Луценко проти Довгого: спроба ГПУ влаштувати дешевий піар закінчилася повним фіаско

САП яскраво продемонструвала, що доказова база у справі відсутня, а гучні звинувачення, які пролунали з вуст Юрія Луценка не більше ніж яскрава піар-пустушка.

Про те, що справа сфабрикована і немає доказової бази експерти говорили ще влітку. Тепер їх слова підтвердили співробітники САП.

“У зв’язку з десятирічною давністю подій, які є предметом дослідження в кримінальному провадженні, а також знищенням електронної системи інформаційного забезпечення Київради, враховуючи свідчення більшості свідків у кримінальному провадженні та у зв’язку з відсутністю інших процесуальних джерел доказів, вичерпані можливості отримати достатні докази для доведення провини Довгого О.С. в суді “, – йдеться в постанові  Спеціальної антикорупційної прокуратури, датованій 22 грудня 2017 року.

Політичні інтриги замість правосуддя

Нагадаємо, що в липні цього року, Верховна Рада дала згоду на зняття недоторканності з Олеся Довгого, Максима Полякова та Борислава Розенблата, а стосовно Євгена Дейдея й Андрія Лозового – відмовили.

Ще тоді результат голосування сповна показав, що «своїх» не сильно чіпають. А генпрокурор без юридичної освіти досі «плаває» у правових питаннях і здатний лише добре грати в політичні пасьянси і мстити старим кривдникам.

Справа проти депутата Довгого стосувалася виділення земельних ділянок у столиці в 2007-2009 роках, коли той був секретарем Київської міської ради. Йому звинувачували у зловживанні службовими обов’язками з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок заказника “Острів Жуків” загальною площею 44,25 га. Довгий, за версією слідства, скоїв злочин, порушивши регламент Київради.

Термін давності кримінального провадження у справі Довгого закінчився 1 жовтня 2017 року.

Тобто Генпрокурор висунув звинувачення на адресу Довгого у справі більш ніж десятирічної давності. Притому, що рішення по землі приймали на засіданні міськради, тобто колегіально, а значить, по суті, до відповідальності треба притягати 63 екс-депутатів міськради, включаючи екс-мера. Однак вони по справі не проходять. Виходить, що головне для ГПУ – не добитися правосуддя, а чинити тиск на конкретного політика. Але в цьому випадку піар Луценка в історії Олесем Довгим закінчився повним фіаско. САП не пропустила підозру, оскільки бачить повну відсутність доказової бази.

У пошуках крайнього

Цікаво, що САП і ГПУ тривалий час не могли ніяк визначитися, хто ж буде займатися справою Довгого. Замість конструктивної роботи вони займалися перекиданням провадження один до одного.

Зокрема, САП була готова закрити справу ще кілька місяців тому в разі, якщо Довгий погодиться на закриття за нереабілітуючими підставами, і передала справу до ГПУ.

Однак ця пропозиція не припала до душі генпрокурору Юрію Луценку. Він вніс корективи у провадження і відправив його назад в САП. Очевидно, що справа була сфабрикована і не мала доказової бази – це всі експерти говорили ще влітку, але для Луценка це було особистою справою – тому він пішов у ВРУ і влаштував виставу.

Що з цієї «гри в довгу» в результаті вийшло, ми сьогодні й побачили: справа закрита, а Луценко виявився заручником власних амбіцій і недалекоглядності.

Всі крапки над «і»

Фінал справи ОД – не результат політичних домовленостей, а провал Луценка, який активно розпіарив звинувачення проти Довгого, але не підкріпив його доказами.

Пізніше сам Довгий у коментарі на Фейсбуці подякував прокурорам САП і керівництву відомства “за те, що ті не побоялися назвати речі своїми іменами і між «догодити особисто генпрокурору» і «чинити за законом» вибрали останнє.

“Мало хто має мужність чинити за законом, коли сам генпрокурор особисто просить про інше”, – зазначив Довгий.

Політик переконаний, що САП демонструє свою незалежність і професіоналізм. Зокрема, не грає в політику навіть коли це особиста справа для самого генпрокурора. Між «вигідно підіграти владі» і вчинити «сухо по закону» обирає друге, що явно додасть їм авторитету в колах адвокатури та юридичної спільноти

На думку експертів, крах звинувачення ще раз показав неспроможність генпрокурора – дефіцит юридичної освіти привів його до провалу. Луценко так і не зрозумів, що в країні більше не діють старі методи, коли можна було без будь-яких доказів відкривати кримінальні справи. Він не почув повну абсурдність висунутих його підлеглими звинувачень, на що звертали увагу багато юристів, професійні прокурори.

Найімовірніше для Луценка ця історія ще не закінчена. Цілком імовірно, що адвокати Олеся Довгого дістануть його в судах (зокрема й міжнародних). Оскільки закриття справи показало, що підозра була висунута незаконно, а це вже – кримінальний злочин.