Катерина Санниця: як зустріти майбутнього чоловіка 7 грудня

Катерина Санниця – народне свято у слов’ян, що відзначається 7 грудня. У цей день не тільки каталися на санях і санках, а й ворожили на наречених.

За старим стилем день Катерини Санниці, або інакше – Катерини Жонодавиці, припадав на 24 листопада, в цей час вже відкривався санний шлях і стояли міцні морози. Зараз, з потеплінням клімату, і на початку грудня ще зазвичай буває сиро і безсніжно. Але навіть на випадок поганої погоди в цей день є безліч цікавих обрядів і традицій.

Назване свято на честь великомучениці Катерини Олександрійської. Катерина жила в Олександрії в кінці 3-го століття, вона була неймовірно освічена, начитанна, а ще дуже красива. Багато женихів домагалися її руки, але вона відмовляла усім. Уві сні їй явився Ісус Христос і подарував їй каблучку на знак заручин, з тих пір вона стала вважати себе нареченою Христовою.

Одного разу Катерина прийшла на язичницьке свято, імператор Максимін був вражений її красою і спробував змусити її відректися від християнської віри і стати його дружиною. Але розум і мистецтво переконувати Катерини були настільки великі, що вона навернула до християнства і присутніх філософів, і варту, і навіть дружину Максиміана. Імператор був розлючений, наказав стратити всіх, а Катерину піддав жахливим тортурам і відрубав їй голову.

Свята Катерина вважається покровителькою всіх наречених, заміжніх жінок, породіль та вагітних, від чого її і прозвали в народі Жонодавицею. Святу просили дівчата послати їм хорошого жениха, а заміжні жінки – легких пологів або зцілити від жіночих хвороб. Українською свято на честь великомучениці Катерини називали “свято дівочої долі”.

У цей день хлопці та дівчата, під час катань з гірки, ігр та гулянь, придивлялися одне до одного, шукали наречених і женихів. Першими санний шлях відкривали молодята, які зіграли весілля восени. Проїхатися на санях в день Катерини повинні були всі, і старі, і малі. У кого не було санок, котилися з гірки на дощечках.

Катерина Санниця – 7 грудня

Особливою удачею вважалося прокотитися в одних санях. Якщо разом з гори з’їдуть закохані, то будуть разом все життя. А якщо до дівчини в сани сяде хлопець, в якого вона закохана, то і «з його душі скотиться темрява» і він відповість їй взаємністю.

Вірили, що саме Катерина Санниця вкаже майбутнього чоловіка. Тому не тільки спостерігали за хлопцями, як вони змагаються в гонках на санях, а й ввечері влаштовували гадання.

Дівчата зрізали вишневу гілку і ставили її в воду або садили в діжку вдома. У кого зацвітала гілка, та першою і вийде заміж. Після того, як вишня розквітала, дівчина брала квітку і йшла з нею до церкви. Перший, хто зустрінеться їй на шляху, і є її суджений!

Катання з гірки на санях на Катерину-Санницю – це ще й своєрідний обряд очищення, спосіб залишити все важкі думки і негаразди в минулому.

Дійсно, катання на санках бадьорить і фізично, і позбавляє від нудьги. Так що чекаємо снігу – і на горку!

Джерело: Politeka