Як зображували радянських жінок: популярні плакати (фото)

На плакатах 1920-1930 років жінок зображували неодмінно в червоній хустці, яка вказує на те, що перед вами не просто жінка, а пролетарка і передовиця

Жінка-пролетарка – це передова і найбільш активна представниця жіночої статі, яка повинна вести за собою всіх жінок в СРСР. Таке рішення прийняла радянська влада і проголосила емансипацію. Про це розповіла кандидат історичних наук Катерина Кобченко під час лекції “Від емансипації до мобілізації: жінки на радянських плакатах 1920-1930-х років” в Мистецькому арсеналі, де зараз проходить проект “Горизонт подій”, передає “Сегодня”.

“Радянська влада проголосила емансипацію жінки складової своєї політики і одним з головних гасел”, – зазначає Катерина Кобченко.

Формували цю думку зокрема Ленін, Сталін і “його конституція” 1936 року:

“Стаття 122. Жінці в СРСР надаються рівні права з чоловіком у всіх галузях господарського, державного, культурного і громадсько-політичного життя.

Можливість здійснення цих прав жінок забезпечується наданням жінці рівного з чоловіком права на працю, оплату праці, відпочинок, соціальне страхування і освіту, державною охороною інтересів матері і дитини, наданням жінці при вагітності відпусток зі збереженням утримання, широкою сіткою родильних будинків, дитячих ясел і садів”, – говорилося в документі.

Серед основних тем, які зображувалися на плакатах з жінками в зазначений період:

– Боротьба з неписьменністю, “розкріпачення”;

– Жінок закликають включатися в політичне життя і надають їй виборче право;

– У 1920-ті роки жінок закликали взяти активну участь в виробничих і сільськогосподарських кооперативах;

– Звільнення жінки від кухонного рабства (новий побут – створення громадських їдальнях, дитячих садів, щоб розвантажити жінок);

– Соціальне просвіта;

– Зображення “жінка і вождь”:

На таких плакатах Ленін часто зображувався у вигляді цитат і навіть з частівками;

При цьому, Сталін зображувався частіше Леніна. На плакатах з ним звучала подяка за “щасливе життя”. Виключно в позитивному ключі, адже він був “батько народу”;

– Починаючи з 30-х років, сім’я зображувалася на плакатах щасливою. Відбувся так званий “великий стрибок”, коли розлучитися стає важче, сума аліментів підвищується, пропагується “осередок суспільства” і заборона абортів, починаючи з 1936 року;

– Фізкультура і спорт серед жінок – шлях від соціальної інженерії до естетичного ідеалізмі. Жінка на такому плакаті зображена міцною і здоровою. На відміну від сучасної популяризації спорту, не було ніякої еротики – культ працівниці, здорової і репродуктивно здатної жінки.

– 8 березня не мало ніякого романтизму і любовного забарвлення. Це був день робітниць, передових жінок, які плідно працюють.