Литва вручила ноту Білорусії через аварію на АЕС
Уряд Литви 28 липня вручив дипломату Білорусі ноту через можливий інцидент при будівництві Білоруської АЕС, а також звернувся до Євросоюзу за сприянням. Про це повідомляє Інтерфакс Білорусі, посилаючись на заяву Міністерства закордонних справ Латвії.
За інформацією видання, у МЗС Литви викликали тимчасового повіреного Білорусі у справах Литви Людмилу Татаріновіч.
“Білоруському дипломату було вручено ноту із проханням, якнайшвидше провести ретельне розслідування інциденту та ознайомити з результатами розслідування Литву та інші сусідні держави, а також МАГАТЕ”, – йшлося в ноті МЗС Литви.
Як інформує МЗС Литви, крім того, литовські міністри закордонних справ, енергетики та з питань навколишнього середовища надіслали лист заступникові голови Єврокомісії Марош Шефчович та комісарові ЄК із питань енергетики Мігелю Аріасу Каньєте, в якому інформують про інцидент і просять ЄС активно посприяти у вирішенні питання про ядерну безпеку.
Як повідомлялося, в литовських ЗМІ із травня щомісячно з’являється інформація про інциденти на будмайданчику АЕС в Білорусі, які білоруська сторона спростовує кожного разу.
27 липня в литовських ЗМІ знову з’явилася інформація про подію на будмайданчику АЕС в Білорусі, яку спростував “Атомстройекспорт”, генпідрядник будівництва АЕС в Білорусі.
Як коментує агентство, Литва спільно з Латвією, Естонією і Польщею має намір побудувати на своїй території Вісагінської АЕС. Водночас ряд експертів вважають, що протидія будівництву АЕС у Білорусі та Калінінградської області можна вважати елементом конкуренції за перспективний ринок електроенергії, про що литовська влада неодноразово заявляли домагаючись заборони на продаж в ЄС електроенергії з Білоруської АЕС.
Зміна варти: після Brexit’а Німеччина може стати головним союзником СШАЯк підсумовує агентство, на сьогодні енергосистеми Естонії, Литви і Латвії з’єднані з енергосистемами Білорусії та Росії у так зване енергокільце “БРЕЛЛ”.
Нагадаємо, як писала Politeka, за інформацією видання, офіційний Мінськ продовжує політику лавірування між Заходом і Росією, демонструючи готовність до співпраці з кожної зі сторін. Пропонуючи Росії подальшу співпрацю у сфері безпеки, а Заходу – добрі послуги і обіцянки сприяти регіональній стабільності, Мінськ має намір встановити багаторівневі канали комунікації із Заходом. Водночас білоруська влада не готова прийняти на себе конкретні зобов’язання у сфері безпеки перед Заходом.