Знайомі з ситуацією аграрії не під диктофон кажуть, що лазівки на україно-російському кордоні, через які йде трафік добрив, всім чудово відомі – і правоохоронцям в тому числі. І навіть придумувати нові схеми не потрібно, адже старі, про які ми вже писали, прекрасно працюють. Тільки виграє від цього не українські фермери і країна в цілому, а ті, хто виробляють і поставляють сюди фальсифікат – Росія і її поплічники.
Як повідомляла Politeka, Херсонський фермер постраждав через добрива з Узбекистану.
Також Politeka писала, що упаковка – білоруська, добрива – російські