Як точка сидіння визначає точку зору в українській політиці

Тарифи на проїзд до 2014 року не переглядалися: на метро – з 2010 року, а на використання наземного транспорту – з 2008 року

Київська влада встановила власний антирекорд. З часу перебування на посаді міського голови Віталія Кличка вартість проїзду в транспорті зросла в двічі, про що у своєму блозі пише Олександр Федоренко.

Цікаво, що тарифи на проїзд до 2014 року не переглядалися: на метро – з 2010 року, а на  використання наземного транспорту – з 2008 року.

Та важливо зовсім не це. Історія нам нагадує про те, як у 2009 році Блок Кличка активно боровся проти “необґрунтованих тарифів” молодої команди Черновецького  і завжди радикально реагував на будь-які підвищення. А в 2011 році Кличко навіть подав до суду на Попова, мовляв, підвищення незаконне і необґрунтоване. Тепер сам Кличко, будучи міським головою, без пояснень на початку травня заявив про підвищення ціна на проїзд в київському метрополітені з 5 грн до 8 грн., тобто одразу аж на 60%. Після шквалу емоцій збоку мешканців міста, було анонсовано про організацію громадських слухань з цього питання. Хоча все мало бути зовсім навпаки: спочатку пояснити чому на стільки необхідно збільшити вартість, потім влаштувати громадське слухання, а вже в кінці виносити рішення.

Звичайно підвищення неминуче, бо нікому тепер на Кличка подавати до суду та блокувати трибуну.

Войовнича фракція Батьківщини, яка за попередньої влади  саботувала засідання, блокувала трибуну, влаштовували масові акції протесту проти збільшення тарифів, сьогодні дала свою мовчазну згоду.

Для виборців незрозуміло, чим підвищення Попова сьогодні відрізняється від підвищення на 60% від Кличка. Але зрозуміло одне: точка сидіння сьогодні визначає точку зору в українській політиці.