Цей літак не злетить: розкрито жорстку правду про «успіхи» України

Україна піднялася на чотири позиції в свіжому Глобальному рейтингу конкурентоспроможності країн, складеному фахівцями Світового економічного форуму за підсумками 2016 року

Але це зростання може радувати тільки тих, кому ніколи дивитися трохи далі, ніж на рік назад.

Якщо оцінити ретроспективу в 10 років тому, стає очевидним, що нинішня, 81-я позиція України з 137 країн-учасниць рейтингу – це всього лише флуктуація, тремор національної економічної і державної системи, яка нікуди не поспішає, інформують Экономические Известия.

Тому що, за великим рахунком, нічого кардинально не змінилося. Цифри – тому красномовне підтвердження.

Якщо подивитися на відрізок довжиною в 10 років, то майже по кожному з 12 основних субрейтингів Україна погіршила свої позиції. У різні роки, але наша країна демонструвала і кращу інституційну спроможність, і кращий рівень розвитку інфраструктури, і кращу роботу фінансових ринків та ін. Єдиний безсумнівний прогрес – це незначне, порівняно з 2007 р., поліпшення показника ефективності роботи товарних ринків (101- я позиція в 2016 р в порівнянні з 103-ї в 2007 р).

Сакраментальний збіг можна побачити і в глобальній позиції України за період 2011-2013 рр. У 2012 р. Україна втратила 11 позицій зі порівнянні з 2011 р., а за підсумками 2013 р. надолужила 8 з них. Нагадаю, що в 2012 р. економічним розвитком і торгівлею України завідував її нинішній президент. До речі, мантру про зростання інвестпривабливості України теж корисно перевіряти хоча б казенною статистикою. Не забуваючи про те, що позитивна динаміка ПІІ за 2016 г. – це багато в чому мертві гроші, закочені в капітал банків з іноземною родоводу.

Вельми красномовним і набір показників, за якими Україна входить в замикаючу 10-ку рейтингу. Тут теж – нічого нового: руїна банківського і фондового ринку, відсутність доріг, безправність інвесторів, незахищеність їх прав власності та гнила судова система.

Єдина стійка тенденція за 10 років – це зниження частки України в світовому ВВП: за 10 років майже в 2 рази.

Не змінюється і лідер антипатій бізнесу – корупція. З 2009 р. опитані підприємці називають корупцію першим або другим за значимістю проблемним чинником для ведення бізнесу. Варіації невеликі – за період 2009-2015 рр. фактор корупції межує з політичною нестабільністю, складністю податкової системи, складністю доступу до фінансів. І лише за підсумками 2016 р найбільша кількість опитаних підприємців визнали інфляцію найбільшою проблемою. Але корупція – на призовому 2-му місці.

Всі ці гнітючі цифри переконливо, на мій погляд, підтверджує лише один висновок – з нинішньою системою державного управління «цей літак не злетить». Ми так і будемо «треморити» на тому ж місці, все слабше мерехтячи мікроскопічним ВВП в майбутньому світі. Поки інші країни будуть рости. Поки інші будуть вбудовуватися в інноваційні ланцюжки майбутнього ринку, завойовувати своє місце в новому тисячолітті.

Україні потрібне перезавантаження. Необхідно повертати здоровий глузд і порядність у взаємини держави і бізнесу, необхідно змінювати цільову функцію української економіки: з традиційною максимізації наживи слуг народу на пріоритетне забезпечення інтересів громадянина.

Але нинішній топ-менеджмент України точно не зможе вирішити це протиприродне для нього завдання. Для успіху потрібні нові обличчя з новими ідеями.

Автор: Андрій Ніколаєнко, координатор Української Бізнес Ініціативи