Мінські угоди можна було виконати протягом 6-8 місяців після їх підписання

На момент підписання Мінських угод існували всі механізми для їх реалізації вже до кінця року. Але цього не сталося в першу чергу через відсутність політичної волі сторін

Про це в інтерв’ю ТАСС заявив спецпредставник з питань гуманітарного характеру в рамках Тристоронньої контактної групи по мирному врегулюванню ситуації в Донецькій і Луганській областях, лідер Громадського руху «Український вибір – Право народу» Віктор Медведчук.

«Тоді я був упевнений: є всі механізми для реалізації Мінських угод. Будь на те політична воля сторін, виконати “Мінськ” можна було б протягом 6-8 місяців, максимум до кінця 2015-го, – зазначив він. – На жаль, цього не сталося».

На думку Віктора Медведчука, проблема ще і в тому, що за три роки сторони так і не приступили до реалізації головної частини Мінських угод – політичної. І це теж ознака відсутності політичної волі до швидкого врегулювання конфлікту мирним шляхом.

«Хоча вдавалося досягти домовленостей по “режиму тиші”, вони носили тимчасовий характер, в першу чергу тому, що не виконувалася основа основ “Мінська”- його політична частина, питання політико-правового характеру, – упевнений лідер «Українського вибору – Права народу» . – Відповідальність за зрив Мінських угод цілком і повністю лежить на Верховній Раді – в парламенті немає ні політичної волі, ні політичного ресурсу для прийняття цих законів. Скажу більше, багато депутатів відкрито працюють проти “Мінська”. І прямий доказ тому – прийняття ВР так званого закону про реінтеграцію, закону, який ставить хрест і на Мінських угодах, і на реінтеграції Донбасу».

Однак Віктор Медведчук висловив упевненість, що, незважаючи на існуючий стан справ, Мінські угоди – це єдиний шлях мирного врегулювання конфлікту. Вони безальтернативні, і саме тому не тільки були підтримані главами держав «нормандської четвірки» – України, Росії, Франції, Німеччини, а й затверджені резолюцією РБ ООН. На думку представника Тристоронньої контактної групи, реалізація «Мінська» стане можливою, як тільки в Раду прийдуть ті, хто буде розуміти, що сьогодні головне для України – це мир. Такий запит суспільства, і з цим політикам доведеться рахуватися.