Анекдоти дня 17 листопада
Хлопчик повертався зі школи і від нічого робити зліпив сніжок, кинув його в дерево, промахнувся і потрапив у вікно будинку. Вікно розбилося. З будинку вискочив брудний бородатий двірник і погнався за хлопчиком.
І ось хлопчик біжить від двірника. У нього розстебнувся ранець, з нього вилітають книжки, зошити і все інше… А хлопчик біжить і думає:
«І чому я тікаю від цього жахливого двірника, коли я міг би в цей час лежати на своєму затишному дивані і читати свого улюбленого американського письменника Ернеста Хемінгуея. А він, напевно, зараз сидить в маленькому барі на сонячній Кубі, п’є справжній кубинський ром, курить ароматну кубинську сигару і милується на чарівних кубинських мулаток…»
А великий американський письменник Ернест Хемінгуей у цей час справді сидів у маленькому барі на Кубі, страждаючи від спеки, курив смердючу сигару, пив мерзенний дешевий ром, з огидою дивився на товстих лиснючих мулаток і думав:
«І що я тут роблю? А я ж міг би в цей час в Парижі зі своїм другом Андре Моруа сидіти в бістро на Єлисейських полях, пити французьке сухе вино, дивитися на витончених парижанок і розмовляти про сюрреалізм…»
А Андре Моруа в цей час сидів у бістро на Єлисейських полях, пив кисле червоне Бордо, з огидою дивився на п’яних худющих паризьких повій, слухав балачки якихось ідіотів про сюрреалізм і думав:
«І що я тут роблю? А я ж міг би в цей час у засніженій Москві зі своїм другом Андрієм Платоновим пити крижану російську горілку, закушуючи хрусткими солоними огірками і милуватися на рожевощоких російських баб… »
А в цей час в засніженій Москві Андрій Платонов у кожусі гнався за хлопчиськом і думав:
«Бл..дь, зловлю – вб’ю на х..й!!!»
Нагадаємо, Путіна підняли на сміх через підбори на зустрічі з підлітками: чекіст із комплексами.
Як писала Politekа, Путіна вдарили по найбільш хворому місцю: розмір має значення.
Також Politeka повідомляла, що Путін зганьбився заявою про аналіз: на холопів часу немає.