Боєць АТО пропустив 16 дзвінків від улюбленої: він не міг їй вже відповісти

Донбас в тій ситуації, в якій він знаходиться сьогодні, на жаль, все частіше в українців асоціюється з бойовими діями, руйнуваннями житлових будинків, важкими пораненнями українських громадян і трагічною загибеллю воїнів Збройних Сил України

Донбас асоціюється з героїчним протистоянням українського народу проти натиску прокремлівських найманців, бандам місцевих формувань і жіночими сльозами, які втратили своїх близьких і рідних в зоні, де рвуться снаряди і свистять випадкові кулі.

Одну з таких історій розповіла Анна Усик.

У сучасній билині фігурує боєць АТО з ім’ям Євген. Євген відпрацював 12 років на автозаводі, а потім відправився на схід України. Там йому доводилося займатися і вивезенням загиблих тел. Як це трапляється, з місць, де йдуть бойові битви, Євген не повернувся. Він загинув, а десь в тихій і спокійній частині Неньки його чекала дівчина та його ще не народжений син …

– Коли їхав на війну, думав, найважче – закрити очі загиблому товаришу. А як Ваньку вбили, я перший до тіла підбіг. На його грудях завібрував телефон. Дістав із кишені, а це – мама дзвонить. Не знав, що робити. Якщо зіб’ю, дам надію, що він – живий. А скажу про смерть – вона може не витримати цього, – розповідав Євген.

Його збирали в АТО усім селом. Повернувся з передової позаторік.

– Той телефон вібрував у моїй долоні секунд 30. Вони здалися вічністю. Це був останній дзвінок мами до Вані. Ні вона, ні я більше не почують його “Альо, та все нормуль. Давай я тобі пізніше передзвоню”. Потім ще троє товаришів на моїх очах пішли на той світ. На їхні мобільні дзвонили матері, дівчата і дружини. А ми не брали слухавки. Бо ту правду сказати, як і пережити, важко.

Євген звільнився з автозаводу, де працював 12 років. Зайнявся розведенням фазанів. Але залишив їх на батька й подався в АТО вивозити тіла загиблих.

– Мамо, ти мені не дзвони. Сам наберу, – просив Марію Тимофіївну. – Якщо загину, не вбивайся горем. Зустрінемося – як не тут, то там, – показав пальцем у небо.

Потім знову поїхав до побратимів на фронт. Дзвонив раз на три дні. Доки не зник.

У квітні біля їхнього подвір’я зупинилася “швидка”. Марію Тимофіївну напів­притомну відвезли в лікарню. Євгена у труні додому повернули через чотири дні. Після похорону матір узялася розбирати синові речі. Зарядила його мобільний. На ньому – 16 пропущених дзвінків від абонента “Кохана”.

– Добрий день. А Женю можна? – питає юний і тремтячий голос.

– А Жені більше нема, – Марія Тимофіївна не стримує сліз.

– А ми збиралися поженитись. Я від нього сина ношу, – каже Оксана з Дніпра.

На Покрову в нашому селі хрестили Олексу, сина Євгена.

Нагадаємо, раніше бійці ООС розповіли, як бойовики намагаються розлютити їх.

Як повідомляла Politeka, бійці ЗСУ показали, як ганяють Путіна на фронті.

Також Politeka писала, що бійці на передовій: Порошенко назвав зарплату військових.