День будівельника: історія й традиції свята

13 серпня своє професійне свято відзначають усі працівники будівельної сфери України

Будівельники – це окремий, особливий прошарок суспільства, на який раніше покладали свої надії затяті шанувальники політики індустріалізації. Саме вони є героями численних анекдотів.

Вперше День будівельника почали відзначати ще в 1956 році в Радянському союзі. Генеральний секретар Микита Хрущов, захоплений будівництвом Жигулівської ГЕС, підписав відповідний указ 6 вересня 1955 року.

Після розвалу СССР, традиція відзначати це свято збереглася в таких країнах, як Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Україна, Азербайджан і Росія.

На підтримку професійного свята будівельників виступив і перший президент Незалежної України Леонід Кравчук, підписавши відповідний указ № 273/93 «Про День будівельника».

«На підтримку ініціативи працівників будівництва і промислових будівельних матеріалів України, постановляю: встановити в Україні професійне свято працівників будівництва і промислових будівельних матеріалів – день будівельника, який відзначати щорічно у другу неділю серпня», – сказано в тексті документа.

Святкування дня будівельника, як правило, не проходить без шикарного застілля. У цей день влада висловлює поздоровлення винуватцям торжества. У другу неділю серпня прийнято організовувати спеціальні виставки та культурні заходи, а міські ради нагороджують найбільш шанованих працівників будівельної галузі.

Як правило, саме в цей день прийнято здійснювати «посвячення» в будівельники. Однак, слід уточнити, що єдиної схеми проведення обряду немає. Так, деяким новачкам пропонують з’їсти щедро посолений шматок хліба, який символізує всю тяжкість цієї професії. Іншим навпаки – пропонують погріти руки над вогнем, що є символом «загартування» характеру.

Не дивлячись на різні сценарії посвяти в будівельники, закінчення обряду завжди одне і те ж – новачкам урочисто надягають на голову каску. Після цього старші колеги повинні постукати по ній не бутафорською, а реальною цеглою.

Джерело: Politeka