Не погода погана, а політики дурні: експерт розвінчав останні “перемоги” України

Судячи з усього, коли люди хронічно й органічно брешуть, лицемірять, фарисействують, то від цього починає ковбасити якусь Ноосферу, і в природи з’являється не просто погана погода, а така ідіотська і неправильна, як-от зараз.

І тоді всі природні катаклізми відразу стають зрозумілими: це ми самі їх провокуємо своєю потворністю (привіт, Старий Завіт)!

Хочу чесно розділити Нобелівку з Петром Олексійовичем Порошенком. Бо ідея про вплив людського лицемірства на атмосферні процеси забрела до мене в голову саме під час його публічних виступів, що раптом хлинули, як у невмілого сантехніка.

Знову ПОП щедрою рукою сівача ділиться з нами душевнопідйомними байками про свої видатні перемоги, успіхи та досягнення заради нас, невдячних. Тому і нам належить ділитися з ним не лише податками, що відправляються в бюджет, як в останню скорботну путь, а й іншими нашими доходами.

Не знаю, чим простимулював ПОПа його довірений політнавігатор Юрій Луценко, який просуває ідею суперпартії влади (поділити квоти — це ще не отримати голоси!), але Петро Олексійович різко почав передвиборчу кампанію — чи то президентську, чи то парламентську, чи то обидві в одній склянці.

І співає він нам про долар по вісім, членство в Євросоюзі та АТО за тиждень. Чи це він раніше розповідав… Точно! А зараз про економічне зростання у нас і важке життя у нього, завершення АТО миротворцями і перемогу над корупцією. Джерельна правда що тоді, що зараз…

А ще ПОП, виявляється, зустрічався з Юлією Тимошенко винятково для того, щоб врахувати позицію фракції «Батьківщина» при голосуванні за НБУ та ЦВК. Та я радше повірю, що Путін таки розбомбив ІДІЛ із гіперзвукової рогатки, ніж у те, що Порошенко має намір враховувати інтереси Тимошенко!

Але остаточне розуміння свого відкриття викристалізувалося у мене під час трансляції Верховної Ради, де, прости Господи, депутати від владної коаліції навперебій хвалилися перемогою в Стокгольмському арбітражі. Ще й президент на РНБОУ до Стокгольму припіарився…

Виграний арбітраж — це, звичайно, чудово, але перемога в газовій темі — це, наприклад, коли наша комуналка перейде на газ власного видобутку, що спричинить кратне зменшення тарифів. І ми будемо думати, що «Газпром» — це лише спортивна команда.

Бажання нахабно приписати чужі заслуги бачу, а перемогу — ні. Зате спостерігається духовна єдність дворушників при владі: Президент так само приписує собі якусь священну боротьбу за Антикорупційний суд, хоча всі зацікавлені знають, що до цього його насилу змусили МВФ зі Світовим банком. Наступивши на найболючіше. Ні, на гроші. Адже ПОП усі гроші в Україні вважає своїми.

І все одно без пересмикування не виходить. Закон призовні камлання Андрія Парубія проголосували в першому читанні з усіма тими недоліками, проти яких і обурився Захід. Зрозуміло, пообіцявши виправити до другого читання (з законом щодо авторських прав — ті самі граблі).

Нагадаємо, як передавала Politeka, незважаючи на заяву про розірвання всіх контрактів з Україною, «Газпром» не збирається в найближчий термін припиняти транзит газу через Україну. Про це заявив офіційний представник компанії Сергій Купріянов.

З повним текстом матеріалу можна ознайомитися тут.

Джерело: Politeka