Яблучний Спас: історія, заборони і традиції

Церковне свято Преображення Господнього є одним з найдавніших християнських свят

Вперше його святкування згадувалося ще в четвертому столітті. Історичне свідчення святкування саме в 4 столітті отримано завдяки будівництву на горі Фавор храму на честь Преображення.

У день Преображення Господнього знаходять своє відображення події, які відбулися за життя Ісуса Христа.

Біблія описує цей день таким чином. Для молитви на гору Фавор піднялися Ісус Христос з кращими своїми учнями Петром, Яковом та Іваном. Під час молитви учні Спасителя впали в стан, подібний до сну. Позбувшись від цього стану, вони не могли повірити своїм очам – від одягу і самого лику Ісуса Христа виходило божественне світіння.

Пізніше учні змогли побачити, що Син Божий вів бесіду з двома людьми, в яких учні визнали пророка Іллю і Моїсея. Старозавітні пророки попереджали Спасителя про майбутні події його розп’яття і смерті.

Відзначимо, що віруючі для свята Преображення Господнео використовують й іншу назву – Яблучний спас. Його називали Яблучним або Середнім Спасом тому, що він знаходився між двома іншими святами, які відзначають у серпні.

Святкування Яблучного Спаса має язичницьке коріння, коли в храм приносили новий урожай, і дякували сили природи за дані нею дари. Тому святкування Спаса поширене тільки серед православних слов’ян.

У свято Преображення Господнього віруючі ходять до храму для освячення врожаю яблук цього року. У деяких регіонах приносять до церкви виноград. Вважалося, що після освячення фрукти можна використовувати в їжу.

До цього дня жінки, рано втратили своїх дітей, яблук в їжу не вживали. Вважалося, що тоді їх дітям на небесах не дістанеться райських яблук.

Джерело: Politeka