Анекдоти дня 28 січня
Виробники ковбаси, дізнавшись, що народ у нашій країні визначає якість ковбаси на кішках, стали додавати туди мишей.
Іван Іванович ніколи не скаржиться на самотність. Тому що нікому…
Поставив маленьку доньку в кут. Трохи постоявши, зітхає:
— Випусти вже, життя-то проходить…
Іноді мені здається, що Росія вкладає в космічну промисловість тільки заради однієї мети — побудувати на Марсі церкву.
Строгий начальник автосервісу перший раз у житті вирішив зробити приємне своїм підлеглим і відпустив усіх додому раніше на 4 години, тим самим зруйнувавши не одну сім’ю.
— Звідки Ви родом?
— З Києва.
— Зараз усі з Києва. Конкретніше, будь ласка.
— Кваси.
Коли хтось називає себе “стервом”, я з посмішкою згадую, що “стерво” за визначенням – труп сколілої тварини, падло.
Мужик, рибалка-фанатик, одружився вдруге. Ось десь через місяць приходить на лід, весь такий побитий, з синяками, перебинтований… Сідає і мовчки починає вудити рибу. Друзі підійшли, запитують, що з ним такого сталося. Він неохоче розповідає:
— Ну, ось приходжу минулого тижня додому, дружина запитує, де був? Я їй віддав рибу, кажу – на риболовлі був. Вона знову запитує, де був? Я кажу — не бачиш, на риболовлі. Вона каже – востаннє питаю, де був. Я кажу знову — на риболовлі. Хто ж міг подумати, що вона в курсі, що у нас минтай не водиться…
Помирає старий дід. Перед смертю запитує у старої:
— Стара, у нас 10 синів. Всі вони один на одного схожі, як дві краплі води, крім одного. Зізнайся, ти мені зраджувала?
— Так.
— Тоді зізнайся, хто батько цього сина?
— Ти.
Повертався вночі додому, попереду йшла дівчина… Озирнулася, прискорила крок… Я теж прискорив… Вона побігла, і я побіг… Вона закричала, і я закричав… Не знаю, від кого ми бігли, але було шалено страшно.
Нагадаємо, Медведєв став посміховиськом разом із Роскосмосом: «літайте мовчки».
Як писала Politekа, у Путіна готують помсту Google через Крим: «згадали про конституцію».
Також Politeka повідомляла, що у Росії діти втрачають свідомість від голоду: «держава не просила народжувати».