Українського в’язня Кремля Балуха засудили ще до 5 років: Я безмежно вдячний Богу
В окупованому Росією Криму винесли черговий спірний вирок у справі українського політв’язня Володимира Балуха
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив Олександр Тверський.
Так, політв’язня, який тримає голодування вже 109-й день, засудили до п’яти років позбавлення волі і штрафу.
«Володимир Балух. 109-й день голодування. Тільки що оголошений вирок: 5 років позбавлення волі і штраф», – повідомив Тверський.
Також Осман Пашаєв на своїй сторінці у Facebook опублікував лист, який написав Володимир Балух.
Політв’язень дякує всім тим, хто підтримує його та його родину у цей час.
Вторгнення в Азовське море: до берега стягують танки, війська піднято по тривозі
«Красно дякую всім за Ваші листи і молитви… Ваша щира участь у моєму житті – це неоціненний скарб, дарований Богом чомусь саме мені… Я безмежно вдячний Богу, батькам і своєму народу…», – написав у листі Балух.
Його звинувачують в дезорганізації роботи ізолятора тимчасового тримання.
«Даний судовий процес вже в п’ятий раз підтверджує, що використовуються всякі формальні приводи з однією метою – якомога жорсткіше покарати людину за вільнодумство, за потребу залишатися собою, любити свою країну, рідних і близьких, не ставати зрадником, за необхідність вголос висловлювати свою думку про те, що відбувається», – сказав активіст.
Також Володимир Балух заявив, що російська система цілеспрямовано взяла його в заручники: «Рано чи пізно я виграю всі суди. Якщо не в цій державі, так в іншій. Слава богу, світ не обмежується цією країною. І я б дуже хотів, щоб моральну і матеріальну компенсацію мені виплатили з ваших кишень. Ваша держава взяла мене в заручники».
Нагадаємо, Балух був затриманий 8 грудня 2016 року. Відносно українського політв’язня було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 222 КК РФ ( «Незаконне зберігання і носіння вогнепальної зброї і боєприпасів).
Ще 4 серпня 2017 року Роздольненський районний суд засудив Володимира Балуха до 3 років і 7 місяців колонії загального режиму.
В останньому слові активіст заявив: «Я не хочу, щоб коли-небудь мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мене в тому, що я десь злякався, виявив слабкість».