Анекдоти дня 24 грудня
Сидять два літніх джентльмени на лавці. Один іншому говорить:
— Е, раніше пам’ятаю, варто було мені тільки побачити красиву дівчину, як мене одразу ж охоплювало дике збудження.
Другий йому:
— А зараз?
— А зараз я не бачу таких красивих дівчат.
— Можна одне питання?
— Можна.
— А де гроші, які ви у нас забираєте у вигляді податків?
— У бюджеті.
— Вибачте, потрібно конкретніше, в чиєму саме вони бюджеті, можна по іменах?
— По-перше, це друге питання, а по-друге – не ваше діло!
Тінь – найвірніший супутник людини, але навіть вона її покидає, коли над її головою згущуються хмари.
– Любий, всі наші друзі вже обзавелися дітьми, ти розумієш, до чого я хилю?
– Так, розумію, потрібно знайти нових друзів.
Начальник заходить до підлеглих із криком:
– Я ж говорив не палити на роботі!
Один із підлеглих, спльовуючи:
— А хто працює?
– Дітки, що ви пам’ятаєте найперше, коли були маленькими-маленькими? – запитала вихователька в дитячому садку.
– Я пам’ятаю ялинку з іграшками, – сказала Машенька.
— А я пам’ятаю річку, і я сиджу на пісочку, – згадала Сашенька.
– А я пам’ятаю балкон, сніг і лелека, а очі злі-злі… Поки достукалися – мало не околіли, – відповів Вовочка.
— Дівчино, а ви любите тварин?
— Дуже!
— Візьміть мене до себе, я така скотина!
Зустрічаються два мужики. Один запитує:
– Як життя?
– Чудово! Купив слона: діти в захваті, дружина його обожнює, грядки поливає, на дах колоди тягає, колодязь чистить.
– Приголомшливо! Слухай, продай, а?
— Ні, він же ніби як член сім’ї.
— Ну будь ласка!
— Добре.
Через місяць:
— Ну що, як слон?
– Жах! Всі грядки розтоптав, дах зламав, у колодязь напаскудив! Весь будинок в екскрементах, діти нажахані, дружина з кімнати не виходить.
— Ні, з таким настроєм ти слона не продаси!
Нагадаємо, російські слідчі перейшли на новий рівень: праски визначають брехню по животу.
Як писала Politekа, міністра, який сумує за «мерседесами і тьолками», висміяли їдкими фотожабами: «щоб вороги не здогадалися»
Також Politeka повідомляла, що у Росії для дітей спорудили лабіринт без виходу: «привчають до дійсності».