Націоналізація «Привату»: в екс-правлінні розповіли свою версію

Коли передання ПриватБанку новому власнику закінчилося, екс-правління банку вирішило розповісти людям про свою точку зору на те, що відбулося

Про це повідомляє «Українська правда».

За версією колишнього правління, “діра в 148 млрд” утворилася не в результаті виведення грошей, а через різкі й невиправдані зміни правил гри НБУ.

«У результаті цієї зміни, яка набуває чинності 1 січня 2017 року, наш банк втратив право враховувати застави загальною вартістю 142,8 млрд грн. Причому ця вартість була підтверджена незалежними оцінювачами, уповноваженими НБУ», – зазначає видання.

Як розповіли експерти ПриватБанку, суть змін полягає в тому, що НБУ дозволив вважати заставами лише те майно, яке можна оформити в іпотеку.

Якщо врахувати, що в Україні практично немає великих підприємств, які на 100% належали б одному власнику, то можна сказати, що НБУ зробив неможливим враховувати абсолютну більшість об’єктів в нашій країні.

Українські компанії погано обслуговують кредити тому, бо у країні криза, а не тому, що вони з кимось пов’язані.

Крім того, НБУ скасував міжнародні стандарти визначення пов’язаних осіб та почав відносити до пов’язаних осіб всіх підряд.

«Хто такі пов’язані особи? Щодо цього у світі є чіткі бухгалтерські стандарти МСФЗ», – роз’яснюють експерти. Але в якийсь момент НБУ знову вирішив кардинально змінити правила гри. Регулятор оголосив, що МСФЗ його не цікавить, він самостійно, “експертно” визначатиме, яких осіб називати пов’язаними.

У 2014-2015 роки, з моменту початку військових дій наш банк (як і всі) випробував колосальний відтік депозитів. 63% відтоку ми змогли покрити коштом своїх резервів, а 37% – коштом рефінансування від НБУ (у світлі цього задумайтеся, як безглуздо звучить звинувачення в тому, що рефінансування “вивели в офшори”).

З початку кризи наш банк отримав рефінансування на суму 30,2 млрд грн. Коли Гонтарева очолила НБУ, вона підвищила кредитну ставку до 28-32% річних! І це замість того, щоб підтримати банки під час кризи, як це роблять центробанки в усьому світі! Цинізм також полягав в тому, що для інших великих банків ставка рефінансування у 2016 році була знижена.

Відповідно до своєї ж постанови НБУ повинен був знизити ставку і для нашого банку, але під різними приводами цього не зробив. У підсумку наш банк платив величезні відсотки за кредит, виплативши загалом на момент націоналізації 11,1 млрд грн тіла кредиту і 13,1 млрд відсотків.

Протягом двох останніх років наш банк пережив сім інформаційних атак, а в результаті останньої – наші клієнти почали вилучати гроші в такому темпі, що пережити це було вже неможливо.

Також зауважимо, що від такої політики НБУ виграли перш за все банки з російським капіталом.