«Скелети в шафі» голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова

«Резонанс» продовжує поступово «відкривати завісу таємниць» осіб, які реалізовуватимуть на практиці новели судової реформи.

Так, не останню роль у цьому питанні, зокрема, таких його аспектах як проведення кваліфікаційного оцінювання та розгляд питань щодо кар’єри судді тощо відіграють не лише члени тих чи інших органів, а ті хто організовує процес так би мовити «зсередини».

Сьогодні нашу увагу привернула керівник секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України пані Олена Пономаренко. Уродженка Донецької області, пані Пономаренко пройшла видатний трудовий шлях — працювала помічником судді у Верховному Суді України (за інформацією Резонансу — І. Самсіна), в Адміністрації президента України часів Януковича у структурному підрозділі, що координувався безпосередньо Андрієм Портновим, далі була дисциплінарним інспектором члена ВККСУ «злочинного часу» вже відомого її очільника І. Самсіна, та за «революційних» часів навіть отримала підвищення, й у 2013 році стала  заступником керівника секретаріату ВККСУ.

І здавалось, закон України «Про очищення влади» мав би дати можливість реалізувати пані Пономаренко свій досвід і знання вже не на державній службі, однак – не так сталося як гадалося. Висновок про результати перевірки в порядку закону України «Про очищення влади» Олени Пономаренко на сайті ВККСУ досі відсутній – напевне люстрація оминула, чи вона її взагалі не пройшла, або, що також не виключено, користуючись посадовим становищем запити на проведення перевірки могли нею і не надсилатися як такі.

А можливо, річ в особливому ставленні (як, зокрема, вважать більшість співробітників  Комісії) до пані Олени нового голови ВККСУ Сергія Козьякова. І як вбачається, не останню роль зіграло те,  що новій чесній владі «гроші брати» за сприяння та фахові консультації якось не «комільфо», а Олена Георгіївна має певний досвід у цьому питанні. Адже попри пусті графи декларацій, є відомості, що пані Пономаренко проживає в Києві,  вул. Бучми, 2, у квартирі, що придбана в період роботи в Комісії.

У 2015 році Олену Пономаренко призначив вже новий голова ВККСУ Сергій Козьяков на посаду «голови» (не керівника)  секретаріату. Та відповідно до чинного на той час законодавства така посада не передбачелася ані законом України «Про державну службу», ані актами Кабінету Міністрів України, у компетенції якого є віднесення посад державних службовців до відповідної категорії державних службовців. Тобто це призначення суперечило положенням закону України «Про судоустрій і статус суддів», а відповідний наказ підлягав скасуванню.

Встановивши таку невідповідність, назву посаді повернули, а Пономаренко перевели, проте з порушенням відповідного порядку переведення. Однак, мабуть, на думку пана Козьякова, Олена Пономаренко варта порушування заради неї закону.

Не можна не згадати, про роль Олени Пономаренко в питанні переведення в 2014 році зрадника суддівській присязі голови Апеляційного суду АРК Валерія Чорнобука, відомого своїми сепаратистськими настроями, до Дніпропетровського суду. Документи на переведення готувалися із вказівки вже нелегітимного тоді Ігора Самсіна під контролем героїні нашого розповіді. Після порушення прокуратурою кримінального провадження проти Чорнобука в 2015 році, завдяки «зусиллям» пані Пономаренко в наданні доступу до особової справи Чорнобука і документів про його переведення судом було відмовлено, бо представник ВККС наполягав, що Чорнобука перевели законно та присягу не порушував, і це з огляду на те, що до ГПУ звернулося саме Комісія щодо перевірки вказаного факту. У лютому 2016 року Генеральна прокуратура України проінформувала ВККСУ про цю ситуацію, проте Олена Пономаренко спустила все «на гальмах».

Власне кажучи, до цього це все. Виходить так, що такі талановиті, як ми вже можемо бачити, працівники займатимуться питаннями конкурсного добору, кваліфікації, переведення суддів. Чи будуть ці процедури прозорі та законні? Сумнівно.

Згадується, після публікації у ЗМІ, що головою служби інспекторів ВККСУ була дружина судді Сокуренко, який виявися, як розслідували журналісти, далеко не бідною людиною, ця пані написала заяву про звільнення.

Однак, щось підказує, що Олена Пономаренко навряд чи так учинить, а ми лише почуємо, що проти чесної, нової та незалежної ВККСУ почались провокації.До того ж не слід забувати, що ігнорування провокацій — є найсильнішою провокацією.

Далі буде…