Путін втрачає довіру Криму – опитування

Після анексії Криму підтримка серед населення відновлення Росією територіальної «історичної справедливості» згасає

За цей час кількість прихильників «приєднання» скоротилася на 5%, про що свідчать дані останнього опитування «Левада-центру», пише кримський оглядач Іван Сергієнко в своєму блозі на «Радіо Свобода».

Так, у березні 2014 року на питання про анексію півострова 88% респондентів відповіли «так» і «радше так». 7% говорили «радше ні» і «безумовно ні». Через 2,5 роки 83% кажуть «так» і «радше так», 13% – «радше ні» і «безумовно ні.

За його словами, тенденція, звісно, млява, а абсолютна більшість все одно виступає «за». Однак варто врахувати й інший момент – росіяни лише починають повною мірою відчувати усі наслідки анексії.

На його думку, тенденції розвитку варто чекати мірою наростання втоми від розростання соціально-економічної кризи, військових маршів і повсюдної озлобленості.

Рано чи пізно, вважає експерт, у Росії почнуть серйозно обговорювати, що робити з Кримом надалі. «Крим – не бутерброд», сказав один видатний опозиціонер. І це справді так. Крим – не бутерброд, а гиря, яка може потягти на дно всю величезну країну. І в якийсь момент доведеться обирати: або йти на дно разом із ним, або перерубати ланцюг. Істерично битися в фантомних болях або почати переговори з Україною про його статус, забратися з Донбасу, забути про Сирію і з чистого аркуша розпочати новий етап у відносинах із Заходом.

Тому, підсумував автор, «цілком можливо, що перегляд статусу Криму зможе стати життєздатним політичним порядком уже протягом найближчого десятиліття».