Узбекистан у тумані: що буде після смерті Карімова

2 вересня в Узбекистані на 79-му році життя помер президент республіки Іслам Карімов. Політичні експерти СНД висловили свої варіанти розвитку ситуації в узбецькій державі після його смерті, повідомляє РІА.

Як вважає керівник білоруського аналітичного центру EcooM, політолог Сергій Мусієнко, ситуація в Узбекистані після кончини президента Іслама Карімова стала непередбачуваною

“Ситуація багато в чому непередбачувана. Малопередбачуваність видно навіть по тому, як повідомляли про смерть патріарха політики у СНД. Скільки передчасних повідомлень і співчуттів було – це багато в чому відображає внутрішньополітичну ситуацію, яка наразі спостерігається в Узбекистані”, – сказав Мусієнко РІА Новини.

Крім того, за його словами, існує ряд зовнішніх факторів, які можуть створити нестабільність в Узбекистані. Зокрема, проблеми на кордоні з Афганістаном.

“Не хотілося б у такий момент робити чорні прогнози. Дай Бог керівництву країни зуміти чітко пройти питання періоду влади, призначення тимчасово виконуючого обов’язками, наступні вибори. Складна неспокійна ситуація, і всяке може бути”, – уклав Мусієнко.

Азербайджанський політолог Тофік Аббасов, в свою чергу, вважає, що Узбекистан має достатньо міцності, щоб зберегти стабільність після смерті президента республіки Іслама Карімова.

“Узбекистан за роки незалежності зміг наростити достатній запас міцності, щоб відстояти стабільність і не дати запанувати хаосу після смерті Карімова. Сили, які протистояли Ташкенту і розраховували на розгойдування ситуації у цій ключовій країні, безумовно, скористаються моментом, щоб зробити пролом у броні самодостатності і долучитися до важелів впливу на внутрішньополітичну ситуацію”, – сказав політолог.

Аббасов вважає, що якщо після смерті Карімова керівництво республіки “не перегне палицю”, то Ташкенту вдасться зберегти рівновагу, яка відповідає його інтересам.

“СНД і разом з ним увесь регіон, світ повинні мати на увазі, що курс Іслама Карімова при всій його жорсткості був єдиною прийнятною методологією, яка себе виправдала”, – заявив експерт.

Політолог зазначив, що регіон, в якому розташований Узбекистан, “дуже турбулентний і в чомусь непередбачуваний”.

“Мало того, що там перетинаються інтереси впливових держав, стикаються їхні протиріччя, на Узбекистані ще й сходяться наркотрафіки. Тим, хто за ними стоїть, тільки і потрібно розхитати ситуацію і отримати після цього опір. Якщо послідовники Карімова не стануть кардинально міняти курс і в реалізації реформ і раніше будуть виходити з логіки поступальних дій, то це зіграє на руку і самій країні, її суспільству, країнам регіону, СНД і решти світу”, – уклав експерт.

Директор Аналітичного центру МГИМО Андрій Казанцев висловив думку, що зовнішньополітичний курс Узбекистану після смерті президента Іслама Карімова не зазнає змін.

“Що стосується зовнішньої політики, тут курс Узбекистану залишиться незмінним – це буде політика у деякій мірі ізоляційна. З самого початку Ташкент дотримувався політики, яка не припускала інтеграцію до будь-яких міжнародних структур. Навіть коли йому доводилося у них вступати, наприклад, до ОДКБ, це відбувалося на дуже короткий час, і співпраця всередині організації велася дуже погано”, – заявив Казанцев.

У зв’язку з цим, припустив аналітик, надії російських експертів на те, що Узбекистан може увійти до ЄврАзЕС, «не дуже обгрунтовані саме з цієї причини”.

“Досвід попередніх спроб співпрацювати з Ташкентом у ряді структур, що передували ЄАЕС, був досить негативним”, – констатував співрозмовник агентства.

Коментуючи інформацію про те, що комісію з організації похорону Карімова очолив прем’єр країни Шавкат Мірзієв, Казанцев припустив, що саме він стане наступним президентом республіки.

“Дуже висока ймовірність того, що наступником Карімова стане Мірзієв – просто виходячи з його посади. Власне, те ж саме відбулося і в Туркменістані: коли помер Туркменбаші, його заступник, перший віце-прем’єр, був одночасно і його “спадкоємцем”. В Узбекистані, мабуть, така ж ситуація – пост передадуть тому, хто, по суті, був офіційним заступником президента”, – зазначив політолог.

На час недієздатності Карімова це місце повинен був зайняти керівник парламенту, підкреслив Казанцев.

“Але, мабуть, передача влади Мірзієву вже була узгоджена, і призначення його головою похоронної комісії – показник всієї місцевої політичної еліти про те, хто буде наступним лідером Узбекистану”, – сказав співрозмовник агентства.

Нагадаємо, інформація про смерть Іслама Карімова з’явилася у ЗМІ ще 29 серпня. Однак, з тих пір її неодноразово спростовували, а потім підтверджували знову.