Топ реформ: чого чекати українцям у 2017 році

Чого чекати українцям у новому 2017 році: що буде з підприємцями, студентами, як вплине нова «мінімалка» на економіку, чи буде довгоочікуваний безвіз

Видання «Сегодня» зібрало ТОП реформ цього року.

Де і як краще зберігати свої заощадження українцям

Підвищення розміру мінімальної заробітної платні до 3 тисяч 200 гривень і пов’язані з цим очікування деякі депутати прозвали “реформою щастя”. За задумом Кабміну, підвищення мінімалки має вивести зарплати з тіні, завдяки збільшенню споживчих витрат збільшити надходження до бюджетю від ПДВ, підвищити фонд оплати праці, а тим самим збільшити відрахування ЄСВ до Пенсійного фонду. Однак більшості малих підприємців нізвідки платити більш ніж 1 тисячу гривень податків щомісяця. Багато хто може звільнити своїх працівників або перевести їх на півставки.

Окрім того, через обов’язкові платежі з ЄСВ “сплячих” ФОП розміром 704 грн. на місяць може привести до того, що багато хто з них просто закриється. ВОдночас Кабмін обіцяє боротися з “тіньовим” ринком праці – проводити перевірки. Нагадаємо, підписаний закон № 5130 дає органам місцевого самоврядування право перевіряти бізнес для запобігання оформленню працівників на півставки або неповний робочий день.

Націоналізація ПриватБанку й ухвалення бюджету-2017, за даними видання, стали негласними маркерами отримання наступного траншу від МВФ. Нагадаємо, уряд ухвалив 4 бюджетоутворювальних закони. Перший №5131 вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими фактично переклали частину фінансування освіти й медицини на плечі органів місцевого самоврядування. Повідомляють, що йдеться лише про витрати на утримання приміщень.

Іще один бюджетоутворювальний закон, №5368 Про поліпшення інвестиційного клімату, спрямований на те, щоб податкові органи стали доступнішими, а зловживання там зменшилися. Нагадаємо, районні податкові інспекції перетворюються на сервісні органи. Перевірки переходять на рівень областей. Також планують ліквідувати Податкову міліцію.

Закон №5132 вважають одним із наповнювачів бюджету. Їм підвищили ставки акцизів: на пиво – 12%, міцні алкогольні напої – 12%, тютюнові вироби – 40%. За словами голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніни Южаніної, багато норм змінили, підчистили, зробили адекватними і зрозумілими для платника податків. Наприклад, внесли норми, які скасовують необхідність подання звітності малими СПД.

Закон №5130 істотно урізав стипендії студентам. Якщо раніше стипендії отримували 2/3 учнів курсу, то від 1 січня 2017 року цей показник не перевищуватиме 10-15%. За словами заступника міністра освіти й науки Володимира Ковтунця, студенти отримуватимуть стипендію з огляду на рейтинг їхньої успішності. При цьому мінімальна стипендія виросте до 1,1 тис. грн. із 825 грн., підвищена – до 1,6 тис. грн. із 964 грн.

Своєю гордістю нардепи називають судову реформу. Нагадаємо, у другому читанні Верховна Рада 300 голосами ухвалила поправки до Конституції щодо правосуддя і закон про судоустрій та статус суддів. Видання відзначає, що новий закон про судоустрій і статус суддів повертає Україну до трирівневої судової системи, яка діяла до 2002 року: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд. Із Конституції прибрали норму про цілковиту суддівську недоторканність. На рівні Конституції прописали і підстави для звільнення суддів – звільнятимуть, якщо суддя не зможе підтвердити законність джерела походження майна.

Серед позитивних зрушень цього року – ухвалення в першому читанні нового закону про освіту, йдеться в матеріалі видання. Найважливіший аспект підготовки реформи – 12-річна система освіти в школах.

За задумом Міносвіти, новий набір на 12-річку почнеться лише від 1 вересня 2018 року. По-перше, законопроект ще не ухвалений у другому читанні, а по-друге, профільний парламентський комітет затягує з його підготовкою. Якщо парламентарі не зірвуть дедлайн, учні, які вчаться сьогодні в 7-му класі, в 2018 році закінчать 9-й клас. І якщо до 1 вересня 2018-го вдасться побудувати нову сітку загальноосвітніх установ і створити коледжі (ліцеї) і профтехучилища, туди діти вступатимуть за результатами ЗНО після 9-го класу. Така система діє в США, Канаді і по всій Європі.

До початку масштабної медичної реформи ні в уряду, ні у парламенту руки так і не дійшли. Кабмін встиг затвердити лише 10 профільних постанов і концепцію нової системи охорони здоров’я від МОЗ на три роки.

Як повідомляла Politeka, президент Петро Порошенко підписав Закон, який визначає механізм оплати послуг патронатних вихователів, а також виплат соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя.