Олександр Міщенко: Ми відходимо від реакційності в прийнятті важливих рішень

Про проблеми  з прийняттям нових Детальних планів територій (ДПТ),  новий Генплан та перспективи розвитку міста Києва спеціально для Politeka розповів депутат Київради від фракції «Солідарність», голова Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Олександр Міщенко

– Київ використовує інфраструктуру, яка як ресурс майже себе вичерпала. Тож питання: де взяти колосальні кошти,потрібні  для підтримки і розвитку міської інфраструктури?

– Ми живемо в час ринкової економіки, тому я вважаю, що місто має відпустити всю обслуговуючу інфраструктуру в приватні руки. Це, якщо ми говоримо, наприклад, про перевізників. На засадах вільної конкуренції на кожний визначений маршрут має бути обраний перевізник . І ним не обов’язково повинен бути сьогоднішній монополіст, такий як КП «Київпастранс». Вибір повинен бути на користь тієї компанії,яка надасть найвищу якість послуг та сервісу, оптимальну ціну послуги та комфорт для пасажирів.

Якщо Київський метрополітен не здатен на розвиток власної інфраструктури, то дайте, будь ласка, можливість нашим китайським партнерам побудувати лінію метрополітену на Троєщину. Коштів,які потрібні на якісну модернізацію надходить недостатньо. Простий приклад – довжина перону на станціях метро. В часи, коли будувався метрополітен, щільність та кількість жителів була в три рази менша аніж зараз. Щоб привести інфраструктуру у відповідність до сучасних потреб, потрібні дуже великі капіталовкладення. На мою думку, доречно вкладати міські гроші в розвиток соціальної інфраструктури. Наприклад на моєму депутатському окрузі немає поліклініки – це реальна проблема для мешканців. Так, ми побудували амбулаторію сімейного лікаря, але цього недостатньо.

– На сьогоднішній день Київ живе по Генплану 2002 року,але за цей час відбулися суттєві зміни, як в столиці, так і в Україні в цілому….

– Генеральний план не дає детальної «розшифровки» територій міста. Тому, я бачу необхідність узгодження та прийняття так званих ДПТ – детальних планів територій. Прийняття ДПТ проходить дуже складно, звісно є протидія, але в суді ми всі справи виграємо. В законі є роз’яснення, що саме місцева влада розробляє ДПТ, тож ми діємо в рамках чинного законодавства.

– Київська міська державна адміністрація є замовником стратегії розвитку Києва до 2025 року. Партнером стратегії виступив Світовий банк реконструкції та розвитку. Яка судьба цієї стратегії?

– Наразі ми відходимо від реакційності в прийнятті важливих рішень. Важливо приймати рішення на основі чіткого планування, в яке закладена зрозуміла стратегія. Стратегія , в свою чергу, має бути гармонізована з документальною базою та реаліями сьогодення. Стратегія – орієнтир для координації дій усіх учасників соціально-економічних відносин міста.

– Функція міста,як столиця – чинник який завдає містянам багато дискомфорту. Можливо є сенс в тому, щоб перенести столицю в якесь маленьке містечко або побудувати окреме місто-супутник, в якому і будуть сконцентровані всі державні та адміністративні  установи?

– Це питання не на часі. Навіть наші найближчі сусіди, які просунулись в реформах набагато більше аніж ми, а це Польща, Румунія порахували, що виносити столицю дуже дорого. Власність міністерств, відомств, адміністрацій є державною, а не комунальною і приймати таке рішення має Кабінет міністрів, а не Київрада. Держава зараз вимушена займатися більш пріоритетними питаннями, серед яких  відновлення східних регіонів. Такий затратний проект, як перенесення столиці, зараз не є актуальним.

– Ви торкнулись питання війни на Сході України, яка стала причиною великої кількості біженців, які переселилися в тому числі і в Київ. Як місто вирішуватиме цю форс-мажорну ситуацію?

– Окрім переселенців зі Сходу України, Київ стикається і з проблематикою прискореної урбанізації.  Місто росте більшими темпами, аніж це було заплановано. Вже зараз місто неспроможне вмістити таку кількість жителів без втрат для комфортного проживання. Ми стикаємося з викликами, вирішення яких вимагає конструктивної співпраці Кабміну, Обласної ради та Київради. Площа Києва складає 835,58 квадратних кілометра, а це окрім житлової, промислової забудови, об’єктів інфраструктури та зелених території, ще й державні землі, землі Міністерства оборони, землі сільськогосподарського призначення, тощо. Але нам все одно не вистачає території! Існуюча ситуація призводить до дисбалансу і в області.

