Помер Леонід Каденюк: життя легенди, причина смерті та нездійснена мрія

 Сьогодні помер Леонід Каденюк , він так і залишившись єдиним космонавтом незалежної України

31 січня на 68 році життя помер легендарний українець Леонід Каденюк. Три дні тому йому тільки виповнилося 67 років.

Леоніду Костянтиновичу раптово стало погано під час прогулянки в парку Царське Село в Києві. Лікарі, що приїхали на виклик до космонавта, не змогли врятувати його життя.

За попередньою інформацією, яку повідомили в Державному космічному агентстві України, Леонід Каденюк помер від серцевого нападу.

«За інформацією родичів, в ході традиційної ранкової пробіжки в парку в середу вранці у Леоніда Костянтиновича стався серцевий напад. Він був госпіталізований у лікарню, проте врятувати йому життя медикам не вдалося», – повідомили в агентстві.

Перерахувати всі почесті легендарного українця займе якийсь час. Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, льотчик-випробувач, генерал-майор ВПС України, Герой України, кандидат технічних наук та член МФКО.

Леонід Костянтинович Каденюк народився 28 січня 1951 року в невеликому селі Клішківці Хотинського району, Чернівецької області в родині сільських учителів.

Майбутній космонавт закінчив школу зі срібною медаллю, на «4» склав лише іспит з української мови.

У 1976 році Каденюка відібрали в загін космонавтів в групу космічної системи «Буран», звідки він відрахований у 1983 році за розлучення з дружиною.

А ось уже в 1995 році Леонід Костянтинович потрапив до Національного космічного агентства України.

Леонід Каденюк відправився у свій легендарний політ після того, як пройшов підготовку в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як спеціаліст по корисному навантаженню.

І ось 19 листопада 1997 він здійснив свій перший космічний політ у складі екіпажу американського БТКК «Колумбія» (англ. Columbia) місії STS-87. На Землю космічний корабель повернувся 5 грудня 1997 року.

У польоті, що тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду, Леонід Каденюк виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, соя і мох. Основна мета проведення експериментів — вивчення впливу стану невагомості на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію генів у тканинах сої і ріпи, на вміст фітогормонів у рослинах ріпи, на вуглеводний метаболізм та ультраструктуру клітин проростків сої, на процес ураження проростків сої патогенним грибом фітофтори.

«Я взяв з собою у політ українську символіку: прапор, тризуб, друковане видання «Кобзаря» і кілька особистих фотографій. Коли нам запропонували самостійно вибрати музику на пробудження, я попросив ставити гімн України. Решта членів екіпажу не були проти, навпаки, говорили, що наш гімн бадьорий, а от від їх гімнів ще більше спати хочеться. Багато хто навіть зацікавилися вивченням української мови», – ділився Каденюк враженнями від свого польоту.

Цікавий факт, що у космос Леонід Костянтинович  брав з собою пісні Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка, Софії Ротару та інших.

А ще на 9 добу польоту, 27 листопада відбувся запланований перший зв’язок з Україною. Вперше з космосу українець вів діалог саме зі своєю державою.

З 14 лютого 2006 року Леонід Каденюк був членом комісії з питань космічної діяльності, а з січня 2011 року був радником Прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.

3 грудня 1999 року Каденюк отримав звання Героя України, разом з яким йому вручили орден «Золота Зірка».

Серед інших відзнак космонавта: Орден «За заслуги» III ступеня (12 квітня 2011 год) за внесок в створення і впровадження космічних систем і їх технологій; Орден «За мужність» I ступеня (19 січня 1998 рік) за мужність і героїзм, проведення досліджень на борту космічного корабля «Колумбія»; Іменна вогнепальна зброя (25 січня 2001 рік) за заслуги у забезпеченні обороноздатності України.

Леонід Каденюк до всього написав ще п’ять наукових праць. Книга «Місія — Космос», що вийшла 2009 року у видавництві «Пульсари», отримала перше місце на конкурсі «Книжка року 2009» в номінації «Обрії».

Коли ж у Каденюка питала, як він вирішив стати космонавтом, той звісно ж згадував про Юрія Гагаріна.

«Після польоту Гагаріна 12 квітня 1961 року почалася нова ера в історії людства. Мільйони хлопців хотіли полетіти в космос. Ця подія і сам факт того, що досягнуто рівня розвитку технологій, що дозволяють здійснювати подібні подорожі, справили на мене незабутнє враження. З того моменту, а мені тоді було десять років, я для себе твердо вирішив, що буду космонавтом», – поділився Каденюк.

Про те, як Каденюку вдалося стати легендою української космонавтики, космонавт відповідав скромно: «Я просто наполегливо працював над собою і вчитися. Це мій універсальний секрет успіху – завзята і тривала праця. І мрія. Я переконаний: у кожної людини повинна бути мрія. Саме вона допомагає долати всі труднощі на шляху, дисциплінує і дає сили».

У 66 Леонід Каденюк давав інтерв’ю, в якому відмітив, що не відмовився б побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля ще раз. Натхненням йому служив Джон Гленн – перший космонавт, який полетів у космос від США, а  у 77 років полетів туди знову. На жаль, цій мрії легендарного космонавта так і не судилося здійснитися.