Теракт, що нажахав весь світ: ветеран врятував тисячі життів і загинув

Шістнадцять років тому, в 2001 році, 11 вересня, Всесвітній торговий центр в Нью-Йорку зазнав атаки – ця трагедія стала найбільшою в історії за кількістю жертв, так як загинули 2 тисяч 977 осіб, ще кілька десятків пропали безвісти

Жертв могло бути набагато більше, якби не героїчні дії Ріка Рескорла.

Згадуючи страшну трагедію, публікуємо фрагменти книги Аманди Ріплі «Кризи і катастрофи. Хто і чому виживає», яка розповідає історію Рескорла, який служив у Всесвітньому торговому центрі главою охорони банку Morgan Stanley.

Morgan Stanley займав 22 поверхи вежі-2 і ще поверхи в сусідній будівлі. Після події в 1988 році – вибуху на борту рейсу 103 авіакомпанії Pan Am над шотландським Локербі Рескорла почав турбуватися з приводу ймовірної терористичної атаки на ВТЦ. У 1990 році він привіз в Нью-Йорк свого давнього армійського друга і влаштував йому екскурсію по вежах-близнюках. Він хотів дізнатися, як би його друг, який мав досвід контртерористичної діяльності, вважав за краще атакувати будівлі, будучи терористом. Як пише Джеймс Б. Стюарт в опублікованій в 2002 році біографії Рескорла «Серце солдата», оглянувши гараж ВТЦ, друг заявив, що здійснити тут терористичний акт можна з лекгістю. Якби він хотів напасти на центр, то просто в’їхав би на навантаженій вибухівкою вантажівці в гараж, а потім забрався геть.

Рескорла і його друг-експерт написали в адміністрацію доповідну записку, пояснивши причину своєї стурбованості й настійно вимагаючи посилити заходи безпеки в автомобільних гаражах ВТЦ. За словами Стюарта, їх рекомендації, які влетіли б адміністрації в копієчку, просто проігнорували.

Через три роки Рамзі Юзеф, як і передбачав Рескорла, в’їхав на завантаженій вибуховими речовинами вантажівці в подземний гараж ВТЦ. Коли стіни башти здригнулися від вибуху, Рескорла встав посеред просторого операційного залу банку і почав викрикувати інструкції. Але, як це відбувалося і до вибуху, коли він намагався проводити в Morgan Stanley навчальні пожежні тревогі, всі просто ігнорували його. Тоді він заліз на стіл і закричав: «Мені що, треба зняти штани, щоб ви звернули на мене увагу?» У залі настала тиша, і тоді він роздав ліхтарики колегам банку і повів їх вниз по темних пожежних драбинах.

Після терористичного акту 1993 року авторитет Рескорла став незаперечним … У Рескорла було незвично загострене почуття небезпеки. Він знав, що ризик ще однієї терористичної атаки не зменшується з кожним спокійно прожитим новим днем. Він знав, як нерозумно покладатися на служби швидкого реагування у справі порятунку співробітників своєї організації. Рескорла збільшив штат служби безпеки. Він наказав співробітникам в реальних екстрених ситуаціях не виконувати ніяких інструкцій, що надходять від адміністрації. Він вважав, що вона втратила будь-яке право давати поради, які не зреагувавши на його попередження в 1990 році.

Рескорла почав проводити в масштабах всієї компанії часті і несподівані пожежні навчання. Він навчив співробітників зустрічатися в холі між сходами і за його сигналом спускатися до 44-го поверху. Більш того – він наполягав, щоб верхні етажі спускалися першими. Як тільки останні співробітники, що працюють на розташованих вище поверхах, досягали нижнього, працівники з цього поверху починали спускатися слідом за ними ….

Після кількох перших тренувань Рескорла жорстко критикував співробітників банку за занадто малу швидкість руху по пожежних сходах. Він почав заміряти швидкість спуску за допомогою секундоміра, і люди стали рухатися швидше. Крім того, він не припиняв викладати співробітникам основи поведінки під час пожежної тривоги: завжди треба йти вниз. Ніколи не підніматися на дах. Ніколи.

