Робота в Польщі: сенсаційне зізнання заробітчанки, яка більше ніколи туди не повернеться

Оголошення про роботу в Польщі сьогодні можна зустріти де завгодно, навіть в громадському туалеті. Шквал запитів на українські робочі руки в Польщі зростає з кожним роком

«Зворотний бік Місяця» в таких заробітках є завжди. І неважливо, куди ти вирушаєш заробити – в Польщу, в Росію, в Італію чи Португалію. Завжди є одне «АЛЕ», яке в будь-якому випадку буде приносити вам дискомфорт під час вашого перебування на заробітках в чужій країні.

По-перше, адаптація в чужій державі, з чужим по ментальності народом – це завжди болісно.

По-друге, немає такого роботодавця, який би спочатку виклав всі «підводні камені» того, кому він пропонує заробіток.

Ну й по-третє – найчастіше (та що там кривити душею – практично завжди) найманець в іншій країні, особливо для так званих сезонних робіт, буде отримувати менше, ніж той, який є громадянином цієї країни.

До речі звідси і спалахують невдоволення серед тих же поляків, які обурюються тим, що через українців їм стало важче знаходити роботу. Тільки вони не згадують один факт – за ті гроші, які зазвичай платять українським робітникам, поляки б працювати просто не захотіли.

В одному з львівських ЗМІ була опублікована дійсно страшна історія молодої українки Соломії Цури, яка поділилася своїми враженнями про роботу в сусідній країні.

У рекламі дівчині пообіцяли високу зарплату і прекрасні умови проживання. Але перший шок вона відчула, коли ознайомилася зі своїм житлом.

«- Це, напевно, помилка, – подумала я, коли вперше увійшла в кімнату, де мені, як заробітчанку, запропонували жити. За сумісництвом це була і кухня, спальня і ванна. Роздутий паркет, на стінах цвіль, дерев’яні крісла – обдерті і поламані, а у старенької газової плити трохи працювала всього один пальник. Особливо обережно доводилося звертатися з розеткою. Одне різкий рух – і вона вже зовні », – описує Соломія умови свого проживання.

Туалет був далеко на іншому поверсі. І мав один цікавий недолік – він був без дверей. У крихітній горе-кімнаті було холодно і сиро, тому що вона перебувала в підвальному приміщенні. А згодом дівчина дізналася, що в цих «апартаментах» повинні були поміститися ще дві українки. На її щастя вони не приїхали.

Інтернету, щоб хоча б пізно ввечері поговорити з рідними – не було.

«Не дозволено» – сказали їй.

Ще до восьмої години ранку заробітчанка повинна була бути на робочому місці – у величезному саду. Там вона і проводила весь свій час протягом майже двох місяців – з ранку до пізнього вечора. Працювати доводилося в парі.

«Робота на кшталт простенька. Здорові яблука я зривала і кидала в відро. Коли воно наповнювалося, передавала партнеру, і він висипав фрукти в величезні контейнери Темп роботи – швидкий, можливості перепочити немає, господиня, яка стежить за нашою роботою, обурюється, коли ми пробуємо хоча б сісти навпочіпки », – розповіла Соломія.

На обід давали лише півгодини. За словами дівчини, найважче було працювати після обіду: «коли хоч на мить розслабишся, непросто далі працювати в колишньому ритмі, руки вже як вата».

Чи не давала розслабитися заробітчанам і норовлива польська погода – працювати доводилося і в спеку, і в дощ. Рятуватися від пекучого болю розтривожених мозолів Соломії допомагали тільки гумові рукавички, які вона одягала поверх двох звичайних.

Найважче дівчині було перші тижні. Боліло все тіло, а особливо спина. До кінця робочого дня вона часто не могла підняти навіть ложку, щоб поїсти. При цьому всі готувала собі сама.

“Свої водні процедури я запам’ятаю назавжди. Душ? Ха-ха! Мені довелося митися в тазику, в якому містилися тільки мої ноги, а обливалася я з кружки, в яку намагалася набрати трохи теплої води. Після кожного такого “прийняття душу” доводилося мити ще й підлогу “, – скаржиться дівчина.

А коли Соломія спробувала натякнути господині, що так не можна чинити з людьми – навіть якщо вони батрачать на тебе, то та у відповідь тільки зневажливо пирхнула.

За словами дівчини, поляки не приховують, чому наймають людей з України – їх співвітчизники просто не хочуть працювати за такі маленькі гроші, на які погоджуються українці. Заробітчанка отримувала вісім злотих за годину – це близько 56 гривень.

Єдиним вихідним у неї була неділя. Тільки в цей день дівчина закуповувала продукти і могла поговорити з рідними, підключившись до мережі.

Ця історія закінчилася для Соломії не кращим чином – вона зламала ногу. При цьому з’ясувалося, що господиня не оформила на неї страховку. Вона відразу ж запропонувала українці купити собі квиток додому, і була дуже незадоволена, що доведеться шукати нову робітницю.

«До Польщі на заробітки я більше ніколи не поїду. У мене склалося непереборне враження, що нас тут вважають за рабів. І, це не тільки моя думка, про це вголос говорили всі, хто працював поруч зі мною. Однак мій досвід – тільки один з тисячі. Можливо, вам пощастить більше. Але, відверто кажучи, я в цьому сумніваюся », – констатує заробітчанка.

Слід зазначити, що перелом ноги – це далеко не найстрашніше з того, що може трапитися з українськими гастарбайтерами в Польщі. Менше року тому польські ЗМІ опублікували моторошну історію про те, як 20-річної українець заробив всього 84 злотих і позбувся правої руки.

Він влаштувався на роботу нелегально, причому підвал, в якому знаходилася машина для видавлювання картонних форм, власник зовні закривав на ключ. І коли заробітчанину там випадково затиснуло пресом руку, то ніхто не прийшов йому на допомогу. Його врятувало тільки те, що зміг відправити СМС своєму другові. У підсумку польський роботодавець просто відмовився виплачувати потерпілому яку-небудь компенсацію, і українець змушений був домагатися її через суд.

Нагадаємо, вже чверть польських роботодавців готова платити українцям більше, ніж своїм.

Як повідомляла Politeka, скільки українців виїхали на заробітки за кордон: рахунок йде на мільйони.

За матеріалами “Харков”