Закони зі скандалом про церкву та землю: наполеонівські плани Ради на травень

Сьогодні, 16 травня, Верховна Рада вперше збереться після канікул, що розпочалися 14 квітня. До кінця травня парламентарії повинні прийняти ряд важливих законопроектів, серед яких медична реформа, мораторій на продаж землі і закон про приватизацію

Так, сьогодні Рада розгляне блоки питань ЖКГ, інформатизації, а також щодо перейменування населених пунктів, повідомляє Politeka. Крім того, народні депутати розглянуть законопроект про стабілізацію роботи «Чорноморнафтогазу», рахунки якого були арештовані після анексії Криму.

За словами голови правління ПАТ «Чорноморнафтогаз» Світлани Нєжнової, цей законопроект допоможе взяти на роботу жителів окупованого Криму.

«Якщо цей закон буде прийнятий, ми будемо мати можливість відновити виробничу діяльність не тільки на Стрілецькому родовищі, ми зможемо взяти ліцензії на інші родовища, взяти людей з Криму, які хочуть до нас прийти працювати», – зазначила вона.

У середу, 17 травня, народні обранці присвятять день розгляду питань ратифікації міжнародних договорів і захисту прав дитини.

В четвер, 18 травня, парламент розгляне питання аграрної політики, а також блок питань культури і духовності.

У п’ятницю Рада приймає Глобальну конференцію відкритості Парламентаріїв. Спікер ВР Андрій Парубій очікує гостей з 50 парламентів світу.

Що ж стосується розгляду інших законопроектів, то найбільш скандальним обіцяє стати проект закону №4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором», згідно з яким призначення митрополитів і єпископів у релігійні організації буде можливо тільки після узгодження їх кандидатури з місцевими органами влади.

Незважаючи на те, що в законопроекті не вказується якась конфесія, описуваним критеріям відповідає лише УПЦ Московського патріархату.

Цю ж інформацію підтверджує один з авторів законопроекту – Дмитро Тимчук.

«Антиукраїнську літературу продають навіть в центрі столиці – у Києво-Печерській лаврі. Кому подобається УПЦ МП як патріархат в плані віросповідання – питань немає. Але вони не повинні прямо допомагати терористичним організаціям», – пояснив він.

Тим не менш, за словами правозахисника громадської організації «Україна православна» Олега Денисова, даний законопроект є «коктейлем з юридичних норм».

«Намагаючись, фактично легалізувати схему політичного тиску на такі релігійні організації, автори законопроекту склали нелогічний і помилковий коктейль з юридичних норм, застосування яких є неможливим на практиці», – зазначив він.

Тим часом виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун наполягає на тому, що депутатам Ради терміново необхідно прийняти закон про медичну реформу.

«У великого проекту реформи охорони здоров’я є технічні дедлайни… Якщо ми все вирішимо, що закон правильний, але не встигнемо його прийняти до 16 травня, то наступного разу зможемо спробувати впровадити реформу медицини десь в 2021-2022 роках», – сказала вона.

Нагадаємо також, що в рамках підписаного з МВФ меморандуму, Україна зобов’язалася ухвалити новий закон про обіг сільськогосподарських земель.

«Україна зобов’язується прийняти закон про обіг с/г земель до кінця травня поточного року, щоб з кінця 2017 року скасувати мораторій на продаж земель сільського призначення і відразу після цього дозволити продаж землі, що перебуває у державній та приватній власності», – сказано в тексті меморандуму.

У свою чергу прем’єр-міністр України Володимир Гройсман готує пакет законопроектів щодо приватизації, прийняття яких є необхідним для ефективного продажу державних підприємств.

«Ми готуємо зараз з командою Мінекономрозвитку, командою секретаріату Кабінету міністрів, Офісом реформ прем’єр-міністра законодавство, яке дозволить нам продавати об’єкти державної власності за системою Prozorro. Я б хотів до кінця (шостої сесії Верховної Ради VIII скликання – ред.) внести в парламент, і навіть щоб ми змогли за щось проголосувати», – повідомляв Гройсман.