Програє на всіх фронтах: як Путін став рабом Китаю

Великий вплив Путіна завершується на Білорусі та окупованих частинах Грузії

Росії як суперсили сьогодні немає, вона не в авангарді. За лицемірством, невиконаними обіцянками, ударами ножем у спину Росія чемпіон, але не цим вимірюється світова сила.

Про це розповів директор аналітичного центру “Політика” Микола Давидюк.

Наприклад, Китай реально нарощує свою силу військовими потужностями, там надзвичайна кількість зброї. Якщо Китай погрожує, всі сусіди з ним погоджуються, ніхто не хоче воювати. Росія в іншій ситуації. Стара слава радянських танків і установок живе, але за фактом ці танки давно іржаві. Можна воювати з Україною, з якою співвідношення сил 1:16, але це не та війна, про яку мріяв Путін, коли говорив, що захопить увесь Південний Схід. Маленька Україна змогла протистояти велетенській Росії, це показник слабкості російської армії.

Де Путін себе посилив у Північній Кореї? Північна Корея сьогодні практично повністю належить Китаю, особливо після зміни президента в Південній Кореї. Трамп домовляється про зустріч із Північною Кореєю не з Путіним, він уже не в грі. На Путіна зважають лише з огляду на перерозподіл територій на китайську користь.

Контракти про довгострокову оренду землі, які укладають за Путіна, містять натяки на те, що ці землі не повертатимуть, а там десятки тисяч гектарів, вони стануть китайськими. Кордон перекидається дуже часто самовільно, не на користь Росії. Найбільше питання – чи зможе Путін досидіти до кінця свого терміну?

У Заходу є реальна зброя, а в Путіна – лише мультики про це під час виборчої кампанії. Єдине, що йому гарантує безпеку на посаді – те, що Росія має ядерну зброю. Але цю посаду можна втратити дуже легко, значно легше, ніж її здобути.

Нагадаємо, як передавала Politeka, повідомляється, що в ході телефонної розмови президента США Дональда Трампа з президентом РФ Володимиром Путіним, яка відбулася 20 березня, перший запропонував провести двосторонню зустріч у Вашингтоні.

З повним текстом матеріалу можна ознайомитися тут.

Джерело: Politeka