Анекдоти дня 22 грудня

Йде мужик по лісу. Дощ, вітер, ніч… Він замерз увесь, як раптом дивиться — машина стоїть. Мужик підійшов, у віконце дивиться — там нікого. Дверцята спробував — відкрита машина, ну він заліз і сидить. Раптом машина поїхала. Мужик офігів Машина їде, він ззаду сидить, за кермом нікого… Тут рука волохата з’являється звідкись – порулила і зникла. Мужик вже злякався… Але село з’явилось, ось вже будинки перші. Машина зупиняється, в салон інший мужик заглядає і говорить:

— А ти що тут робиш?

— Так от, їду.

— Ну і ну! Я штовхаю, а він їде!

Знаєте, що сказав лисий, коли йому подарували гребінець? Він сказав так: “Дякую. Я його буду берегти! Він у мене завжди буде як новий!”

— А хто такі, власне кажучи, погані дівчата?

— Це ті, з якими добре.

В Одесі поліцейський гальмує авто і звертається до водія:

— А чому їдемо без ременя безпеки і по мобільному на ходу розмовляємо?

— Ой, я вас благаю, можна подумати, шо ви цьому не раді! 

Дідусям і бабусям, які погано поводилися в цьому році, Дід Мороз подарує онуків на всі зимові канікули.

Уміння керувати приходить не відразу, а мірою перекладання своєї роботи на плечі підлеглих із відповідним зменшенням їхньої зарплати.

— Любий, скоро Новий Рік. Треба позбутися старого мотлоху.
— Я не піду!

— Офіціант! У мене в чашці тріщина!
— Ось бачите, яка міцна кава.

Приїхав Іван Царевич до лігва Змія Горинича і крикнув гучним молодецьким голосом:

— Виходь, Змій Горинич. Я приїхав рятувати принцесу. Битися з тобою будемо!

— Навіщо битися?! Так забирай.

Через місяць.

— Виходь, Змій Горинич. Я приїхав повертати принцесу.

— Не вийду!

— Битися будемо тоді!

— Бий. Помру, але назад її не візьму.

Нагадаємо, російські слідчі перейшли на новий рівень: праски визначають брехню по животу.

Як писала Politekа, міністра, що сумує за “мерседесами і тьолками”, висміяли їдкими фотожабами: “щоб вороги не здогадалися”.

Також Politeka повідомляла, що конкурс дитячого малюнка в РФ став безглуздям: «Дід Мороз на Т34».