Міста-супутники Києва ,по факту є спальними районам, де люди лише відпочивають, а працюють і, відповідно, сплачувати податки в Києві. Потрібно політичне рішення стосовно розширення кордонів міста. Київська влада не може сама вирішити це дуже складне і актуальне питання.

– Проблематика  ущільнюючої забудови , питання екології, потребують,на думку багатьох, термінового вирішення. Чи є у Вас бачення вирішення цих питань?

– Економічно стабільні країни можуть собі дозволити грандіозні проекти, а наша задача завершити вже започатковані справи. В першу чергу, це реконструкція Бортницької станції аерації, яку ми реалізуємо разом з нашими японськими партнерами.

Щодо ущільнюючої забудови – саме тому ми і прикладаємо стільки зусиль для прийняття детальних планів територій, щоб змусити забудовників, які забудовують міські землі, будувати садочки, школи, між квартальні проїзди та лікарні. Відповідно до Генерального плану у нас на одного жителя припадає 48,86 квадратних метрів нерухомості і 18,7 квадратних метрів зелених насаджень. Це одні з найвищих покажчиків в країні. Але ми не зупиняємось і збільшуємо кількість зелених територій та скверів. Тільки за минулий рік було відновлено 43 парка та сквера. Біля 5% зелених територій міста вже зараз мають системи поливу.

В цьому році ми плануємо підготувати документацію по реконструкції ландшафтного парку регіонального значення – парку «Партизанської слави». Це 96 гектарів! Статус парку був наданий території у 16 гектарів біля озера Синє по проспекту Правди. Надання статусу скверу зеленим зонам має гарантовано захистити їх від забудови.

– Відомо, що Ви особисто приймали участь у боротьбі з «незаконними» забудовами пана Войцеховського. Чи є наразі це питання вирішеним ?

– Так, я приймав безпосередню участь у боротьбі з незаконними забудовами Войцеховського. Цей одіозний забудовник будував без дозвільної документації, на місцях де проходять мережі, теплотраси, газові труби. В місцях де не має можливості підключитись до комунальних мереж. Я особисто ходив на прийом в Міністерство внутрішніх справ на Богомольця, 10. Влада міста має обмежений перечень засобів впливу на таких пройдисвітів, тож має бути й бажання правоохоронних структур протидіяти такого роду «бізнесу». Тисячі обманутих вкладників «Еліта-центр», потерпілі інвестори будівництв пана Войцеховського,  потребують участі міста у вирішенні своїх проблем. Але це непросте питання і нажаль не все ще вирішено. Головна  задача не допустити таких афер в будівельній галузі в майбутньому.

– Головування в Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування потребують специфічних знань та високої кваліфікації. Пересічному депутату мабуть було би важко розібратися в такій проблематиці?

– В мене є досвід – я працював в будівельній галузі на керівних засадах. Але  відчував, що для такої відповідальної діяльності знань не вистачає – тож я вирішив піти на магістратуру в Інститут післядипломної освіти Київського національного університету будівництва та архітектури на кафедру землекористування за напрямком «Будівництво», спеціальність «Міське будівництво та господарство».

– Ваша депутатська активність обмежується виключно питаннями в сфері будівництва та землекористування?

– Авжеж ні. До переліку своїх досягнень у якості депутата, я відношу заборону продажу спиртних напоїв в МАФах. Торгівля алкоголем повинна відбуватись виключно в відповідних магазинах, ресторанах та кафе. Не може бути такого, щоб алкоголь купували в МАФах і одразу розпивали поряд на лавочках встановлених не для пияцтва, а для відпочинку містян!Не дивлячись на те, що я сам страждаю від такої шкідливої звички як паління тютюну, я, як депутат Київради працюю над  проектом  рішення і буду докладати всіх зусиль для того, щоб заборонити продаж тютюну на зупинках міського транспорту або де інде без розбору. Тютюн має продаватися в спеціалізованих магазинах, як це відбувається в багатьох цивілізованих країнах.

– Підбиваючи підсумки, що ,як кажуть, у нас в «сухому залишку»?…

– Проблеми з якими стикається Київ – знос інфраструктури, мереж, невідповідність їх пропускної здатності до потреб киян, ущільнююа забудова та перенос виробництв поза межі міста, розвиток метро та будівництво окружної дороги. Всі ці питання  принципі є такими, що можуть бути вирішені, але для цього потрібна консолідація волі містян, київського депутатського корпусу, керівництва міста та Кабінету міністрів України за підтримки Верховної Ради України. І, як сказав Святий Францизк Ассійзький: «Починайте робите те що потрібно. Потім робіть те, що можливо. І нарешті Ви зрозумієте, що робите неможливе».

Сергій Бригадир