Росія копіює західний досвід у корупції – іноземний агент
Високопоставлені чиновники в РФ перестали брати гроші валізами
Про це в інтерв’ю RFI розповів Андрій Жвірбліс, керівник проекту «Декларатор» російського відділення міжнародної організації із боротьби з корупцією Transparency International, передає Politeka.
За його словами, сьогодні в Росії все частіше чиновники беруть хабарі через схеми з використанням так званої соціальної відповідальністі – різні благодійні організації та проекти.
Чому світ ігнорує війну в Сирії та Україні?«Наприклад, я – чиновник, організую маленький фонд допомоги дітям, в якому працює моя дружина. Ви – підприємець. Я приходжу і кажу: «Зробіть, будь ласка, пожертвування нашому фонду». Ну і що, що 80% від коштів в цьому фонді йде на зарплату моїй дружині. Ось він хабар. Зрозуміло, що ніякого документального процесу переходу грошей між чиновником і підприємцем немає, але фактично особисті інтереси чиновника виявляються задоволені за рахунок корупції», – пояснив працівник організації, внесеної в РФ в реєстр «іноземних агентів».
Такий тип корупції, а не конверти з грошима і офшори, зазначає Жвірбліс, більш популярний на Заході, а Росія до останнього часу в цьому відставала.
«У 2017 році мало хто бере хабарі валізами готівки. Так не робиться. Умовно кажучи, якщо це робить мер якогось глухого міста, то це нормально. Але якщо ми говоримо про міністра у федеральному уряді або губернатора регіону, то – безвідносно до тих персон, які були арештовані останнім часом – такі люди такі схеми сьогодні не провертають», – додав він.
Водночас, голова проекту «Декларатор» констатував, що побутова корупція в РФ знижується, оскільки вартість хабарів зросла, як і ризики. Крім того, грає роль і кількість людей з громадянською свідомістю, особливо молоді.
В цілому ж, за його словами, в Росії іноземному агенту працювати дуже важко, особливо в умовах, коли буква закону майже нічого не означає.
«Коли на загальних зборах я сидів і обідав з представником норвезького відділення і представником з Зімбабве, виявилося, що у нас з Африкою набагато більше спільного. Коли ти говориш, що закон є, але суддя приймає рішення проти закону, у норвежців відвисає щелепа: «як так може бути ?!», а представник із Зімбабве каже: «а, ну да, це нормально», – зазначив Жвірбліс.