Страх і бойова злість: командир роти снайперів розказав про будні в АТО

Валерій Чібінеев – командир снайперів 79 бригади під час військового параду на День незалежності отримав зірку Героя України. Про свої найстрашніші та складні операції у зоні АТО він розповів у інтерв’ю виданню Сensor.

«Це було під Ізварино в липні 2014 року. Ще не завжди ми точно розуміли, як виглядає наш ворог. А на кордоні з Росією в цьому ще важче було розібратися. Я тоді був командиром роти вогневої підтримки бригади. Побачивши групу людей, я пішов до них назустріч. Було спекотно, тому на мені були шорти з футболкою і автомат. Типовий ополченець. Серед незнайомців знаходився батюшка. Ось по ньому я і зрозумів, що це не наші. Але вже було пізно повертатися до своїх. Довелося йти ва-банк. Сказав, що свій. Але мені не повірили», – розповідає Чібінеев.

Потім, бойовики взяли українського військового на приціл і відкрили вогонь по його побратимах. Частину загиблих бойовики забрали з собою, а кількох залишили. Чібінеев згадує, як розшукував серед мертвих тіл свій автомат, за втрату якого його могли покарати в частині.

«Добре пам’ятаю перший наш обстріл, першу засідку. Саме тоді багато хто зрозумів: ти зможеш воювати чи ні. Я випустив весь магазин в сторону посадки, хоча, думаю, нікого там не було. Просто обстріляли нашу першу машину колони, яка йшла на Червоний Лиман. І ось після цього зрозумів, що буду стріляти тільки у ворога. Коли ти починаєш контролювати ситуацію, значить, ти готовий воювати. Для мене це і було подоланням страху. Там, під час першого бою, у нас були поранені три солдата. І у багатьох з’явилася здорова бойова злість. Ніхто не злякався. Просто пішов страх», – додав він.

Як уже розповідала Politeka, мешканка Львівської області дочекалася свого сина з АТО живим, незважаючи на те, що їй повідомили про його смерть.