Рескорла не допускав винятків. Коли під час тренувань в Morgan Stanley були відвідувачі, він домагався, щоб і вони знали, як вибратися з будівлі. Незважаючи на низьку ймовірність того, що вони теж опиняться в екстреній ситуації, Рескорла бажав, щоб до евакуації були готові і ці люди. Він розумів, що їм доведеться допомагати більше, ніж іншим …

Після вибуху 1993 року Рескорла написав ще одну доповідну записку, попереджаючи вище керівництво Morgan Stanley про те, що терористи ні перед чим не зупиняться в своєму прагненні зруйнувати вежі-близнюки. Він навіть коротко описав ймовірний сценарій терористичної атаки, сказавши, що вони можуть спробувати направити на Всесвітній торговий центр літак з вантажем вибухових речовин. Уява у Рескорла працювала краще, ніж у представників влади, і вона постійно надавала йому все нові гіпотетичні варіанти катастрофи. Рескорла порекомендував Morgan Stanley перенести штаб-квартиру в малоповерхові будівлі студентського містечка в Нью-Джерсі. Але термін оренди приміщень повинен мав закончітися тільки в 2006 році …

Уранці 11 вересня Рескорла почув вибух і з вікна свого кабінету побачив, як горить вежа-1. По внутрішній трансляції почав віщати чиновник з адміністрації будівлі, закликаючи всіх залишатися на своїх робочих місцях. Але Рескорла схопив свій мегафон, рацію і стільниковий телефон і почав методично віддавати співробітникам Morgan Stanley накази про негайну евакуацію. Вони знали, що треба робити. Навіть 250 відвідувачам, що навчалися на курсах біржевих брокерів, вже показали, де знаходяться найближчі пожежні сходи …

11 вересня деяка група людей цілком могла б врятуватись, якби чула те, чого навчав Рескорла. Але вони працювали не в Morgan Stanley. За даними проведеного Колумбійським університетом опитування вижили, близько 50% працівників центру не знали, що виходи на дах будівлі будуть замкнені. При тому, что деякі люди згадали, що в 1993 році людей евакуювали саме вертольотами з даху. Тому вони потратили останні хвилини свого життя, піднімаючись на верхні поверхи хмарочосів, тільки щоб уткнутися в замкнені двері. Вони так і загинули там, не розуміючи, чому закриті виходи.

Поки Рескорла на 44-му поверсі направляв людей вниз по пожарних сходах, врізався другий літак, на цей раз потрапивши в його будинок 38-ю поверхами вище. Вежа різко здригнулася, і деякі із співробітників Morgan Stanley опинилися на підлозі. «Всім зупинитися, – наказав Рескорла через свій мегафон. – Вести себе тихо і спокійно». «Люди перестали говорити і рухатися, – пише Стюарт, – як ніби Рескорла зачарував їх». Рескорла негайно переклав евакуацію на іншу сходи і продовжив виводити людей. “Все буде добре, – повторював він знову і знову, ніби ці слова самі по собі могли надати людям сил, – ви ж американці»…

11 вересня, в перерві між піснями, Рескорла подзвонив дружині. «Перестань плакати, – сказав він. – Я повинен безпечно вивести цих людей. Якщо зі мною що-небудь трапиться, знай, що я ніколи не був такий щасливий: ти стала сенсом мого життя».

Деякий час по тому Рескорла успішно завершив евакуацію абсолютної більшості співробітників Morgan Stanley з палаючої будівлі. Потім він повернувся в нього. В останній раз його бачили піднімається по сходах в районі 10-го поверху незадовго до обвалення вежі. Для Рескорла настав момент kairos. Його останкі знайти не вдалося …

Люди, близько знайомі з Рескорлою, знали, що він не покине веж, поки з них не вийдуть всі інші люди. «Коли будівлі обвалилися, у мене не було ні найменшого сумніву, що він знаходиться всередині, – каже менеджер адміністративної служби Енгел. – Рік хотів би такого яскравого і славного кінця». Ніхто не знає точно, що сталося, але Енгел вважає, що Рескорла узнав про решту людей в будівлі. Зокрема, в своєму кабінеті залишався старший віце-президент Morgan Stanley. В останній раз його бачили розмовляючим по телефону вже в самий розпал евакуації. «Знаючи Ріка, – каже Енгел, – я можу припустити, що він збирався піднятися, оглушити його і винести, винести на плечі».

Джерело: birdinflight